Контракти є одним з потужних механізмів зміни ігрових ситуацій. В теорії ігор під контрактом розуміють угоду, яка регулює поведінку гравця: змушує його грати ту чи іншу стратегію у відповідь на дії іншої сторони. Виявляється, що контракт може змінити навіть однокрокову дилему ув’язненого (трішки про неї тут).

Дійсно, розглянемо простий приклад дилеми:


C

D

C

2 2

0 6

D

6 0

1 1

Тут рівновагою є пара стратегій (D, D), тому, що стратегія D є домінуючою - вона дає кращий виграш за будь-яких умов. Пара (С, С) дає більші виграші для кожного з гравців, але вона недосяжна за умов однокрокової гри (та раціональності гравців).

Тепер припустимо, що у сторін з’являється можливість підписати контракт з наступними умовами (позначимо цю стратегію А) :

1. Якщо контракт підписаний обома сторонами, то кожна сторона вибирає С.

2. Якщо контракт підписаний тільки першим гравцем, то перший гравець вибирає D.

3. Якщо контракт підписаний тільки другим гравцем, то другий гравець вибирає D.

Нова матриця гри


C

D

А

C

2 2

0 6

0 6

D

6 0

1 1

1 1

А

6 0

1 1

2 2

Тепер стратегія (A, A) є слабко домінуючою і в грі виникає інша рівновага, яка забезпечує кращий виграш, ніж до появи контракту.

Безумовно, контракти, у певному розумінні, є чітерством, оскільки вимагають додаткових зовнішніх сил - ми неявно припускаємо, що контракт неможливо порушити (або плата за порушення значно переважає можливий виграш). Це вірно для бізнес-відносин, які забезпечені ефективною правовою системою. Але є ще один приклад. У віці приблизно 11 років автором була знайдена (і багатократно перечитана у всіх напрямках) книжка МИФЫ ДРЕВНЕЙ ИНДИИ. На обкладинці були написані автори:

Эдуард Наумович ТЕМКИН, Владимир Гансович ЭРМАН

анонс (дрібним шрифтом) повідомляв:

“Второе издание книги (первое вышло в 1975 г.) значительно расширяет представление читателя о древнеиндийской мифологии: оно содержит 20 не упоминавшихся в первом издании мифов, а многие мифы, изложенные в первом издании, пересказаны теперь более подробно. Книга рассчитана на взрослого читателя.”

Остання фраза була ключовою… тому майте на увазі, я попередив.

Міфи. Механізми проклять, угод і заслуг

Розглянемо міфи у контексті контрактів (тут я вибрав найбільш яскраві приклади). Згідно з індуїстськими уявленнями Три світи (Небесний, Земний і Підземний) пронизані жаром (тапасом), який є основою всього живого. У богів і інших супер-істот його більше, у людей, очевидно, менше. Жар можна накопичувати різними способами. Основний спосіб - це праведний спосіб життя і подвижництво. АЛЕ, накопичувати жар можна також, якщо мучити своє тіло спеціальними процедурами (що називається аскезою).

Цікавим є те, що жар можна витрачати на вплив на світ. Подовжувати своє життя та забезпечувати всякі плюшки. Тобто можна побажати стати багатим і, якщо жару достатньо, він буде мінусований з вашого балансу і піде на коригування майбутнього. Можна проклясти когось іншого, наприклад: А щоб в тебе пір'я в роті поросло. І якщо вашого жару достатньо, то так і станеться. Особливість в тому, що необхідна кількість жару ніде не регламентується залежить від суб’єкта прокльонів (неявно зазначається залежність від його кількості жару), тому проклинати Шиву досить складно. З іншого боку, якщо жару на бажання вистачило, воно неодмінно має справдитись. З точки зору теорії ігор це ідеальний контракт - зовнішня сила гарантує його виконання за будь-яких умов. Загальна картина світу міфів - боротьба богів (які по суті є невеликою групою молодших за статусом надістот) за збереження статус кво проти різноманітних демонів, асурів, ракшасів та інших. Основний спосіб боротьби - використання жару для отримання суперсили - непереможності, безсмертя, невразливості.

