Про агресивні комбінації Путіна-Лукашенка
Ніхто до кінця не розуміє що є кінцевою метою нової агресивної комбінації Путіна. Адже він одночасно їздить декількома агресивними напрямами:
По-перше, здійснює енергетичну агресію через цінові маніпуляції ринком, погрози Білорусі перекрити газ Європі. Це робиться з метою пришвидшення сертифікації «Північного потоку-2» у Європі, розколу і підкорення окремих європейських еліт через заміну єдиної європейської енергетичної політики окремими контрактами. Доповнюється це і створенням умов для енергетичної кризи в Україні з наслідками у «віяльні відключення». А це інструмент для внутрішньо-політичної дестабілізації країни.
По-друге, міграційну агресію маріонетковим Лукашенком. Це робиться з метою дестабілізації та дискредитації Польщі, Литви, ЄС та НАТО з ймовірністю в будь-який момент розвернути усю цю історію проти України та її безвізових стосунків з Європою, з ймовірністю використати прикордонні дії України як приводу для нових воєнних операцій. При цьому, у будь-який момент Путін може як і у випадку з Кримом і Донбасом заявити про «нас там нет» і що у всьому винен Лукашенко, тобто використати ситуацію, щоб «прибрати» Лукашенка і формально «взяти» Білорусь.
По-третє, здійснює чергові військові маневри та перекидання військ навколо кордонів України. Що може бути спрямовано на геополітичні танці з Байденом та ЄС навколо послаблення санкційних режимів чи інших міжнародних тем. Може бути спрямовано на Офіс президента України та його політику щодо Донбасу, Медведчука. Може бути і банальною підготовкою до нових агресивних планів. У Кремлі можуть сподіватись, що після відходу Меркель та напередодні президентських виборів у Франції лідерів ФРН та Франції вдасться протиснути на якісно вигідніший «Нормандський договорняк». «Держсекретар США вважає, що криза з мігрантами, влаштована Білоруссю, спрямована на відволікання уваги від дій Росії на кордоні з Україною».
P.S. Що ще має зробити Путін, щоб Європа припинила свою політику «потурання агресору» в геополітиці та енергетиці? Історія взаємодії європейських держав з Гітлером вже раз довела, що така політика не працює. Тому Європа має нарешті прокинутись, ініціювати розгляд агресії РФ-Білорусі в установах ООН, вдарити по Північному потоку-2, ввести нові відчутні санкції. Україна ж має як можна гучніше пояснювати, що дії РФ-Білорусі підтверджують, що саме Україна є найнадійнішим транзитером енергоресурсів, а наша військова та інша підтримка є найнадійнішою гарантією безпеки Європи.
Про 1000 Зеленського та інші пандемійні тенденції
Ініціатива Зеленського з бонусом у 1000 гривень для вакцинованих – не тільки правильна і давно назріла, але й цілком непопулістична. Матеріальні стимули до вакцинації давно діють в США, багатьох державах Європи та світу як на рівні держави, так і на рівні окремих приватних компаній, а з ініціативою про виплату 100$ виступав навіть чинний президент США Байден. Дослідження показують, що фінансові стимули на третину підвищують готовність людей зробити щеплення проти коронавірусу, перш за все, тих хто сумнівається/вагається чи просто лінується прийти і вакцинуватись.
В Україні це може бути через бідність особливим стимулом для осіб похилого віку, які є під найбільшим ризиком захворюваності та смертності від Covid. Також це може бути серйозним ударом по антивакцинаторам, які «захитаються». Саме тому зробити це Зеленського закликали певний час і деякі опозиційні лідери в Україні. І не треба писати, що старші не скористаються, бо є обмеження по виплатам і що через «Дію», бо влада заявила, що будуть альтернативні способи і варіанти отримання відповідних фінансових стимулів. Потрібно використовувати будь-які, особливо ефективні, способи для збереження життя українців.
P.S. Хто сумнівається, то нагадаю у США за вакцинацію дають грошові виплати, безкоштовні алкогольні напої, фрукти та овочі, квитки на транспорт та різні заходи, знижки та подарунки; у Сербії гроші та м'ясо; у Ізраїлі продовольство, пільги, квитки на футбол; у Японії та Німеччині подарункові сертифікати і т.д.
