Під час війни, коли втрачені території, ворог нещадний, безжальний, готовий на усе, щоб винищити нашу націю, та стерти нас і спогади про нас з лиця землі;
під час страшної економічної прірви, коли люди живуть в мегадорогої країні, при відсутності соц благ, медицини, нормальної оплати праці, та пенсії, яка дасть змогу тут вижити, коли всі мають освітні корочки, але це не дає їм можливість працевлаштуватися, бо розумних тут не потрібно, і ніде в світі ці освітні папірці не визнаються, тобто всі мають дипломи нікому не потрібної освіти, а зарплата мізер, коли всі живуть в постійних змінах, переоформленнях, погіршеннях, і так чого не торкнись, коли ми абсолютно не захищені державою, а навпаки… коли люди вижиті з власної землі, чи в могили чи на заробітки, коли ніхто не знає, а скільки ще українці залишилося, на поки що, власної землі, коли з людей шляхом невпинних поборів, підвищенням цін витягнули останнє, коли накопиченнями заволоділи, національну валюту спаплюжили, коли люди не можуть дозволити собі тут жити, а не виживати;
коли в країні найнижча вартість на нерухомість та землю;
коли нікому не відомо, а скільки на себе уже землі переписали пануючі десятиліття організовані злочинні групування;
коли не створені нормальні кадастри, бази, коли все не врегульовано;
в час, коли в країні вже давно немає закону, коли замість держави є многогранна все просякнувши мафія;
в час, коли коло влади, і на всіх псевдо-державних вертикалях і горизонталях десятиліттями лишаються ті самі члени організованого злочинного групування, тільки тасуються, тобто правлять незнімаємі, непідсудні, ні за що не відповідаючі, тупо крадучі, і все нищачи потвори, які вище закону, вище правди, вище людей;
в час, коли всі знають, що обкрадаючі нашу країну все виводять за кордон, і Україна через це просто догниває в конвульсіях, а інші країни багатіють на інвестиціях від бандюків для яких наша країна угіддя;
в час, коли мафія створила нашій країні такий імідж, що в бандитські угіддя не сунеться ні один інвестор;
в час, коли нашу країну обікрали на підприємства, власність, репутацію, майбутнє, надію, сподівання, та людей;
в час, коли бандюки набрали під нашу країну кредитів, і розікрали;
в час, коли всі галузі в країні зруйновані, а люди зломані і розчаровані;
в час, коли люди не мають права голосу, їх не чують, коли вже проведені феєричні реформи по знищенню всього, і заволодінню всім… В цей час реформа по землі…
чи не подуріли ви?
Що немає на чому погляд зупинити більше?
Що ця проблема в нас горить?
Не знаю які там гарантії дав під себе особисто Зеленський, але його душа і тіло цього не вартує.
Чи він з Порошенко соревнується, хто більша гнида?
Я розчарована цією дією, і іншими бездіяльностями.
Олеся Калінська
