Сумна гумореска

Скільки можна витрачати гроші платників податків для спонсорування війни в Україні? І головне навіщо? Так і до ядерної війни недалеко. І все через якусь Україну. Треба вже щось вирішувати. 

Але якщо Україна для США не важлива, то хто важливий?

Для запобігання ядерній війні, можна пожертвувати будь-якою країною, правда? Тільки бізнес, нічого особистого.

Ок, віддали ерефії Україну. Україна неважлива, а війни немає. Чистий зиск.

Віддали ерефії Естонію, бо хто притомний буде воювати за Нарву?

Віддали ерефії Польщу, бо ну важлива Польща, але не аж так. До того ж, менше крику буде.

Віддали ерефії Німеччину. Вони нам звичайно друзі, але ж ми їх чесно попереджали, щоб не будували Північний Потік. Тепер нехай насолоджуються російським газом, який Москва з великою знижкою постачає до Німецького Федерального округу.

Віддали ерефії Францію із великим задоволенням! Ніколи не любили французів, а тут така нагода. І французів покарали і нобелівку за мир отримали.

А коли віддали всю Європу, віддали й Африку. Ну її к свиням той материк, забирайте! Головне, щоб не було війни. Ядерної.

Китай тим часом теж не хоче війни, і в повному порозумінні з вашингтонським обкомом забрав Тайвань, Японію і решту Азії до купи. В Техасі видихнули з полегшенням. Зовсім неважливо хто і що там робить, та й не розберешся як все-таки правильно — Ірак чи Іран? Нехай то буде Китай. І жодних складнощів.

Латинська Америка, дивлячись навколо і підозрюючи недобре, кинулася масово дружити із США, та їм не вдалося надурити Вашингтон з Нью-Йорком. Дружба дружбою, а тютюнок нарізно. Врешті-решт жодного значення не мають бразильські метиси з мексиканськими мулатами. Забирайте.

І от прокидається якось останній американський мільярдер в своєму пентхаусі в Рокфеллерському Центрі, дивиться наліво — усюди бескрайня ерефія, дивиться направо — нескінченний Китай, і розуміє, що і його життя не є аж таким важливим. 

Головне, щоб не було війни.

Ядерної війни.