site.ua
olexiy.moseyko
Олексій Мосейко
член клубу

Чому так трапляється, що якусь ідею починає втілювати в життя невеличка групка людей, потім її перебирає інша, більша група, а потім ще більша? При цьому дуже часто ті, хто стояв на початку ідеї різко негативно відносяться до форми втілення її в ширшому колі.

Давайте для прикладу візьмемо соціальні мережі і перетікання ідей в цих мережах. Твіттер-Фейсбук-Вконтакті-ОК.

Твіттер. Цією соціальною мережею користуються лише декілька відсотків населення. Але ці відсотки дуже специфічні: журналісти, громадські діячі, творчі особистості. Це люди, які постійно шукають нові ідеї і кожен їх маленький твіт різний. Тут працює один лозунг: «Написав і забув». Якась ідея сподобалася загалу і набрала багато ретвіттів, а якась ні. В житті ці люди дуже часто з нетерпінням чекають виходу якогось нового гаджету, беруть гроші в борг, купують його, а через тиждень забувають про його існування.

Фейсбук. Тут сидить 5-10 відсотків населення. Це люди, які вважають себе інтелектуалами, люблять поділитися власними роздумами, написати довгий пост. Інколи в стрічці можна побачити скріни вдалих постів з твіттеру. В Фейсбуці ці пости часто обробляються підводкою, розкриваються додатковим текстом.

ВК. Має найбільшу кількість користувачів. Всі пости короткі, обов'язково з фотками. Все гумористично, весело, без глибокого змісту. Деякі ідеї постів, які народжуються в ФБ переходять в ВК, але одразу скорочуються, прикрашаються демотиватором або музикою.

ОК. І хоча користувачів цієї мережі теж небагато, ті хто там сидять мають певний портрет. Ці люди можуть ставити клас бородатому анекдоту, який би в твіттері забанили, в ФБ ніхто не лайкнув, а в ВК прокоментували: «Борода». В житті такі люди часто купують товар, бо на упаковці написані слова: «ГОСТ СССР», дивляться одні й ті самі фільми 50 разів.

Треба відмітити, що часто люди використовують 2 соц.мережі одночасно, але частіше за все спайка наступна: Твіттер-ФБ, ФБ-ВК, ВК-ОК. Таким чином ідея, яка зародилася в твіттері у вигляді одного речення, кимось може бути перенесена у вигляді розлогого посту в ФБ, іншою людиною у вигляді демотиватора у ВК, ну і через пару років хтось запостить це в ОК. Назву цифру з неба: на наступний щабель переходить тільки 2% ідей, всі інші помирають.

Тепер до Дня незалежності, вишиванок, синьо-жовтих прапорів, масового використання емблем ОУН тощо. Згадаємо святкування Незалежності в Запоріжжі у 2000-х роках. Це свято було для 5-10% населення. Щороку люди збиралися на одній площі, йшли до іншої, там слухали виступи про історію України, про політичний стан і розходилися. Звісно щороку відбувалося і щось інше: ну, наприклад, якась купка людей десь на мосту вивісила величезний червоно-чорний прапор, десь в парку якийсь гурт влаштував акустичний концерт на 20 людей. Масові заходи були відсутні, ну а користувачі ОК взагалі не знали, що живуть в Україні.

Щороку ці заходи все постили і постили, але користувачі ВК не дуже помічали їх і раптом ідея святкування Дня Незалежності стає популярною і перебирається в цю соціальну мережу. Тут вже нема того саркастичного андеграунду твіттера, тут нема розлогих постів про Євгена Коновальця та Акт проголошення незалежності 30 червня. В цій соціальні мережі з'являється фотка козака з шаблею, з'являється просто синьо-жовтий прапор з написом: «Вітаємо з Днем Незалежності». Хода на тисячі людей з трудовими колективами прикрашається банером «Мы заводчане», концерт вже не акустичний і на ньому виступають виконавці, пісні яких щодня звучать на популярних радіо.

Звісно, що такий хід справ не влаштовує користувачів твіттера і вони, в характерній для них манері, починають тролити цю синьо-жовту масу Вконтакті: «Забагато синьо-жовтого!», «Це відсутність смаку!», «І з якого такого часу користувачі ВК святкують День Незалежності?». Деякі користувачі ФБ теж не відстають і починають писати розлогі пости, що в дійсності наші національні кольори не синьо-жовті, а блакитно-жовті і що це має неабияке символічне значення! Але все це користувачі ВК не бачать, бо до них дійде тільки 2 % тих критичних постів у вигляді карикатурних картинок.

Але кожен користувач твіттера або ФБ глибоко в душі бажає, щоб його ідея втілилася в масовій формі Вконтакті, бо якщо це не так, то яка йому різниця від того, що коїться в тій соціальній мережі?