407563-1024x641.jpg

Фото: Діло


Кремлівська держава відновила активну снайперську війну на Донбасі, внаслідок чого знову гинуть українські Воїни. Саме так кривавий режим Путіна намагається виявити лояльність до ОПЗЖ та закритих «медведчуківських» каналів, а також незадоволеність діями президента Зеленського.Один з предметів «зеленого піару», перемир'я, пішов у небуття. Ще один доказ проросійськової «посіпаковості» ОПЗЖ та аргумент для відкриття кримінальних справ.

Заяви ж української влади щодо Донбасу на різних майданчиках свідчать, що навіть там зрозуміли марність спроб сумнівного мирного врегулювання і перейшли до нової тактики. Ця тактика за часів адміністрації Байдена може полягати у використанні паралічу переговорів з РФ, щоб переконувати міжнародних партнерів у необхідності зміни тексту антидержавного Мінську, активізації теми співпраці з НАТО, надання військової допомоги. Корисним тут буде і посилення санкцій не лише проти влади РФ, але й проти тих, хто в Україні діє в інтересах агресора, зокрема, деякі партії, депутати, канали, суди-перейменовувачі проспектів на «московський», автори диверсій проти української мови та ідентичності, що в судах-ОАСКах та інших, що в парламенті.


У 2021 році під впливом Заходу особлива увага в українській політиці буде привернена до реформи судового та антикорупційного сектору влади. Фрагментарні ідеї щодо Окружного адмінсуду Києва чи Вищої ради правосуддя – це лише «любовна прелюдія» у потенційному «романі змін» Офісу президента з стратегічними партнерами. Але як показує підтриманий на уряді законопроект про НАБУ разом з нормою про звільнення Ситника, влада перед зміцненням тривалих відносин спробує «нагулятись на корупційній стороні». У Офісі президента розуміють необхідність зміни керівників усіх силових структур, але не полишають надій максимізувати у цих органах власний політичний контроль.


Підозра Шарію є важливим, але напівзаходом, поки він не буде екстрадований з Європи і не потрапить за грати.

Законопроект про Окружний адмінсуд Києва є напівзаходом, поки він не став законом, або поки ОАСК не буде ліквідований повністю, або поки за свої антиукраїнські дії не покараний суддя Вовк та його «тіньові партнери».

Закриття телеканалів ОПЗЖ є реальним кроком, але глобально напівзаходом, поки не реалізовані підозри та відповідальність проти їх власників. Поки влада і фракції у парламенті не «почищені» від проросійських впливів. Поки в уряді є Шкарлет, що переслідує науковців за викриття фактів його плагіату.

Політики грають на відмінностях між реальними кроками і напівзаходами. Між реальним покаранням і символічними кроками. Перші важливі кроки потрібні, але святкувати можна реальні і «намацальні» перемоги як от зникнення проросійських телеканалів з великих екранів чи посадка тих, хто працює на російського ворога. Коли велике проросійське угрупування в Україні у вигляді окремих партій, ЗМІ, суддів буде покарано колективно як пірати за дії піратського корабля.


Верховна Рада прийняла постанову про звернення до міжнародних організацій, урядів та парламентів світу щодо засудження окупації Росією Криму. Але підтримали це рішення на захист територіальної цілісності не усі.

Не підтримали це рішення попри свою присутність у залі 44 нардепи, зокрема, 7 з Слуги народу (Корнієнко та Качура), ОПЗЖ у повному складі, 6 з За майбутнє (Герега, Палиця, Яценко), 4 з Довіри, а також Железняк з Голосу.


Жорстокість до тварин продовжує зашкалювати. Заманював на подвір'я та їв собак, безпричинно стріляв у собак з пневматичної зброї, зв'язали і кинули у мішку в річку, зв'язали і били ногами по мішку, вивезли в ліс і намагались повісити, прив'язав до машини і тягнув по дорозі – такі заголовки щодо знущань над тваринами можна було побачити протягом останнього часу.

