Стан стосунків між Україною та Росією певною мірою нагадує фільм «Матриця». Тільки в нашому варіанті «бунтівник», який повстав і хоче від'єднатися від дротів паразита, що живиться його енергією, чомусь вирішив залишити приєднаними декілька «безневинних» і «прагматичних» трубок, що його з'єднують зі штучною реальністю, та якими йому впорскують спеціальні транквілізатори і транслюють такі звичні і милі серцю картинки.

Так він і стоїть п'яний та дезорієнтований, войовничо розмахуючи кулаками в повітрі, але хіба що здатен час від часу зтрушувати з себе дрібних паразитів, та й то недалеко. Він наче вже дивиться на реальний світ власними очима, та при цьому ніяк не може збагнути ані де він, ані чого справді хоче.

А ще, після чергової дози тривоги і зневіри, йому час від часу починає маритися, що у них з паразитом одне на двох серце, і остаточне від'єднання вб'є саме «бунтівника».

Так і живемо одночасно в двох реаліях, генеруючи собі скалічений смисл власного існування.