site.ua
oleksii.rohovyk
Олексій Роговик
новачок

100 днів уряду Гройсмана: самотність, поділ, "мильна бульбашка", недовіра

1. Самотність: уряд існує у паралельній реальності та не має підтримки, ані парламенту, ані суспільства.

2. Криза єдності: уряд не став єдиною командою, а швидще нагадує "банку з тарантулами"

3. "Мильна бульбашка" не переможе пустих кишень. Уряд Гройсмана пробував створити імідж та довіру гучними заявами, гучними обіцянками та гучними діями-імітаціями. Чергове тому підтвердження заяви про аерофотозйомку лісів для моніторингу їх вирубки та перевірку ефективності використання коштів, виділених на ремонт доріг. Уряд далі говорить про далеке майбутнє і те, що він може зробити, замість того, щоб говорити що він зробив і реально може зробити.

Антикорупційна риболовля

Щодо боротьби з корупцією: 1. Риболовля розпочалась. 2. Непогані темпи вилову малої та середньої риби. 3. Та велику рибу не ловлять. 4. З риболовлі роблять шоу, що 5. Має певний позитивний ефект, але 6. не дає впевненості, що зловлена риба не буде випущена назад і уникне підсмаження. 7. Риболовлі навіть великої мало, бо її треба доповнити очищенням водойми.

Подальші сценарії відносин Національного Антикорупційного Бюро та Генеральної Прокуратури

Версія №1. ГПУ і НАБУ в такій мірі залежні від адміністрації президента, що є складовою однієї політичної конструкції. У такій ситуації останні і подальші дії НАБУ та ГПУ один проти одного є складовою інформаційної кампанії Банкової. А тому наявність "конфлікту" між ними є інформаційною ілюзією.

Версія №2. НАБУ і ГПУ як частково ізольовані від суспільства органи переходять у стан прямої міжвідомчої конкуренції за антикорупційний вплив. У такій ситуації НАБУ почав, або має намір почати дійсно незалежну антикорупційну діяльність (незалежність щодо розслідування однієї конкретної справи). Наслідком такого наміру і може бути посилення спротиву ГПУ і адміністрації Порошенка проти НАБУ.

Версія №3. НАБУ і ГПУ переходять до прямої міжвідомчо-громадської конфронтації. До конкуренції цих органів долучається громадянське суспільство шляхом тиску та політичні групи шляхом внесення пропозицій щодо переписування повноважень антикорупційних органів в Україні.

У випадку 1 - в нас повна ілюзія боротьби з корупцією, у випадку 2 - в нас шанс на початок реальної боротьби з корупцією, у випадку 3 в нас готується підгрунтя для "антикорупційного Майдану".

Брутальна спроба «втопити» електронні декларації

Чергова і ганебна спроба відвернути невідворотнє. Суспільство перейшло межу після якої контроль державних фінансів та майнова перевірка державних чиновників стає поширеною загальноукраїнської традицією. Корупція дуже боїться світла і це світло продовжує хоча і низькими темпами проникати до "чорних" закутів української бюрократії. Наше завдання - захистити інструменти "освітлення" і темпи "освітлення".

«Програма розвитку ООН поширила спеціальну заяву щодо неприпустимості можливої затримки із запуском електронного декларування».

Гібридне вугілля як основа гібридного ставлення

Основні принципи "гібридної політики" України щодо окупованих територій Донбасу:

1) війна на словах, але зона вигідних політичних та економічних маніпуляцій на практиці,

2) визнання територій окупованими російськоим агресором на словах, але на практиці:

а) офіційна і неофіційна (контрабандна) торгівля з окупованими територіями,

б) прямі політичні консультації не щодо врегулювання конфлікту, а щодо підтримки корупційно-контрабандних сірих схем, зокрема, щодо поставок вугілля (http://www.pravda.com.ua/news/2016/08/4/7116827/)

в) напівофіційні переговори з терористами і представниками окупанта щодо статусу майна, заробітної плати співробітників окремих сфер зони АТО, водопостачання, роботи вугільних шахт. (http://www.pravda.com.ua/news/2016/08/3/7116746/).

У результаті: існування міжнародного військово-економічного проекту владних структур ніби-то воюючих держав з підтримки життєдіяльності та спроможності "Донбасу у вогні".

