site.ua
oleksii.rohovyk
Олексій Роговик
новачок

Є всього три факти, що свідчать про низьку інформаційно-політичну культуру українського сегменту Facebook:

1) У ньому легко змістити акценти. Facebook вже давно став інструментом політичного переконання і «розмивання».

Замість того, щоб обговорювати: а) делегітимізацію «виборів» в Криму, процес розведення сил і засобів на Донбасі, долю Угоди про Асоціацію, проект державного бюджету, перепідпорядкування «Укртрансгазу», «тіньові» спроби підриву е-декларування, спроби Порошенком щодо узурпації місцевої влади, законодавчу діяльність парламенту (щодо єдиного енергорегулятора),

обговорюємо б) розлучення Джолі та Пітта, бійки Парасюка та Вілкула, «сухарі» Гончаренка, виступи Зеленського, вбивство Жиліна, продаж алкоголю в Києві, «руйнівні» землетруси.

2) У ньому не працює фільтр на якість «залайканих до небес» дописів.

Можна з легкістю визначити, що короткий беззмістовний бажано злісний і підкріплений матом допис буде більш популярним за якісний «довготекст» і «багатобукв». Частим є явище репосту "назви або заголовку", а не самого тексту. До того ж сегмент Facebook є консервативно-інерційний, тобто часто «залайканими» стають дописи відверто нульової якості, але дописувача з відомим «іменем». У цьому сенсі можна говорити про певний режим внутрішньої інформаційної "Facebook-окупації".

3) У ньому лінь перемагає інтелектуальне зусилля. Форма очевидно перемагає зміст, адже картинка і відео очевидно перемагають текст. Незалежно від його якості.

Зрозуміло, що тут описана лише негативна сторона сегменту. Але у результаті цієї негативної сторони Facebook стає смітником зі зливу негативної енергії, з переорієнтації уваги і з загального спрощення розуміння процесів. Влада плескає сильно, опозиція плескає трохи слабше. Регулюванню цей процес не може і не має піддаватись, оскільки, свою інформаційну культуру люди мають регулювати самостійно.