838 смертей від Covid за добу. Такий новий антирекорд в Україні. На жаль, в нашій країні є ще одна дуже сумна і небезпечна цифра, а саме 10%. Саме стільки українців згідно соціологічних опитувань відкрито заявляють, що купили собі Covid-сертифікати, тобто реально їх певно ще більше. Рівно стільки ж, 10%, заявляє, що бояться через вакцинацію стати мутантами, ще 3% не вірять в існування Covid, 1% вірять в неіснуючу заборону церкви, 1% бояться чіпів. Деякі антивакцинатори вже почали телефоном «мінувати» львівські ТРЦ з вимогою скасувати масковий режим і можна припускати, на жаль, що далі буде.
Підробка Covid-сертифікатів є не тільки кримінальним злочин в сенсі підробки документів, але й в сенсі потенційного свідомого поширення смертельної інфекційної хвороби. Така підробка не лише корумпує та підриває довіру до лікарів, підриває всю систему спротиву пандемії, але у разі дискредитації системи сертифікатів вакцинації буде і удар по економіці локдаунами. Тому потрібно запроваджувати нові механізми та стимули виявлення підробок, стимулювати зізнання клієнтів підроблювачів з здачею усіх учасників схеми по амністії, а перевірка Covid-сертифікатів має стати ширшою та якіснішою. Різноманітнішими мають стати і стимули до вакцинування, а тому окрім 1000 гривень має бути нова інформаційна кампанія з широким набором акцій, подарунків та пільг. Мусимо щось робити, щоб стати ближчими до цивілізованої та відповідальної Німеччини, де більшість жителів виступають за обов'язкову вакцинацію від Covid; чи до Італії, де дівчинка виграла суд у батька, який забороняв їй щепитись; чи до Латвії, де суд відхилив скаргу на обов'язкову вакцинацію від Covid-19.
Про нові хвилі соцопитування щодо політичних рейтингів
За останні три тижні ми побачили три хвилі соціологічних опитувань з президентськими та парламентськими рейтингами в Україні. У попередньому аналізі писав, що за вересень-жовтень найбільше втратили Зеленський та Слуги народу, а найбільше додав Разумков та його партія.
За період 24 жовтня – 13 листопада рейтинги ще дещо видозмінились. По-перше, Зеленський та Слуги народу продовжували втрачати позиції і лише за 10-13 листопада відбулось невелике відновлення. Та в підсумку Зеленський втратив ще 2%, а Слуги народу ще 2,4%. Тенденції їх рейтингів дуже нестабільні, але загальна поки тенденція з втратою понад 10% за осінь очевидна. Логічний наслідок цього, що більше половини українців вже хочуть нову Раду та Кабмін. Єдина рятує, що від найближчого конкурента Зеленський досі на відстані 10%, а Порошенко як його найближчий конкурент має найвищий в країні антирейтинг.
По-друге, також за період 24 жовтня- 13 листопада майже 2% підтримки втратила ЄС, -1,3% в ОПЗЖ. При цьому, Порошенко втратив лише 0,8% підтримки. Також 0,8% втратила Батьківщина та партія Мураєва. При тому, за цей період найбільше додали Разумков +1% та його партія +1,1%, Мураєв та Гройсман як кандидати в президенти по +1%, а також особисто Тимошенко, що додала +0,6%. Також цікаво, що лише 2% бракує потенційній антиЗеленській парламентській коаліції, якщо об'єднаються партії Порошенка, Тимошенко, Разумкова та Гройсмана.
Про нове розслідування Bellingcat
З нового розслідування Bellingcat випливає, що,
По-перше, за Порошенка була розроблена ідея, а за Зеленського погоджена та схвалена спецоперація щодо «вагнерівців» … але згодом за словами лише екс-керівника ГУР Бурби, які у Bellingcat не змогли перевірити, ніби-то Єрмак одноосібно за відсутності Зеленського (бо він був зайнятий), …
По-друге, ніби-то попросив спецслужбістів відкласти спецоперацію щодо захоплення «вагнерівців» на 5 днів, що могла б стати основою потенційного обміну деяких наших політв'язнів. Тобто за даними Bellingcat ніхто не «зливав» ворогам інформацію про спецоперацію, а у Білорусі терористи були затримані, бо за ними вже певний час слідкувало КДБ Білорусі,
По-третє, можливе прохання про відкладення спецоперації було мотивовано захистом досягнутої на той момент домовленості про «режим тиші» на Донбасі, який у підсумку частково дотримувався і зберіг життя багатьох наших військових.
