Зеленський пожинає плоди правління попередників –
- Тотальна недовіра до влади. Неповага до влади. Неприйняття любих, навіть правильних, дій влади.
- Розгрібання невірних зрадницьких абсурдних згубних дій, від яких не відступити, бо попередники налажали. Як приклад –мінські, кредити, втрачені території.
- Повністю зруйновані державні інститути, і економіка.
- Населення, за часи геноцидної політики, вимерло, виїхало, чи хоче втекти від цих постійних змін, безладу, грабунку, безвиході, погіршень…
- Україна знаходиться внє правового поля.
- Довіра до України цілеспрямовано підірвана у всьому світі, і всю нашу брудну білизну, тупість злочинців при владі спеціально витрушували назовні, щоб люди в країні були загноблені, і в дії узурпаційного кодла ніхто не вмішувався.
- Наша типу еліта проводить політику тотальної продажі країни, виведення усіх грошей за кордон і винищення населення. Країна Зеленському дісталася розграбована, з знищеною життєздатністю, агонізуюча. Практично все, що можна було, розікрали, вивели, зруйнували, захопили, обчистили. Людей реально перетворили на рабів, бо ціни вище світових, а заробітна плата нижче можливості для виживання. Безправні, з безоплатною працею, загноблені, в постійному стресі, змінах, без ліків, медицини, соц захисту, людей вичавлюють з їх землі — чи за кордон, чи в могили.
- Країна втратила свої території. На мою думку, шляхом договорів з агресором, та нічого не робленням в юридичному сенсі, щоб повернути втрачену територію, підігруванням і грою на стороні агресора, узурпаційна влада тих років просто змовилася з агресором, щоб отримати привілеї, підтримку, фінансування, для утримання\захоплення влади, та отримання вигоди, за рахунок державних територій.
- Не визнання війни, що не дає змогу розмовляти з ворогом на рівних, та закінчити війну, отримати репарацію за війну, звільняти полонених, вимагати агресора поводитись з людьми на окупованих територіях по-людськи, і інше. Не визнання війни, та перекладання відповідальності за війну на Україну – це дія, яка назавжди для України буде просто жахливою.
- Не розслідування, знищення доказів, анулювання можливості засудження, зґвалтування судової та правочинної системи по відношенню до усіх злочинів попереднього режиму. Як приклад — майдан. Масові жахливі убивства людей в столиці країни так і залишаються не розслідуваними, а усі ті хто вбивав, віддав наказ вбивати, знищував докази, та розвалював справи, так і не відповіли за свої дії.
- В суспільстві створилася жахлива соціальна несправедливість, де є лохи, і каста неприкосновенних. Лохи працюють, обкрадаються, і вимирають, а каста неприкосновенних барствує, і є непідсудна, невідповідальна, недоторканна. Всі знають, що є категорія людей, яких за любі злочини не карають, як приклад — люди, які вчинили жахливе, як то зрадили країну, змовилися з ворогом, наживалися на війні, вчиняли масові вбивства, щоб узурпувати владу, вчиняли котли, змовившись з ворогом, щоб винищити патріотичні верстви населення, знищили економіку країни, крали заводи, галузі, і тому подібні дії, так от, ці люди не в в'язниці, бо в Україні не має правосуддя, і країна внє правового поля. Але всьому населенню розказують, що суди Лінча, повернання вкраденого в них, посадки цих людей, покарання самовільно — то не гуманно, не толерантно, не по-людськи. Створити замість багатої країни пекло, і проводити геноцид людей, змовившись з ворогом віддати території країни, набрати та розікрасти борги під країну – то нормально. А от розібратися з тими, хто це робив, то не гуманно… Якись перекос не туди, чи не так?
- і ще багато багато пунктів можна додати, але всі ми живемо тут і самі бачимо усе, до чого нас довели нашу країну ці незміняємі уроди….
Мені цікаво наскільки хватить в людей терпіння виживати, терпіти, і дуритися пустодзвонством та обіцянками….
На мою думку, давати час, терпіти, — це зло.
І не розуміти, що це наша країна. Не в плані слів. В плані того, що ми всі оплачуємо цю бидлоту, яка видає себе за правління, за держ структури, за галузі…. Ми можемо змушувати їх працювати для нас. Для нашого комфортного легкого життя, для нашого добробуту. Ми маємо право бути не згодні їх правлінням, і тоді вони повинні відповідати за свої дії, бути посадженими та зміненими...
Взагалі, допоки в країні не запрацюють закони для усіх однакові, допоки ми будемо дивитися на непокараних злочинців, на те, що накрадене не повернено державі, і будемо чекати рік за роком в нас не набудеться Україна для людей.
Терпіння – це зло!
Олеся Калінська