По-перше, будь-хто, хто проявляє жорстокість щодо тварин є злочинцем, що має нести відповідальність згідно законодавства і сидіти в тюрмі. По-друге, будь-хто, хто проявляє жорстокість щодо тварин є людиною з схибленою психікою, що небезпечна не лише щодо тварин, але й щодо людей. На жаль, жорстокості щодо дітей, безхатьків, жінок теж дуже багато. По-третє, жорстокість непокарана. Чому? Бо суди відпускають і не карають шкуродерів-догхантерів. Бо правоохоронні органи не виконують своїх функцій. Бо серед багатьох людей, у тому числі публічних, у тому числі деяких працівників ЗМІ, не тільки не засуджують, а ще й виправдовують таке насилля. За що теж має бути покарання. Ставлення до слабших – яскравий маркер для оцінки людяності суспільства.


Верховна Рада ухвалила постанову, що визначає Революцію Гідності одним з ключових моментів українського державотворення, недопустимість зволікання із розслідуванням «справ Майдану», важливість пам'яті про Героїв Небесної Сотні, надає оцінку діям Януковича, «Беркуту».

Але в українському парламенті досі є 66 депутатів, що не підтримують таке рішення і знаходяться під впливом російського бачення та наративів, зокрема, 16 «слуг» («собакогазовик" Брагар, Гетманцев, Качура, Бужанський), ОПЗЖ у повному складі, 2 з Батьківщини (Кожем'якін, Івченко), 5 з За майбутнє (Палиця, Бондар), 2 з Довіри, 7 позафракційних (Яценко та декілька "ахметівських").


Є високий ризик того що при купівлі телеканалу "Прямий" Петро Порошенко міг обманути Петра Порошенка.


А чому влада не здогадалась заявити, що вакцини в Україну не доїхали через несприятливі снігові погодні умови? Це ж логічно пояснює чому вакцинація почалась раніше у Африці та Азії, бо ж там тепліше. Чому в МОЗ винне лише НАБУ, а не "небесна канцелярія" чи якісь Сорос з Гейтсом?


І знову браво Зеленському та РНБО за неодноразову рішучість і сміливість у запровадженні санкцій тепер проти Медведчука, Марченко та Ко, а перед тим за дії проти каналів та Шарія. Це саме те чого вимагали експерти та багато українців багато років і чого вони знову не очікували. Бо мова не лише про ще один сильний політичний крок проти проросійських сил, але і економічні кроки щодо бізнесів і власності, що ускладнюють переміщення та фінансування антиукраїнських проектів.

Третій і логічний тепер крок — це вручення оточенню ОПЗЖ підозр у відповідних кримінальних провадженнях. З усіма процесуальними наслідками. А політичні наслідки тут зрозумілі. Зе додасть у рейтингах, а Медведчук і Порошенко дещо втратять, перший через послаблення впливу, другий через неприйняття аналогічних ударних рішень через політичні та комерційні інтереси. Найбільше тут турбує — це очікувана воєнна реакція "кремлівсько-путінського" агресора. А сам Зеленський опиняється перед важливим роздоріжжям у прийнятті декількох рішень, що може відкривати ризики політичної дестабілізації, або можливості руху до потенційного другого терміну. І все це в умовах коронавірусу, економічної кризи та глобальних змін у світовій політиці.


Три питання до Порошенка через дії Зеленського/РНБО проти Медведчука.

Чи подякував вже собі екс-президент, що створив усі умови для запроваджених вчора санкцій? Шляхом повернення Медведчука у велику політику, передачі бізнес-активів та телеканалів, безперешкодної можливості літати в РФ?

Критики чинного президента поширюють маніпуляцію про "подякуєм копняку Байдена", хоча як на мене з Вашингтону йшла не ініціатива, а згода з ініціативою. То виходить за логікою в ЄС, що Петро Олексійович роками успішно витримував тиск Заходу і не йшов на поступки, принципово не тиснув на Медведчука?

А де, до речі, так широко анонсовані з "18 джерел інформації" санкції проти телеканалу "Прямий"? Невже це був привід-імітація для перейняття і так свого телеканалу в підставного власника і екс-регіонала Макеєнка?