Держава не може одночасно сидіти на стільцях війни та миру. Або це збройний конфлікт, території є окуповані і в нас "стіна", або в нас мир, торгівля і вільна політична дискусія з "бунтуючим регіоном".

Україна як об'єкт зовнішньополітичних інтересів, а не як суб'єкт двосторонніх відносин

Вчорашні рішення РФ щодо звільнення з посади посла в Україні Зурабова та включення так званого "Кримського федерального округу" до складу Південного федерального округу свідчать про:

1. Дипломатичні "зусилля" України та тиск міжнародного співтовариства виявився нездатним реально вплинути на агресивну окупаційну волю Путіна та РФ. Пасивність влади України та непевність міжнародного тиску продовжують сприяти все глибшій окупаційній колонізаційній "інтеграції" Криму до складу РФ. Україна і світ не пропонують механізму повернення Криму до міжнародного порядку денного (тобто не пропонують дипломатичну форму обговорення деокупації) і не пропонують єдине бачення / концепцію деокупації Криму (не пропонують змістовного елементу, до прикладу, ідеї перехідної міжнародної адміністрації / міжнародного протекторату). Росія ж продовжує чекати поки втома від санкцій остаточно втілиться у їх поступове скасування. Або таких як Трамп, який насмілюється припускати, що в разі своєї перемоги розгляне визнання окупованого Криму частиною Росії і зняття санкцій по відношенню до Кремля.

2. Росія і далі планує розглядати Україну як об'єкт своїх зовнішньополітичних інтересів, а не як суб'єкт двосторонніх відносин. Росія показує, що вона і далі буде дестабілізувати внутрішню ситуацію в Україні ("хресними ходами", "Опозиційними блоками і їх викидишами") та продовжити свою агресивну політику на сході України. Росія понижує дипломатичну присутність та вчергове вказує, що не вважає українську владу стороною-співрозмовником, показує, що Україна є не стороною спільного конфлікту, а предметом її торгу з "західними партнерами".

Сором за героєм Савченко

Написати стільки дописів з хештегом FreeSavchenko, щоб потім знову і знову червоніти від її заяв. Спочатку їй усі вибачали через стан в якому вона перебувала. Потім через те, що вона в чомусь не розібралась. Потім списували її заяви на недосвідченість. Потім на те, що її уявлення про реальність викривлене тим, що вона наслухалась поки була в Росії. Її заяви щодо Донбасу і Мінських угод йшли в розріз з думкою українців. І хоч вона має право на думку, то виникає питання чому ця думка саме така і чому ця думка настільки послідовно розвивається (чи то вплив Тимошенко, чи то Медведчука). На сьогодні виходить що Савченко готова вести переговори з терористами, що її викрали, і бажає стати в Україні то міністром оборони, то президентом-диктатором. З цього всього в мене дві думки: 1) Минуле не забути. Савченко багато зробила для України і багато шкоди нанесла режиму Путіна, за те як вона там трималась вона залишитися в пам'яті сильною і патріотичною, 2) Савченко сама зробила себе героєм і сама забере в себе цей образ. Це її вибір.

Польща затурбувалась, бо Україна може взяти з неї приклад

Чи є необхідність приймати постанову, що стане симетричною відповіддю на невиважене та політично заангажоване одностороннє рішення польського парламенту? Це питання дискусійне. Найцікавіше тут інше. Якщо ми йдемо шляхом переговорів, спільно напрацювання позицій щодо проблем історії, то тут не може бути місця таким рішенням, яке ухвалив Сейм. Якщо ж польська влада вважає, що ми можемо далі йти шляхом односторонніх трактувань, односторонніх рішень, то тоді і Україна як суверенна держава має право давати симетричну політичну оцінку подіям історії. І у цьому випадку посадові особи Польщі не мають права застерігати від цього Україну. Тому: або ми працюємо спільно, або даємо політичну оцінку історії окремо.

«Нардеп Мусій пропонує визнати геноцидом дії Польщі проти українців в 1919–1951 роках. МЗС Польщі висловило здивування з приводу назви проекту постанови про геноцид українців Польщею»

«Спікер Сенату Польщі Станіслав Карчевський застеріг від ухвалення Верховною Радою України постанови про геноцид щодо українців, вчинений поляками. Про це повідомляє Радіо Польща».

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація