Зрив чергових домовленостей по Донбасу штовхає до роздумів про наступні кроки України. Як на мене формула по Донбасу має бути наступна:
1) в якості засобу тиску варто почати готуватись до проведення всеукраїнського референдуму щодо визнання Донбасу окупованою територією (про суть питання писав у своїй статті Сергій Дацюк «Референдум про долю окупованого Донбасу»), а також щодо «особливого статусу», амністії;
2) додати до цього свята можна оголошення про можливість подібного референдуму щодо відмови від Будапештського меморандуму (про так звані гарантії безпеки в обмін на без'ядерний статус);
3) перейти на правильну міжнародну термінологію (агресія РФ через дії офіційних органів влади РФ, а саме ЛНР і ДНР; воєнна окупація Донбасу та Криму від РФ; стан міжнародного збройного конфлікту між Україною та РФ);
4) в додаток до п. 1-3 запропонувати нову формулу, або дорожню карту з реалізації Мінських домовленостей (від механізму спільного міжнародного контролю за дотримання нових домовленостей, нової угоди про відведення озброєнь, створення демілітиризованої зони, застосування механізму модифікованої спеціальної місії ОБСЄ (як в зоні конфлікту, так і на кордоні) до формули Австрії щодо поступового скасування санкцій за виконання пунктів нових домовленостей);
5) у разі недосягнення компромісу щодо п. 4 розпочати реалізацію процедури п. 1-2 на основі новоприйнятого законодавства про всеукраїнський референдум та з паралельною політикою на «путіноусунення» (http://iac.org.ua/strategiya-efektivnogo-putinousu...) та посилення санкцій проти РФ.
