не те, щоб гостро-актуально, але... людина пише:

- "вчора допомагала чоловікові набирати статтю про історію УПА на Хмельниччині. Про сміливу патріотичну молодь. З сучасною не порівняти. Чи лише я таких знаю: хіхі, хаха, тупий реп у навушниках. Говорять:я не бЕндерівець,просто українець. Думаю-я ж не в Донецьку."...

то відповів:

- "добре. по суті: "Сміливу патріотичну молодь - з сучасною не порівняти..." - кажете...

Вона смілива не сама виросла.
Її плекали: родина - трудяща та традиційна; школа - класична та адекватна; громада - згуртована та жорстка; церква (як необхідний, а не додатковий, елемент, основа етики); і, головне - потужна просвітницька робота тієї ж старої "Просвіти"; кому пощастило - Пласт.
Це про "ту" молодь.

Про "цю" розповідати?

Формальна родина: батьки або на роботі або дивляться телевізор; формальна школа: з непідйомним навантаженням неузгоджених знань ні про що реальне; громади нема, від слів "ніде" та "взагалі"; церква то таке... розвага для стареньких; просвітницька робота ... приде до школи ветеран, пробелькоче те, що вичитав в книзі Жукова "Воспоминания и размьішления"... Пласт? 2000 пластунів на ВСЮ Україну, егеж?

Це вони винуваті? Ті, кого "не порівняти" зі "сміливою патріотичною молоддю" УПА? (ідеалізовано-романтизованої до нестями. будь-яка партизанка - це завжди жорстокість примусу, кров і бруд). Не в тему - але сучасна "Просвіта" - жалюгідне збіговисько старих косних маразматиків й ентузіастів романтичного минулого та плачу за нездійсненим.

Попереднє покоління відрізняється (саме те, що по-приколу обрало Зєлю) тільки тим, що не було соцмереж, а була піонерська організація - пустий фантом, і комсомол - школа підлого кар`єризму.

Хто винуватий? Точно не молодь. Це ми їх кинули напризволяще. Як свого часу кинули нас...

але нас це не виправдовує."

dixi

таки P.S. з коменту на комент у фейсбуці:

"в наших дітей принаймні було (і є) родинне виховання, "додаткові" можливості - там, музичні школи, різноманітні студії, родинні розмови про справи не тільки родинні, а й суспільні, про історію, культуру, - не люблю цього слова, воно майже опошлене загальновживанням всує, але - духовність, відповідальність тощо.
не думаю, що це було в сім*ях глядачів сватів, кварталів, битв екстрасенсів і прочих "міняю жінку".

издьіхающее радянське суспільство - згадайте, це велика тема другої половини 80-х - чіплялося за дітей як за останню надію, всі ці дитячі клуби в оздоблених власноруч підвалах, всі ці "рєбячьи комісари", суспільний запит на дорослих ентузіастів, які б виховували дітей в реаліях тодішнього життя тощо... в росії путлерюгенд - масовий. в нас - тільки 2000 (чи 5000, суті не міняє) на всю Вкраїну отого Пласту - як на мене - дуже архаїчної, надмірно християнізованої, дитячої організації. звідки рости молоді? тільки з екранчиків та з навушників..."

P.P.S. ну і страшненька вишенька на цей спонтанний тортик:

Протягом найближчих 10 років ми матимемо на сході за кордоном десятки мільйонів молоді від 20 до 40 літ вихованих путлерюгендом. Відповідно - мотивованих. Це повтор того, що було в 41. Да, "сибірські полки", да, заградотряди й штрафбати, да, сотні тисяч чорнопіджачників кинутих на убой в Україні... так. але й (міфічні) герої-панфіловці та реальні Олександри Маторосови й Зої Космодемьянські, це були десятки мільйонів вчоряшніх піонерів й актуальних комсомольців. "За родину за Сталина!"... в росії воно вже є. воно калічить назавжди. "дедьі воевали" и вперёд.

проти наших 5000 пластунів і кількох - може, сотень тисяч свідомої української мотивованої молоді.

Це не про те, що треба робити атомну боНбу: це про те, що не в соцмережах перемивати косточки зелюкам та погардливо сперечатися, "мародер" був Порошенко, чи тільки "барига", і хто кращий був би президент - саакашвілі чи бубенчик, а йти й щось робити з вихованням юних. бо сімейного - мало...

Як це робити - я не знаю; тобто фахово не знаю. А робити теба.

Це головне, було вчора, буде завтра і аж кричить - сьогодні. А не кісточки президента чи ціна на газ.

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація