site.ua
oleksii.rohovyk
Олексій Роговик
новачок

Євробачення як підстава переосмислення і нової віри у себе

Блискуча і надзвичайно важлива перемога для Джамали, кримських татар, України та самого Євробачення. Чергова подія, що може стати поштовхом переосмислення українцями самих себе і свого ставлення до України у Європі. Найвищу оцінку 12 балів Україна отримала від 11 країн: Сан-Марино, Грузія, Боснія і Герцеговина, Данія, Молдова, Латвія, Ізраїль, Сербія, Македонія, Польща і Словенія. Ще 10 балів дала Італія, Британія та Азербайджан, 8 балів дала Литва..Естонія, Білорусь, Німеччина, - по 7, Швейцарія - 6, Норвегія - 4, Нідерланди - 3, Греція, Австралія, Бельгія - 2. Без підтримки цих країн нашої перемоги б не було. Не було б перемоги над самими собою, над зневірою і над пропагандистською російською машиною, над політичними упередженнями. Дякуємо Джамалі і усім членам її команди, що вони зробили неймовірний подвиг.

Чому Євробачення варто провести поза межами Києва?

Про готовність прийняти Євробачення-2017 вже заявила мери низки українських міст, зокрема, Києва, Одеси, Львова та Дніпропетровська, є цікаві думки щодо проведення в інших містах (Херсон). По-перше, враховуючи бажання різних міст прийняти конкурс абсолютно логічним є проведення всеукраїнського конкурсу серед мегаполісів-претендентів. По-друге, основою для проведення конкурсу має бути оцінка критеріїв інфраструктурного, іміджевого та суспільного характеру. Варто врахувати що конкурс варто використати для покращення інфраструктури там, де її покращення є більш важливим для держави. Крім того проведення конкурсу в одному з українських міст має враховувати фактор іміджевої презентації України для Європи. Також конкурс може відіграти і суспільну роль в консолідації громади окремого міста проти російського агресора (особливо якщо у ньому запанують європейські стандарти для доріг і т.д.)..Отже, і по-третє, видається, що з урахуванням критеріїв стратегічно важливо провести Євробачення-2017 не в українській столиці. Яке ж місто має замінити у цій місії Київ? Відповідь має бути результатом професійного рішення.

«Безвізове лицемірство і затягування»

Ми стали свідками офіційних заяв про те, що в ЄС серйозно розглядається відкладення надання безвізового режиму для України. Раніше про ймовірність такого відкладення спочатку на липень і згодом на вересень повідомлялось з різних джерел. Міністр внутрішніх справ Франції Бернар Казньов заявив, що надання безвізового режиму для України не буде розглядатися у найближчі тижні та місяці. І тут варто підтримати риторику нашого міністра закордонних справ Клімкіна, що невиконання ЄС умов щодо безвізу буде не тільки ударом по репутації ЄС, але й є нісенітницею. Не використовуючи дипломатичну мову дії ЄС такого стилю варто народно кваліфікувати як ганьбу, неповагу та плювок в обличчя українському народу та державі. ЄС довго грав з Україною вдаючи, що існує формула: дотримання вимог = отримання безвізу. На практиці ж ми можемо мати справу з "українським Сизифом", коли одна сторона відверто вдає, що надання безвізу реальне (коли на ділі ніхто не збирається його надавати через низку міжнародних причин). У цій ситуації ми маємо справу або: 1) з двома лицемірами (ЄС і влада України), 2) з одним лицеміром (ЄС), 3) з одним ідіотом (влада України).

Луценко як майбутня крапка на народній легітимності режиму

Призначення Луценка Генеральним Прокурором навіює декілька висновків. По-перше, поява Порошенка у парламенті стає поганим знаком і символом "брудних справ" в цьому органі. Антиюридичне свавілля, чергова олігархічно-корупційна змова, гвалтування парламенту і законів. По-друге, складається враження, що президент і новий Генпрокурор або маніпулятори вищого рівня, або відверто живуть у якійсь паралельній реальності. Деколи навіть складається страшне враження, що вони вірять в те "космічно-нереальне" що говорять. По-третє, в президента гострий "кадровий дефіцит". Чим більше Януковичоподібним стає Порошенко тим більш закритим і боязким він стає. В результаті він довіряє все меншій кількості людей і сам заганяє себе в політичну пастку "державного замку". По-четверте, Порошенко закрив поле для можливостей. Олігархічними та корупційними гвалтуваннями він узурпував владу призначивши головою уряду і прокуратури своїх друзів та кумів. І тепер він всебічно буде нести відповідальність за провал зовнішньої політики, економічної політики та антикорупційної реформи. Це остаточно знищить його рейтинг і поставить крапку на народній легітимності його режиму.

Незаконний Гройсман без перспективи визнання незаконності

Фракція «Опозиційний блок» внесла до Конституційного суду України подання щодо конституційності призначення Володимира Гройсмана прем'єр-міністром. Те, що це призначення було незаконним по суті є загальновідомим фактом. В ситуаії коли гвалтування Конституції і законів України стає політичною традицією «нової» української влади розгляд таких подань не навією перспективних сподівань. Поруч з тим цікавою стає доля двох інших подібних акцій, а саме подання до КС від партії Тимошенка та позову до Вищого адміністративного суду від партії Ляшка. Ці позови актуальні і будуть подані/вже подані чи заяви про них були лише короткостроковою піар-акцією?

