Пам'ятаєш?
Як холодного березневого ранку, люди на Майдані, що не відійшли від похоронного плачу і «Качі...», стояли в черзі на автобус, який мав відвезти новобранців до Нових Петрівець на базу НГУ. А в цей самий час лідерка однієї з найвпливовіших фракцій Ради закликала на засіданні РНБО, щоб «жодний військовий, жодний танк не полишив меж військових частин». А інші патріоти підбурювали на негайне введення військового стану з фінансовим забезпеченням України, що складало на 1.03.2014 року 100 тисяч гривень на казначейських рахунках. І це б означало відсутність можливості отримати Україні будь-яку макрофінансову допомогу.

Пам'ятаєш свою лють, коли тебе за станом здоров'я забракували, а військомат не відповідав на дзвінки? А в цей час на Майдані формувались перші загони добровольців і відправлялись на Схід. І як ви їх комплектували всім, що було під рукою – броніками та касками з Майдану, медикаментами, б/в формою НАТО, що продавалась на секонді і в Мілітарісті, печивом, кавою, тушонкою.

Пам'ятаєш, як похапцем готував хлопців, що рушали на Схід, як намагався передати основні навички, щоб вони мали шанс повернутись живими? А в цей час йшли запеклі бої під Слов'янськом і Краматорськом. А світ висловлював глибоке занепокоєння, яке змінилось шоком лише після збиття #MH17.

Пам'ятаєш , як вбивали хлопців під Зеленопіллям, як розстрілювали в Іловайському коридорі, як накривали Ураганами з території РФ під Луганськом. Неодягнутих, напівголодних, з грошовим забезпеченням 900 гривень (а разом з бойовими – 2 тисячі). А тим часом єдиний в Україні Луганський патронний завод був вивезений так званими гумконвоями до росії. Як і інші підприємства ВПК, що представляли цінність. А тоді більшість комплектуючих по лінії Укроборонпрому, які імпортувались, мали російське походження.

Пам'ятаєш, як нарешті прийшла повістка. А в цей час йшли бої під ДАП і Дебальцево. Але вже видавали більш-менш прийнятний однострой, сухпаї, броніки і каски. Хоча приціл на твоїй зброї був поламаний. Як допомагали рідні і друзі, пересилаючи кровоспинне з Канади, купуючи планшет і зарядку на сонячних панелях, як син віддав накопичені гроші, щоб можна було купити бінокль. Як годували в частині впроголодь і як підгодовувала обідами протестантська громада. З якою радістю очікували повідомлень з Нової Пошти про відправлення з дому ковбас і смаколиків. Як після спроби штурму ВР 31.08.2015 під посилену охорону було взято Вишгородську дамбу і телевишку.

Пам'ятаєш 2016 рік, коли ми нарешті почали видиратись зі страшної безодні. Десятки тисяч нових робочих місць, нові підприємства. І вже не було того страху, а були санкції, і впевненість, що агресор рано чи пізно отримає по зубах, як отримав влітку під Мар'їнкою. А тим часом весь промисловий комплекс перебудовувався і зіскакував з російської голки – і в питаннях газу, і в питаннях поставок вкрай необхідної для ОПК продукції. Як в стислі терміни розроблялись власні зразки боєприпасів та ракетних установок, як перевірялись на сумісність зі стандартами НАТО вже діючі системи.

Пам'ятаєш свій 2017? І ми його пам'ятаємо. Якісний однострій, якісні талани, зброя, нормальне харчування і грошове забезпечення.

Сьогодні ми готові і морально, і фізично, ввести військовий стан тоді, коли це НАМ потрібно. І пообіцяти в оборонній боротьбі не виходити за межі МІЖНАРОДНО ПРИЙНЯТИХ кордонів України.
Як сказав начальник генштабу Віктор Муженко в одному з своїх інтерв'ю, «Украна в своїх військових планах не ставить на меті форсування Волги».
Сьогодні наша фінансова ситуація така, що ми можемо собі дозволити собі таку розкіш.

Сьогодні в нас є антигітлеровська(антипутінська) коаліція. Сьогодні ми не лише не змерзли без російського газу, а й маємо реальні шанси заарештувати активи газпрому у Європі, в тому числі НордСтрім2. І єдина надія російських фашистів на те, що в 2019 році прийде інший президент, з яким, як у 2009 році, можна буде заключити новий контракт на постачання газу, бо термін старого якраз спливає.

Сьогодні ми впевнені у собі настільки, що можемо запровадити воєнний стан БЕЗ ОБМЕЖЕННЯ прав і свобод громадян. Тому кремлівські методички щодо введення ВС «аби не проводити вибори», або «щоб заборонити виходити на протест», або «щоб відключити інтернет» виглядають безглуздо і ницо.

Тому той, хто сьогодні у Верховну Раду не прийде (не проголосує, в кого не спрацює картка і т.д.) на позачергове засідання за введення ВС, свідомо зраджує Україну. І ми це теж не забудемо.

Тому що ми все пам'ятаємо. І #МиСильні.