Українцям не повезло. І українцям важко зрозуміти чому їм не повезло. Можливо природа усіх наших бід з історії далекої чи близької, можливо у якихось національних особливостях чи традиціях які незрозуміло чим спричинені, можливо природа усіх наших бід в політиках, бізнесі, зовнішніх партнерах чи ворогах, а можливо в тому, що українцям не повезло, винен кожен українець. Складна дискусія історії неймовірно беззмістовна у сучасних реаліях.

Те, що українцям не повезло - це факт сьогоднішнього дня. "Не повезло" означає, що в нас всеохопна корупція, беззаконня, кричуща збіднілість населення, війна на сході, окупацію Криму, політична влада, що вічно хоче узурпувати під себе повноваження. Тобто це все те чого ми невдоволені цією країною і чого молодь з цієї країни хоче поїхати як можна швидще.

Те що нам не повезло зробило нас досить злими (озлобленими), нервовими, жадібними, заздрісними. Ті кому не все рівно на ситуацію в державі повинні якось "випускати пару". Хтось це робить незаконними методами (виявляючи свою фізичну силу щодо інших людей), а хтось законними методами (чи то кричачи на навколишніх, чи то поливаючи когось брудом у соціальних мережах). Але коли ти часто практикуєш таку форму взаємодії з зовнішнім світом, то ти вже стаєш заручником такої форми "спілкування", для тебе це стає поганою звичкою і традицією. А коли це стає звичкою для більшості прогресивного та активного суспільства, то це вже стає фактором розвитку / деградації цього суспільства і держави, що з нього випливає.

У результаті ми маємо неймовірну енергію цих груп у суспільстві, що щодня перетворюється у явище систематичного "лайнометання" та "зрадоярликування". І дійсно у нашій країні є дуже багато людей і ситуацій, що заслуговують на гостру і критичну оцінку. Але проблема полягає в тому, що ми починаємо тонути у своїй звичці кожного дня "закидати когось лайном" або "назвати когось зрадником". З самого ранку десятки тисяч людей прокидаються "голодними" на ціль своєї цієї систематичної діяльності. Кого б то облайнити? Хто в нас зрадник всія України і через нього ото в мене погано з жінкою, тарифами, погодою за вікном і ще й в тих "турецьких-вірменських-... справах" винен?

Ми шукаємо предмет для викиду негативної інформації і не знайшовши гідного кандидата шукаємо і пишемо вже що попало під руки. Вся ця діяльність не тільки робить з усього "лайно", але і є тим видом діяльності, що можна назвати "соціальне продукування лайно-зрадо дискурсу". І варто визнати, що цей дискурс вже як мінімум став важливим фактором у внутрішніх та зовнішніх політичних процесах нашої держави. Деколи то все ще зачіпає і інші сфери буття українського народу.

Що для України в результаті приносить лайно-зрадо дискурс і чи є йому альтернатива?

Найважливіший негативний наслідок, що створив лайно-зрадо дискурс - це те, що утворений "лайно-зрадо бар'єр" в українському суспільстві. Випливає десь нова людина, нова ідея, нова громадська ініціатива, нова партія, то її одразу втоптують до глибин каналізаційної системи. При тому механізм діє таким чином, що ця людина, ідея не встигає нічого сказати і зробити (тобто не проходить навіть елементарну перевірку), як вже повноцінно плаває серед екскрементів.

Таким чином, суспільство ніби хоче нового, але своєю поведінкою цілковито знищує будь-яку можливість до появи чогось нового.І цей механізм суспільство створило саме (можливо хтось спеціально). Цей механізм одночасно топить усі нові ініціативи, але в той же час і демотивує тих, хто реально хоче хоч щось змінити.

На місці корупціонерів, влади та всіх інших я б плескав, адже суспільство знайшло механізм власного самознищення, знищення своїх потенційних продуктів, знищення потенціалу своєї єдності та здатності щось робити. І це є однією з причин того, що Майдан так і не став суб'єктом політичного процесу. З таким механізмом він і не може ним стати. З таким механізмом взагалі неможливо змінити систему, бо виходить парадоксальна ситуація: ми сидимо в одному будинку і валимо з автомата по всім сторонам. При тому влада сидить у бронежилетах і чхала на наші обстріли. В той же час ми самі відстрілюємо одне одного, адже ми не маємо таких ресурсних політико-економічних бронежилетів, які має влада, має всяка корупційна зараза.

Що ми можемо з тим зробити? Основний механізм протидії цій ситуації - це доповнити (якщо зовсім змінити не вийде) свою негативну енергію щодо поливання лайном та начіплювання ярликів ще пропонуванням рецептів вирішення проблеми. Тобто додати до своїх дописів / текстів ще й елемент прогресивний / додану вартість. Погана людина - пропонуй кращу / себе. Поганий закон / концепція - пропонуй свій / свою. Погана дія - продемонструй як варто діяти / як краще діяти. Погана ініціатива - долучись і вплинь на неї / створи свою / порадь як зробити її кращою.

Зрозуміло, що звичку на рівні мозку дуже складно змінити, якщо вона вже сильно вкорінена. Тому у цій ситуації думаю можна прагнути до підвищення конструктивності. Ми живемо в складній країні і тому наше завдання не просто шукати і множити лайно, але й пропонувати рецепт як так зробити щоб лайна навколо було менше.

І якщо ми будемо пропонувати рецептів вирішення більше, ніж будемо заливати лайна у загальну посудину, то є шанс, що щвидще вдасться рухатись вперед. Використовуймо власну енергію і розум ефективніше.

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація