Фанати "совка" - це ніби мешканці тупикової гілки цивілізації. Вони бувають явні або приховані, але "совок" - ядро їхньої особистості, від якого вони вже не зможуть відмовитися.

Вони - аборигени колись кимось штучно намитого континенту, що не витримав часу, вітру і хвиль, розвалився і потонув, а їх викинуло хвилями на чужий берег.

Жити їм якось треба, тож вони пристосовуються, як можуть. Навіть намагаються створювати з піску навколо себе нечіткі імітації того, що їх колись оточувало, але ці фігури невпинно руйнують ті ж невблаганні час, вітер та вода. Вони, немов вечірні тіні, тиняються берегом, намагаючись закутатися від чужого негостинного вітру в улюблене дране лахміття, вибираючи з піску на межі суші і моря зашліфовані водою матові кольорові скельця, і намагаються складати з них прикраси у формах символів їхнього минулого.

Вони самі себе підбадьорюють і намагаються переконати, що час, вітер і море не здатні заподіяти цим символам шкоди. Але вже бояться випускати скельця з рук, бо їх все менше, і знаходити їх все складніше.

Вони бачать один одного здалеку, але майже не підходять близько, щоб не зустрічатися з суворою реальністю, але при цьому пильнують де хто з них є, бо бояться самотності.

Іноді вони тривожно вдивляються в море, де колись був їхній "континент", сподіваючись знову побачити хоча б натяк та знайомі обриси. Їм не потрібен новий берег, на якому вони опинилися проти власної волі. Він для них назавжди залишиться чужим, холодним і незрозумілим навіть попри те, що їх діди та прадіди звідси родом.

І найбільш вітчайдушні з них завжди вперто намагатимуться пересипати землю звідси, де вони зараз вціліли і живуть, туди, у відкрите глибоке море. Бо впевнені, що все ще можна врятувати і повернути так, як було. І якщо варто заради повернення свого міфічного минулого втопити сьогоднішній день, вони з радістю це зроблять.

oleksiy.nesterenko
Олексій Нестеренко

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація

Рекомендації