Таке враження, що будь-яке з прийнятих рішень було б сприйнято негативно з огляду на наслідки для політв'язнів чи військових. Публічна риторика влади явно була помилковою і неправдивою заради зменшення негативного ефекту для себе. Але підстави як мінімум для розслідування цієї історії у межах правоохоронної системи певно є. Запитань і сумнівів залишається так само багато як і раніше.
Про погані справи Киви
В Іллі Киви з ОПЗЖ справи все гірше. Спочатку відібрали «жомову яму», а тепер ще й обшуки у справі про незаконне поводження зі зброєю, а саме стрільбу у парку; позбавлення нагородної зброї за «поведінку та дії, що дискредитують державу»; та відбір звання кандитата наук за дисертацію без новизни. Залишилось ще позбавити свободи та депутатського мандату від партії кума Путіна.
Про футбольну перемогу збірної України
Неймовірно хвилююча ура-перемога футбольної збірної України над Боснією. Подякуємо окрім наших хлопців і французам, що «настукали» фінам.
Попереду плей-офф раунд відбору на Чемпіонат світу 2022. А там є шанс зустрітись з дуже різними суперниками: Португалією, Швецією, Італією, Вельсом, Шотландією, Туреччиною, Росією, Польщею чи Північною Македонією. Тримаємо кулачки, щоб повезло з слабшим суперником.
Про рік роботи депутатів Львівської міськради
Прокоментував для Твоє місто перший рік роботи депутатів нової Львівської міської ради за підсумками місцевих виборів 2020 року.
«Політичний експерт Олексій Роговик каже, що чим далі від дати виборів, тим більше зменшується градус напруги у раді.
„Відбувається перерозподіл впливу, політичні дискусії спершу крутилися навколо того, що обмежувалися певним чином політичні повноваження і впливи мера. Він виграв вибори, але у раді сформувалася опозиційна до нього більшість. Тому не на користь мера прийняли рішення про депутатські комісії, про секретаря ради, про регламент і структуру ради. Йому вдалося зберегти виконком, але туди включили представників опозиційних фракцій“, – зазначив він.
Утім, каже експерт, міський голова вміє домовлятись. „Ми бачили багато компромісів по забудівельних питаннях, по ринках, по виділенню бюджетних коштів. Але були поступки і від депутатів, у них було достатньо голосів, щоби похитнути позицію Садового, але вони вирішили не йти на це“, – додає Олексій Роговик. На його думку, міському голові пощастило, бо часто політики з опозиційної фракції ведуть себе як бізнесмени, а не як політики. „Є достатньо інструментів для політичного тиску на міського голову. Але депутати розмінюють ці інструменти“, – каже він. Зрештою, каже Олексій Роговик, міський голова також має достатньо впливу, оскільки очолює виконавчу гілку влади і може через виконком „задобрювати інтереси“, в тому числі і забудівельні, а у раді чимало людей з цієї сфери.
Тим часом депутати „дали добро“ на втілення передвиборчих обіцянок мера, цьогорічний бюджет переважно скерували на завершення старих проєктів. Утім при формуванні нового – на 2022 рік – депутати не будуть такими поблажливими, припускає аналітик. „Чим менше коштів, тим більша конкуренція за них, кожен ж хоче якусь свою обіцянку втілити, для звіту перед виборцем. Це буде ускладнювати ситуацію. А ще президентські і парламентські вибори попереду, це активізує депутатів“, – каже він.
Він також пояснює, що відверта конфронтація депутатів і міського голови не є вигідною місту, утім він зауважує, що у раді поменшало конструктивних дискусій, які навпаки дуже корисні у прийнятті виважених рішень на користь громади».