Офшорна вічність, що мала б стати тюремною вічністю

Інформаційних повідомлень у ЗМІ на тему офшорів вже давно достатньо для того, щоб усі антикорупційні та правоохоронні органи почали розслідування проти компаній і осіб з орбіти президента України та міністра фінансів. У іншому випадку усі ці органи треба викинути на смітник як такі, що політично вмотивовані у своїй діяльності. Діяльність тимчасової слідчої комісії має бути лише гармонійним доповненням до цього процесу. І блокування створення цієї ТСК має бути негайно припинено президентом. Навіть якщо дії відповідних осіб не містять ознак складу злочину (з цим ще треба розібратись), то українське суспільство повинно отримати відповіді на питання: 1) чи є відповідні офшорні компанії способом уникнення від оподаткування в Україні?, 2) чи має місце виведення коштів (Слідство.Інфо" опублікувала розслідування, в якому говориться, що фонд Порошенка "Прайм Ессетс Капітал" вивів за кордон 4 мільйони євро), 3) які норми законодавства України порушені і яка повинна бути відповідальність?

Захист розслідувачів від корупціонерів

Діяльність журналістів-розслідувачів досягла такого масштабу і впливу, що вже треба виробити стратегію їх захисту від політичних корупціонерів. Мова йде як про персональний захист окремих розслідувачів як от Сергій Лещенко, так і цілих команд спеціальних проектів як от «Схеми» чи «Слідство.інфо». Особливо гостро це питання постало після того як народний депутат Грановський з БПП повідомив, що планує звернутися до суду з позовом проти редакції програми розслідувань «Схеми». Суспільство має захистити право на інформацію, а також право на викриття дій тих, хто перешкоджає розвитку української держави.

Соціологічні опитування як вироки владі

Нові соціологічні опитування знову дають змогу побачити які «вироки» владі виносить українське суспільство. 45% за імпічмент президенту Порошенко (39% - проти), розпуск Верховної Ради підтримують 46% (проти – 38%), не сподобалося призначення Гройсмана головою уряду 42% (підтримали 35%). При цьому ті хто виступають проти імпічменту, виборів і за призначення Гройсмана підтримують швидще не режим Порошенка, а переживають за економічні та мілітарні наслідки дестабілізації ситуації. При цьому всьому лідером парламентських амбіцій вже став «Опозиційний блок» (12%). Це ж наскільки режим себе вже налаштував людей проти себе, що вони віддають підтримку уламкам режиму Януковича.

Марш корпусу «Азов» як важливе попередження для влади

У експрес-опитуванні NewsOne помітив, що думки щодо вчорашнього маршу "Вимога нації - ні капітуляції" полку "Азов" розділились 50 на 50 за марш як вияв справедливості та як провокацію відповідно. Не маю даних що це щось провокативне і вважаю мітинг абсолютно слушним і доречним. З різних джерел відомо що на завершальному етапі редакція закону про вибори на Донбасі. Очевидно, що проведення виборів без виконання Мінська Росією, тобто за російським сценарієм - це підривання сутності української держави. Тому попереджувальний мітинг "Азову" - це важливий індикатор того, що суспільство радикально не готове змиритись з потенційним договорняком української влади та російського агресора за підтримки західних партнерів з приводу Донбасу. Українська влада повинна розуміти, що вона не може вічно і без відповідальності проводити антиукраїнську внутрішню та зовнішню політику.

«Мінський глухий кут» та нервова гра на трьох

Незважаючи на усі «старання» у формі відвертого політичного тиску зі сторони Заходу і військового шантажу зі сторони Росії нікому не вдається вивести ситуацію на Донбасі і в Мінську з «глухого кута». Дискусії про вибори, «особливий статус», триступеневий план з відновлення контролю над кордоном, збройну місію ОБСЄ стали індикаторами занадто відмінних підходів учасників процесу. У цій ситуації почалась гра нервами у якій три головних гравці, а саме Захід, Росія та Україна, готуються до того у кого першим здадуть нерви. Якщо нерви здадуть у Заходу, то він припинить фінансову підтримку України. Якщо в Росії, то вона відновить більш інтенсивні бойові дії на сході України. Якщо ж в Україні, то ми оголосимо про проведення референдуму з приводу Донбасу та Мінських угод. Найгірше в тому, що українська влада такий інструмент поки навіть не розглядає.

Чому українцям важливо посадити венеціанців?

Регіональна рада Венето – північно-східного регіону Італії з центром у Венеції – 18 травня підтримала резолюцію щодо визнання Криму частиною РФ та з закликом до італійського уряду скасувати санкції проти Росії. Видається, що трьом групам юристів, а саме юристам-фахівцях з міжнародного права, юристам-фахівцям з права Європейського Союзу та юристам-фахівцях з національного права окремих держав Європи, варто провести дослідження з метою притягнення до національної та міжнародної відповідальності «авторів» таких ініціатив, що публічно закликають до визнання і визнають скоєні Росією міжнародні злочини. Мова йде про потурання злочину, співучасть у закріпленні результату злочину та про акти, які варто трактувати як вчинення міжнародного злочину. А ще мова швидще за все йде про корупцію відповідних європейських «ініціаторів». Такий небезпечний цирк можна припинити лише притягнувши винних до відповідальності і бажано з позбавленням волі (несуттєво у якій з тюрем світу).