Колись в Україні були могутні різнопланові підприємства. Вони належали державі. На цих підприємствах працювали люди, мільйони людей, вони платили податки, відпочивали в санаторіях цих підприємств, мали достаток і стабільність.
Підприємства стояли на великих земельних наділах, мали станки там різні, техніку, виробничі потужності, бази, офіси, і купу чого іншого на балансі.
Але тут прийшло в голову, що обдуривши всіх, можна заволодіти підприємствами задурно, навішавши людям локшини і роздавши ні чого не варті ваучери.
Де підприємства?
Де гроші за них?
Де вигода народу в приватизації?
Де правоохоронні органи, які повинні були осудити аферистів, які розікрали держ власність?
Тоді були теж люди з обмеженим світосприйняттям, які розказували про крепкіх хазяйствєнніків, що людям треба набути право на цю власність, що це принесе прибуток людям, що це призведе до розквіту держави, бо одне діло вкладатися і працювати на державне, а тут на своє...
І як вам реальність? Відрізняється від ваших фантазій?
Було і стало ви в змозі порівняти?
Приватизація була проведена в економічній кризі, в час, коли в Україні не працювали закони, цей час так і не закінчився, лише усугубився, приватизація була проведена в період повної відстороненості народу від управління державою і впливу на рішення тих, хто узурпував владу, приватизація не принесла ні державі ні народу нічого, а прибуток, шалений прибуток отримала певна категорія людей, яким настільки сподобалося творити злочини в великих масштабах, знищувати, насолоджуватись злиднями, горем, безправністю людей, і повної всевласністю в цій країні, що всі роки після тої знакової приватизації за ваучери, просто асоціація золото на скляні бусики в індійців..., так от окрема каста людей не спинилися, до їх рук перейшла вся власність країни, крок за кроком... І влада. І права. І безкарність, та вседозволеність.
Земля, це був останній актив України, яким ще офіційно були не заволоділи мафіозі.
Ви, до речі, отримали від держави свої нарізки на ведення с/г діяльності, на присадибну ділянку, на гараж і що там ще?
Авжеж, ні.
Ах, ви все одно щасливі, що набудете право на свою власність і зможете розпоряджатися...
Ви були в останній час у держ нотаріуса і знаєте наскільки стали дорожче вартувати їх послуги по оформленню/переоформленню/даруванню/продажі?
Ви знаєте, що вас пошлють збирати купу довідок і на всіх етапах з вас здеруть гроші з трьома нулями?
Ви знаєте, що в вас все одно все неправильно оформлено, не по тим стандартам, і не з тими змінами, і ви повинні оббігати купу організацій, всюди заплатити шалені гроші і витратити страшні нерви?
Ви готові це робити і в нинішній роздутій бюрократії, вас не лякають чисельні податки...
Тоді ви не вмієте рахувати, що після оплати всіх державних поборів на оформленні — продажі, вам дадуть уже маленькі гроші і ви їх дуже швидко проїсте, бо Україна, захоплена мафією, дуже дорога країна для життя...
Ще в вас можуть вкрасти все, рейданути, обдурити, тут же ні законів, ні судів.
До речі, знаєте про величину судового збору, вартість адвокатів, чесне правосуддя в Україні...
Знаєте, на цій сфері наживуться, але нам вона не принесе нічого.
Я не буду розказувати про те, що ми втратили своє. Бо ми своє давно втратили.
Ми втратили останнє.
Олеся Калінська
