Наші «шерлоки холмси» від української журналістики нарили (або
знали), що в ніч перед вбивством Шеремета біля його будинку вештався
дехто на ім'я Ігор Устименко.
Вважаю, що це дуже важливий факт,
який може мати наслідки для розслідування не менш резонансної справи
17-річної давнини. Виявляється, що таке ж прізвище фігурувало в справі
Гонгадзе.
Майже більш ніж впевнена, що на момент замаху на Шеремета
він був люстрований і не працював в СБУ (UPD: голова СБУ сьогодні на брифінгу
сказав, що він був звільнений ще у квітні 2014 року).
Більш цікавим є намагання асів від журналістики ще відразу після теракту зв'язати ці дві смерті.
Свого часу по гарячих слідах я писала про танці на кістках наших грантоїдів. (https://coolyanews.info/panahida-ukrayins-koyi-zhurnaliisti…)
Але дещо тоді з етичних міркувань було свідомо опущено.
На мою думку смерті Гонгадзе і Шеремета дійсно пов'язані між собою
одним прізвищем — шерше ля фам. А також тими, хто стояв і стоїть за
прізвищем жінки.
Але для розуміння процесів доведеться повернутись у
2000 рік і згадати деяки факти з біографії самої Притули. Погугліть її
життєвий шлях — там є багато цікавого. Наприклад те, що вона деякий час
працювала в АП під керівництвом голови АП Володимира Литвина. Від якого
вона пішла створювати свій проект під назвою «Українська правда». Того
самого Литвина, який вперто просував ідею розборки з Гонгадзе тодішньому
Президенту Кучмі, що й гадки не мав про Георгія.
Погугліть особисті
відносини у трикутнику Притула-Гонгадзе-Литвин. І тоді деякі речі
стануть на свої місця. Без розуміння цього неможливо рухатись далі.
Зараз важко сказати, що рухало Литвиним у жазі помсти молодому та
нахабному журналісту: чи то була особиста ненависть до суперника, чи то
замовлення Кремля, чи зіграли свою роль обидва фактори.
Єдине, що
можна стверджувати точно: до Литвина Кучма й гадки не мав про те, хто
такий Гонгадзе. Також відомо достеменно, що саме в цей час
прокремлівський, як вважалось в Росії, Кучма почав свій неквапливий
дрейф у сторону Європи. Кремль в жодному разі не міг цього допустити.
Так з'явились «плівки Мельниченка». Вигодоотримувачем від усунення
Гонгадзе став не Кучма. Ним став Литвин, який в 2002 році очолив ВР, а
крісло в АП зайняв Медведчук. Таким чином, Кучму контролювали вже 2
людини Кремля. Третім став Янукович на посаді ПМ. Отже найбільшим
вигодоотримувачем від вбивства Гонгадзе став Кремль, який зміг на деякий
час зупинити розвиток європейського вектору України.
Тепер
повернемось до самого Шеремета. Знову ж таки, його бойовий шлях на
теренах опозиційної білоруської журналістики теж свого часу викликав
багато запитань і нарікань. Принаймні він звинувачувався у загибелі
свого колеги в Чечні. Але зараз мова йде про його діяльність в Україні.
Основна відмінність від ситуації Кучма-Гонгадзе полягає в тому, що
Павло Шеремет взагалі не проводив жодних розслідувань проти Порошенко,
мав з ним гарні стосунки. Отже його смерть була абсолютно непотрібною
Порошенко. Проте вона була вигідна тим, хто свого часу вбив Гонгадзе.
Тому поява Устименка під будинком Шеремета є досить знаковою. Це
означає, що ті самі люди, які усунули Гонгадзе, прийняли рішення щодо
усунення Шеремета. І ці люди — точно не Порошенко та його оточення.
І тоді зрозумілою стає поведінка самого Устименка, якого питаннями про
Шеремета застукали на гарячому (до речі, на місці СБУ я б надала йому
охорону). Адже він може бути свідком і учасником не тільки цього
резонансного вбивства, сліди якого ведуть не на Банкову, а до
Боровицької башти Кремля.
