Ключове питання вчорашнього дня: Про яку форму міжнародного тиску на керівництво України за зрив е-декларування варто просити наших партнерів?

Варіанти: різні комбінації з

а) відмовою у безвізовому режимі,

б) відмовою від надання фінансової допомоги від МВФ та ЄС,

в) персональні санкції проти керівництва держави.

Основний фактор обрання комбінації: готовність чи неготовність щодо надання / ненадання безвізу та траншів незалежно від е-декларування.

Сценарій 1. Якщо навіть при впровадженні е-декларування ЄС не готовий давати безвіз, а МВФ гроші, то позиція Європейської правди цілком виправдана. Я от в надання безвізу з і е-декларуванням не дуже вірю. Стимулювати зовнішнім тиском владу до реформ або впровадження того ж декларування в умовах неможливості надання безвізу і грошей МВФ є досить раціональним. Це випливає з самої необхідності впровадження реформ.

Сценарій 2. Якщо ж безвіз і гроші МВФ є реальні за впровадження реформ і е-декларування, то нам варто закликати і до надання безвізу і грошей (безумовно з умовою впровадження реального електронного декларування), але з паралельним запровадженням візових (обмежений режим пересування для влади) та фінансових західних санкцій проти керівництва держави (замороження рахунків) з метою стимулювання української влади до впровадження інших важливих реформ (перш за все, антикорупційної). Таким чином, відповідальність буде розмежована між народом і керівництвом держави. Українці отримають безвізовий режим, а влада заборону на пересування Європою. Українці отримають стабільність фінансів через транш МВФ, а влада заморожені банківські рахунки та інші закордонні фінансові можливості. Влада не зможе пропіаритись на отриманні Україною безвізу і траншу, а ЄС зможе за повної підтримки громадськості тиснути і "відшмагати" "неслухняну" українську владу, а також стимулювати не протестні настрої в Україні, а українську владу до більш конструктивної політики.

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація