site.ua
oleksii.rohovyk
Олексій Роговик
новачок

Представники російської та української сторін прямо заявляють, що або «реалізація мінських угод знаходиться в глухому куті», або «жодна зі сторін Мінського процесу, включаючи «Нормандську четвірку», не має інструментів розв'язання ситуації на Донбасі». Можна констатувати, що ідея «рятівної палички» у вигляді збройної місії ОБСЄ по суті провалена. Звільнення українських заручників поступом у врегулюванні конфлікту вважати не можна, як і псевдо домовленості про відведення озброєнь. Ключові сторони конфлікту намагаються створити враження, що за збереження існуючого стану справ все залишиться так як є. В свою чергу «європейська сторона» почала говорити про якісь нікому не відомі «позитивні зрушення». Це означає, що можливо готується варіант «прориву» такої «безперспективної» ситуації протягом наступних 6 місяців.

Європейський союз попередньо погодив рішення продовжити економічні санкції проти Росії ще на півроку. Можливо у такому форматі це рішення буде прийняте востаннє. І є лише 3 варіанти «прориву»/ розвитку «мирного врегулювання конфлікту»:

1) Протаскування в Україні антинародних рішень щодо законодавства про «місцеві вибори» та «особливий статус Донбасу» (підозр що цей процес таємно рухається українськими кулуарами достатньо особливо в тому сенсі, що саме зараз Порошенко знаходиться «на коні» в узурпованій ним політичній системі),

2) Відновлення Росією більш активних військових дій для ініціювання процесу з ухвалення нових домовленостей (експерти розвідувального управління Канади CSIS у своєму звіті на 104 стр. прийшли до висновку, що Росія готується до нової війни. Незважаючи на те, що вони вважають що ця війна буде не проти України не можна забувати, що «зброю можна легко розвернути»),

3) Запровадження Заходом нового підходу до санкційної політики проти Росії. Цей підхід можливо передбачає обхід "мінського смітника" і спроби до прямої реставрації політико-економічних відносин з Росією на умовах "замороження" конфлікту в Україні у новій формі та по новій формулі, зокрема, можуть мати місце такі підходи:

а) Австрії щодо поступового скасування санкцій за виконання окремих пунктів Мінськ-2 (під цей варіант можуть готуватись «мильні бульбашки» з псевдо виконання окремих положень Мінськ-2. До таких "мильних бульбашок" можуть бути віднесені озброєна місія ОБСЄ з обмеженим районом присутності, або місія за наявності достатнього контролю зі сторони Росії; часткове відведення озброєнь у окремих локальних зонах бойових дій; масова амністія зі сторони Росії низки українських заручників; згода від Росії на проведення виборів під сумнівним міжнародним контролем ОБСЄ та ін.),

б) Італії щодо скасування санкцій через прийняття за основу формули автономії Донбасу на кшталт італійського Зюдтіроля (по суті мова йде про іншу назву для «особливого статусу" Донбасу у складі України, але його можуть подавати під більш "благородним і смачним соусом"),

в) потенційний загальноєвропейський підхід з подачі Німеччини та Франції, що може почати розглядати поступове скасування санкцій як стимул для послаблення російського військового тиску на Україну (стане реальністю, якщо у ЄС підуть посили що санкції втратили свою негативну економічну ефективність; що без їх послаблення неможливо вийти з "Мінського глухого кута").

І знову швидще за все кожна зі сторін буде пробувати маніпулювати своїм арсеналом. Росія п. 2, ЄС п. 3. Незрозуміло тільки чим і на кого тисне Україна, бо усі три пункти роблять Україну жертвою тисків і «договорняків». І на сьогодні окрім тиску у вигляді погрози провести загальноукраїнський референдум щодо визнання окремих районів Донбасу окупованими територіями більше нічого не залишається. Нічого окрім війни у якій ми не здатні вистояти проти російської військової машини.

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація