2019 рік буде п'ятим роком російсько-української війни. Чергові інформаційні сплески щодо початку повномасштабних бойових дій уже не збуджують аудиторію. Але ж напруга при цьому не зменшується. А якщо врахувати ситуацію в Азовському морі, то навіть зростає.
Парадокс у тому, що «київський фашизм» вигаданий самою ж кремлівською пропагандою в рамках путінського дискурсу «вставання з колін» — але саме тому боротьба з «фашистською хунтою» стала визначальним чинником російської політики щодо України. Реальність є тим, чи ми її вважаємо.
І в рамках цієї реальності Росія досі не виконала своєї місії, як її уявляють у Кремлі. З цілої низки причин проект «Новоросії» помер, так би мовити, при народженні. А Крим та де-факто підконтрольне Росії ОРДЛО виявилися тією самою валізою без ручки, яку важкенько нести, але неможливо і кинути.
І «важкенько нести» тут стосується не тільки західних санкцій чи російських фінансових витрат. От, наприклад, цієї осені через хімічну аварію в Армянську різко загострилася проблема забезпечення півострова водою. З часом про аварію забули – але проблема лишилася; Україна, як відомо, не постачає воду через Північно-Кримський канал, оскільки підписати відповідні угоди з окупаційною «владою» півострова означає визнати її законною.
Цікаву думку з цього приводу висловив в останньому передноворічному випуску програми «Будемо спостерігати» на російському радіо «Эхо Москвы» головний редактор цього самого радіо Алєксєй Вєнєдіктов (цитату подано зі стилістичними скороченнями):
«При Сталине Украина и РФ обратились к Сталину с просьбой передать Крым Украине. Почему? Потому что – вы сейчас будете смеяться – никакое не величие, никакой не национально-этнический состав и никакая не историческая… Значит, водоснабжение Крыма шло с территории территориальной Украины. И очень долго, есть письма, переписка, Госпланы республик, потом и союзный Госплан уже при Хрущеве. Маленкову, по-моему, он писал. <…> Когда передавали Украине Крым, главным аргументом на обсуждении Верховных Советов была ирригация. Ничего другого. Вода».
І ось до чого це все:
«Теперь, когда Крым ушел в РФ таким вот образом, та же проблема. <…> Если вы посмотрите на спутниковую карту Крыма сентября-октября-ноября, вы увидите, что Крым желтый. Воды нет. Для того, чтобы снабжать Крым водой… ее надо гнать по каналу через перешеек. Украина не гонит. Естественно. Поскольку мы в состоянии войны. <…> Оказалось, что мало забрать Крым, просто Крым и построить Крымский мост. Снабжение водой. Для этого нужно забрать прикрымье».
Вєнєдіктов – не імперіаліст (хоча й ніяким боком не «друг України»). В цілому його думка виглядає відстороненою. І важливо, що контакти у головреда «Эха Москвы» в російському істеблішменті ого-го, і у військових колах – у тому числі.
«Надо просто понимать, что… воду отложить нельзя. И мы посмотрим, я думаю, что прямо в начале года начнутся визги на федеральных каналах в ток-шоу ровно по этому поводу. Это будет значить, что это готовится. Я смотрю с большим пессимизмом на расшивку этой истории», — підсумовує він.
За всієї поваги до Вєнєдіктова як журналіста з усіма його контактами, автор цього блогу все ж припустив би, що до завершення президентських виборів в Україні Путін навряд чи піде на дійсно масштабну агресію. Спершу логічно дочекатися результату цих виборів, максимально намагаючись розхитати внутрішньоукраїнську ситуацію без прямого воєнного втручання. За великим рахунком, Кремлю важливо не те, хто буде українським президентом – а щоб центральна українська влада була максимально слабкою.
З іншого боку, літо – а отже, й поливальний сезон у Криму – починається досить скоро після завершення українських президентських виборів. Тож «рідке питання» може стати хай не найбільшою, але ще однією проблемною темою в спілкуванні Москви з новим українським президентом. Ніби їх мало й без того.
Як справедливо говорить пан Вєнєдіктов, «воду відкласти не можна». А головне, що ця вода для Криму – тільки приклад. У 2014-му Росія заклала під майбутнє «братніх відносин» десятки подібних мін. У 2019-му ми повинні пам'ятати: питання тільки в тому, коли і яка саме з них вибухне.