В міфах проявляється загальний шаблон поведінки укладання такого контракту:

  1. Певна ображена особа починає накопичувати жар. Якщо концентрація стає великою, виникає ризик катастрофи. Тому Брахма, як верховний суддя, пропонує обміняти жар на певні корисні властивості.
  2. Майже завжди особа просить непереможність, невразливість від усіх та безсмертя.
  3. Безсмертя Брахма не дає (аргументує по різному, але суть - якщо в тебе погані наміри, ніякого безсмертя). Тоді особа починає думати, як можна отримати “майже безсмертя” і тут виникає два типи мислення.
  4. Перші намагаються перелічити всі потенційно небезпечні класи ворогів, для яких вони будуть невразливі.
  5. Другі намагаються сформулювати неможливу подію, яка і тільки яка може їх погубити.

Як видно, центральна ідея, навколо якої формуються події - порушення контракту по суті без порушення його формально.

Не баг, а фіча

Виявляється, жар можна додавати, така можливість згадується у міфі 20. Шива після втрати коханої дружини був у депресії і тому намагався розвіятись (у своєму неповторному стилі). Хроніки сухо повідомляють:

Шива з’явився біля житла божествених мудреців (їх взагалі семеро і вони проходять через усі міфи) голий, покритий попелом, з очами налитими кров’ю, та з тліючими головешками у руках. Він сміявся страшним сміхом, співав і кричав як осел і бик. Прямо на очах дружин мудреців він почав тіліпати танцювати і так вразив присутніх, що дружини почали слідувати за ним, не зводячи очей.


Спочатку мудреці, яким це не дуже сподобалось, намагались перетворити його на віслюка, але жару не вистачило (Шиву вони не впізнали). Це їх здивувало, але не зупинило. Об’єднавши свої сили і додавши жару, вони прокричали на чистому санскриті: А шоб у тебе прутень відпав, наволоч!

Результат перевершив їх очікування. Шива зник, все потемніло на землі, природа завмерла. Виявилось, що нормальне функціонування всесвіту просто неможливе без працездатного Шиви. Довелось йти до нього на поклон, молити про прощення… про розв’язання проблеми нічого не говориться. Але з того часу Шиві ставлять кам’яні лінгами, що натякає.

Взагалі ця тема (втрата прутня після прокляття мудреця за ігри з його молодою дружиною) повторюється і для Індри. Йому після аналогічного випадку приставили баранячі причандали. Мабуть це одна з причин його запального характера - важко бути спокійним, коли всі Три світи знають і твій біль нікого..., ну ви зрозуміли.

Головні діючі особи

У перших 20 міфах швидко пояснюється походження світу і його структура і вводяться основні дійові особи. Події концентруються навколо двох проблем, які, очевидно, мучили стародавніх індусів: крадіжки корів, бухла та дівок і відповідальності за це.

Брахма, Шива, Вішну

Брахма - творець світу, все що є у всесвіті народилось від нього. Він суддя, слідкує за балансом.

Шива - бог руйнування, але також і джерело енергії хаосу.

Вішну - зберігає існуючий лад (хронологічно у міфах його роль спочатку незначна, потім зростає).

Разом вони утворюють Тримурті - трійцю богів, яка визначає долю всесвіту - Брахма створює, Вішну охороняє, Шива руйнує.

Індра і інші боги

Власне боги або сури діти Адіті (Нескінченності). Їх старші (двоюрідні) брати і вічні суперники - асури, діти Дану і Діті (всі троє - дочки мудреця Кашьяпи, внука Брахми).

Індра - головна діюча особа щоб було зрозуміло це такий Тор з болівуду. Гультій, бабник, алкаш і іноді бог блискавки. В основному править небесами і розрулює дрібні конфлікти.

Вайю - бог вітру, Сур’я - сонця, Агні - вогню, Яма - смерті, Кубера - мудрості, Варуна - моря.

Дани, діті, ракшаси, якші і всі всі всі

Дани і діті або асури традиційно зображаються багаторукими, зловмисними, могутніми і т.д. Можуть міняти подобу та володіють чарами. Їм було призначено володіти світом (разом з богами), але щось постійно йшло не так. Причина - надзвичайна могутність призводила до гордості, яка призводила до втрати благочестя, яка призводила до загибелі (така офіційна версія, написана богами).

Яскравий приклад - Хіраньякшипу, цар асурів. Мав дар невразливості від сурів і асурів та від людей і звірів. Але, повіривши у свою всемогутність, почав жорстко притісняти живі істоти. Його син Прахлада намагався опиратись батькові, за що був жорстоко покараний.

Хіраньякшипу намотує кишки свого сина Прахлади

На щастя Прахлади, йому допоміг Вішну - він надав йому невразливість до всіх тортур. А потім сам прийшов у гості. В образі людинолева. На лідинолевів дар Брахми не розповсюджувався (от не повезло пацану), тому Хіраньякшипу був розірваний на шматочки. Взагалі асурів боги розводили як кошенят як хотіли, навіть тоді, коли ті грали за правилами.

Прахлада був дуже благочестивим і тому його ніхто не міг перемогти. Але Індра (в образі брахмана) перед двобоєм попросив (!!!) у нього віддати благочестя. Прахлада не зміг відмовити брахману і був вбитий.

Його внук Балі був ще більш благочестивим і отримав за це владу над Всесвітом. Але це не дуже сподобалось богам. Тоді Вішну в образі карлика прийшов і попросив у нього стільки землі, скільки зможе відміряти трьома кроками. Балі погодився. За перший крок Вішну покрив Небо, за друге Землю. Третій (Підземний світ) він милостиво залишив ох...им здивованим асурам.

Що вже говорити про різних зловмисників.

Контракти прихильників скінченного перелічення

Намучі

Намучі був царем асурів. Намучі і Індра уклали контракт: “жоден не вдарить іншого ні вдень ні вночі, ні на суші ні у воді, ні сухою ні вологою зброєю”. Це мало гарантувати їх вічну дружбу.

Але Намучі втратив береги і “поцупив силу” Індри, накачавши того дешевим пійлом. Щоб це не означало, Індра був дуже розлючений. Рішення знайшлось досить швидко:

на світанку,

на лінії прибою,

зброєю, покритою морською піною

Індра відрізав Намучі голову.

Просто і елегантно і не порушує контракту.



Равана

Равана відомий за епосом Рамаяна досить добре, тому підкреслимо лише ті моменти, які стосуються його контрактних відносин з богами. Отже, Равана і його брат Кумбхакарна вирішили отримати силу і почали поститись 1000 років, лежати між вогнів (зрозуміло негасимих). Равана відрізав свої десять голів одну за іншою… дістали дідуся Брахму нарешті. Але їх зловмисні наміри були надто очевидні, тому ніякого безсмертя і всемогутності. Кумбхакарну взагалі красиво прокинули, йому перед візитом Брахми підіслали богиню мудрості, яка сховалась в гортані. І коли власне настав час побажання, перехопила контроль за ротом і сказала: бажаю заснути на 1000 років. (А ШО ТАК МОЖНА БУЛО?).

Равані дали можливість позагадувати. Його бажання було таким:

Хочу бути невразливим для

  1. асурів
  2. богів
  3. птиць-супарнів
  4. якшів
  5. ракшасів
  6. змій

За логікою виходило, що ще були люди і мавпи (про них нижче). Ну цей простий контракт боги розіграли масштабно. Цілий епос наваяли. З цікавих моментів, коли Равана зовсім втратив береги і наїхав на Шиву, той просто придавив йому руки горою. Це не порушувало контракт і повністю знерухомило Равану (А ШО І ТАК МОЖНА БУЛО?).


Контракти прихильників “неможливих” випадків

Сунда і Упасунда

Два брати вирішили отримати силу та перемогти всіх богів. Для цього вони: голодали, не мились, стояли на одному (великому) пальці однієї ноги і дивились на небо.

Хотіли: уміти міняти подобу, владу над будь-якою зброєю, бути невразливими для будь-якого, крім один одного, і безсмертя.

Отримали: все, крім останнього.

Після цього зібрали армію та пішли воювати небеса.

Боги втекли від битви.

Брати гуляли, пиячили, грали гусей любили апсар. Боги кинулись жалітися Брахмі і він сказав: спокійно, я зроблю їм пропозицію дівку, від якої вони не зможуть відмовитись. Так була створена Тілоттама - ідеальна апсара

Тілоттама прийшла до братів “з маленьким шматочком червоної тканини на стегнах” і ефект був такий, що брати відразу кинулись… але не на неї а один на одного і почали лупити палицями з криками моя прелєсть це буде моя дружина. Аж поки не впали мертві. Премію Дарвіна цим двом моногетеросексуалам!

Цікаво, що боги в аналогічній ситуації знайшли цілком очевидне рішення. Тут індуси прозоро натякають на важливість кооперації і пошуку взаємовигідних варіантів. Власне міф про це (міф 38) настільки вражає, що мимоволі заздриш стародавнім індусам, які, використовуючи лише алкогольні напої, змогли придумати таку історію.

Ліричний відступ про появу божественних мавп

Отже, Брахма сидів і думав про щось благочестиве (а як інакше) і від натуги напружених думок у нього пішли сльози. З цієї сльози народилась мавпа, якого він назвав Рикшараджа. Брахма наказав йому йти у гори і їсти плоди і корінці а також розмножуватись (ЧТОА?). Рикшиджака зробив все як наказано, пішов у гори, їв корінці. Але з розмноженням не дуже вийшло, оскільки він був у єдиному екземплярі (дивно га?). Якось він дійшов до чарівного озера і побачив своє відображення. Це його розлютило і він кинувся на іншу мавпу. Потрапивши у воду він змінив стать і став самкою. Доцільно навести опис без перекладу:

“стал...красавицей, чарующей взоры и сердца, со стройным станом, черными бровями и вьющимися локонами, с высокой упругой грудью и широкими округлыми бедрами.”

Еммм, … це про мавп, раптом що. Ну і про стародавніх індусів.

Тепер Рикшараджа була/був самкою, але розмножитись все ще не міг/могла.

І тут її/його побачили двоє богів, сонця Сурья і грому Індра. В їх серці запалала хіть і розум помутився і вони кинулись на Рикшараджу. Після цього в неї народилось два сина. А потім вона знов перетворилась на самця. І потім у трьох мавп-мужиків народились тисячі мавп, які оселились у чудовому місті Кішкіндху.


Тарака

Тарака був дуже мотивованим до перемоги над богами. Для отримання сили та безсмертя він почав мучити своє тіло аскезою. Запалив кільце негасимих багать, відмовився від їжі. Потім почав зрізати м’ясо з кісток і кидати у вогонь. Очевидно, що це дало високу швидкість накопичення жару і незабаром сам Брахма прийшов до нього і спитав, що ж він хоче. Тарака хотів безсмертя і повної могутності, але одержав відмову. Тоді, він проявив винахідливість і сказав: нехай тільки семиденне немовля зможе мене вбити. На це Брахма погодився.

Далі Тарака зібрав військо асурів, осідлав восьмиколісну колісницю з 1000 коней (мабуть одне з найменш працездатних транспортних засобів) і пішов на небеса. Боги були розгромлені та (як і завжди) пішли жалітись Брахмі. Брахма заявив, що тільки син Шиви зможе вбити Тараку у семиденному віці. І тут почався один з найбільш чудернацьких квестів у Трьох Світах.

Після певних подій (описаних вище) Шива мав особливості не планував одружуватись. На всі дрібні розборки богів йому було начхати. Тому боги придумали хитрий план:

  1. Одружити Шиву
  2. Дочекатись народження дитини
  3. Дитина вбиває Тараку
  4. Profit

Спочатку була знайдена кандидатура на дружину. Це була дочка Хімавата (тобто Гімалаїв, які у індусів чоловічого роду) Ума Турман (взагалі якщо хто не знав Ума Турман завдячує ім’ям саме цій богині), яка ще у юному віці безнадійно закохалась у Шиву. Тут боги вирішили трохі пришвидшити події і Кама, бог любові підкрався до Шиви і спробував засадити йому квіткову стрілу пробудити любов у його серці. Шива спелелив Каму і його стріли поглядом, але все вже закрути... Шива взяв Уму за дружину, і всі боги раділи на весіллі.

Потім Шива з нареченою зникли у своїх покоях, а боги сіли чекати навколо. Шлюбна ніч Шиви тривала небесний рік (дорівнює 360 земним рокам), тому присутні дещо занервували. Врешті решт нерви не витримали і всі почали горланити: та скільки ж можна дзюмбатись! Виходь, о великий бог! Притісняє нас Тарака, не дає пирувати на небесах.

Як ви розумієте Шива вийшов дещо розлюченим, і відразу “зронив своє плодоносне сім’я у вогонь Агні”. Але Агні не втримав і викинув його у Гангу (це теж богиня і річка). Ганга теж не витримала і винесла на берег, де ріс очерет. Очерет не був взагалі ніяким богом і йому було начхати, тому там народилась дитина, яку назвали Скандою.

В цей же час, в обителі сімох мудреців (тих, що проклинали Шиву) розгорілась інша драма. Агні давно намагався звабити дружин мудреців (взагалі це було щось типу суперліги - звабити дружину мудреця, попастись, огрести прокляття і потрапити у міф. Всі боги цим займались). А мудреці якраз вирішили (ще до народження Сканди - часу ж було багато) провести обряд з вогнем… кортше кажучи Агні отримав можливість підглядати за дружинами через домашнє вогнище і його хіть розгоралась все більше. Врешті решт Агні не витримав і … втік у ліс (логічно ж). І там у лісі його знайшла одна богиня, яка давно хотіла звабити самого Агні (а ви думаєте індійське кіно просто так з’явилось?) і вона почала приходити до нього у образі однієї з дружин. І так шість днів підряд. Чому шість, спитаєте ви? Виявляється, що сьома дружина була така вірна, що жару на перетворення не вистачило. А сьомий день, був якраз той, коли Агні отримав у лице повну порцію прийняв майбутню дитину Шиви і передав її у Гангу. І в цей день був грім і блискавка, тому люди, які бачили як богиня приходила до Агні в подобах дружин почали пліткувати, мовляв ці хвойди з Агні закрутили, а нам тут будуть проблеми… В цей же день мудреці дізнались про це, та, розлючені, повиганяли своїх дружин (так, знаю, логіки тут немає, але не завалювати ж квест через такі дрібниці). І шість дружин, ридаючи пішли топитись до Ганги і знайшли в очереті дитя. Агні теж прискакав і допоміг їм вигодувати це дитя. Вигодовування йшло прискореними темпами, бо ж семиденний дедлайн підганяв. Тому у Сканди було шість годувальниць. Внаслідок цього в нього виросло шість голів і шість ротів та шість рук. Чому шість голів а не дванадцять? Чому шість рук для шести голів?

Відповідь: Fuck you thats why.

Після закінчення дружини мудреців зійшли на небо і стали сузір'ям Пеляд, а мудреці (яким стало соромно) теж зійшли на небо і стали Великою Медведицею. А дружина сьомого мудреця - це подвійна зірка у ковші. Тому цей міф абсолютно правдивий, не вірити - подивіться вночі на небо.

Власне, решта була вже справою техніки. Після короткої підготовки Сканда разом з військом богів розбив військо Тараки та зніс йому голову палицею.

Тобто, для забезпечення своєї влади дуже важливо уміти правильно порушувати контракти, ця лінія простежується не тільки в міфах Індії.

P.S. Контракт в одній російській казці

В чудовій книжці “Код Горыныча: что можно узнать о русском народе из сказок” Валерій Панюшкін аналізує казки і що народ виражає через них. Одну з казок (про контракт) я без перекладу наведу в кінці.

В соответствии с договором

Напоследок я припас любимый мой вариант поучительнейшей сказки о том, как соблюдаются в России договоры.

В этом варианте сказки мужик и медведь — друзья. Так и написано черным по белому в сборнике Афанасьева — друзья. Не то что случайно встретились, не то что мужик пахал, а медведь вышел к нему из леса, а друзья. Живут по соседству, дружат. И вот друзья решают посадить репу, и мужик спрашивает друга, как разделить урожай. «Давай тебе вершки, а мне корешки?» — предлагает мужик другу. И медведь соглашается и соблюдает договор: жует целый год ботву, глядя, как друг его мужик набивает брюхо корнеплодами.

А на следующий год они решают посеять пшеницу. Мужик спрашивает друга, хочет ли тот вершки или корешки, и медведь, наученный горьким прошлогодним опытом, выбирает корешки. Договор опять соблюден. Медведь забирает несчастные свои корешки и уходит домой. И сидел бы дома тихо, если бы мужик не напек из пшеницы хлеба и не пошел бы к медведю хвастаться, какой чудный у него получился хлеб. Тут уж медведь чувствует нестерпимую несправедливость и грозится мужика съесть.

Тогда мужик нанимает лису. Мужик обещает лисе принести ей двух куриц в мешке, если лиса спасет его от разъяренного медведя. Лиса является и громко, так, чтобы медведь слышал, заявляет, будто она представительница охотников. Лиса спрашивает, нету ли здесь поблизости волков или медведей, на которых открыта охота.

Медведь пугается. Как только лиса уходит, он обещает не есть мужика и просит только, чтобы мужик спас его от охотников. Когда лиса является снова, медведь прячется за телегой. «Так нету ли волков или медведей?» — понаведывается лиса. «Нету», — отвечает мужик в точном соответствии с достигнутыми между ним и медведем договоренностями. «А за телегой что лежит?» — продолжает лиса. «Да колода», — отвечает мужик, насколько медведь может судить, совершенно в медвежьих интересах. «А почему же, — лиса говорит, — колода лежит за телегой, а не на телеге? Почему же она не привязана? И почему же в нее не воткнут топор?»

Бедный медведь! Перепуганный несуществующими охотниками, он, как только лиса уходит, сам забирается в телегу, сам просит, чтобы мужик привязал его, и сам просит, чтобы мужик воткнул в него топор Мужик, действуя, насколько медведь может судить, в интересах медведя и по его поручению, привязывает друга к телеге и втыкает в друга топор. И тем убивает. Коллизия разрешена. Удовлетворены все, включая покойника.

Теперь пришло время расплатиться с лисой. За хитрую спецоперацию мужик, если помните, обещал лисе принести двух кур в мешке. И мужик свято соблюдает договор. Берет двух кур и сажает их в мешок. Но в договоре лисы и мужика нигде не было сказано, что кроме кур в мешке ничего не должно быть. Поэтому мужик в полном соответствии с договором сажает в мешок еще и собаку.

Лиса, радуясь тяжести мешка, относит мешок в чащу и открывает его. Из мешка выпархивают сначала куры, а потом выскакивает собака. И разрывает лису в клочки.

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація