site.ua
oleksii.rohovyk
Олексій Роговик
новачок

Зовнішньополітична маніпуляція та туманонапускання

Після реалізації чергового етапу з узурпації влади та низки зовнішньополітичних провалів та "тупикових ситуацій" Порошенко вдався до зовнішньополітичного популізму та "туманонапускання / окозамилювання". В якості холодної закуски були подані ніби-то "перемоги" щодо євроінтеграції ("от от безвізовий режим з ЄС", переговори з НАТО). В якості основної страви ж чомусь були подані "Савченко от от звільнять" і "всі вже за поліцейську місію ОБСЄ на Донбасі". Практика ж доводить, що сенсаційні заяви президента і щодо безвізового режиму, і щодо Савченко, і щодо поліцейські місії ОБСЄ як мінімум є результатом помилкового перебільшення президентом результатів його перемовин. Як максимум вони є планомірною та системною маніпуляцією, що має намір надурити та відволікти увагу українців від реального стану справ на міжнародній арені.

По-перше, щодо Савченко, то Кремль відмовляється коментувати якісь часові рамки і алгоритм її повернення, а адвокат Фейгін взагалі не поділяє "оптимізму" президента з приводу її швидкого звільнення.

По-друге, щодо безвізового режиму, то ми його чекали ще в 2015 році. Нова хвиля обіцянок стосувалась травня, потім червня, а за останніми повідомленнями питання вже відкладається до вересня 2016 року.

По-третє, щодо поліцейської місії ОБСЄ, то тут все просто: а) Порошенко каже, що Росія "за", б) Росія каже, що слово за ЛНР/ДНР, в) а ЛНР/ДНР кажуть, що будуть сприймати місію ОБСЄ як інтервенцію/вторгнення, тобто вони "проти", г) тобто Росія "проти".

Лавина «ні» у відносинах між Україною та ЄС

Україна гордо заявила про 3 своїх «ні» щодо Угоди про Асоціацію: «ні» започаткуванню нових переговорів щодо змісту угоди, «ні» внесенню будь-яких змін до тексту, «ні» подальшому зволіканню з набранням угодою чинності. Європейські партнери відповіли не менш круто: «ні» безвізовому режиму у травні/червні, «ні» саміту Україна-ЄС у травні, «ні» пустому бла-бла без справжніх реформ, безпеки і заслуженої подальшої підтримки з боку ЄС. На сучасному етапі ЄС сумнівається у ефективності співпраці з такою «новою» Україною. Підписання стратегічних угод, фінансова допомога залежать лише від українських реформ. І очевидним вже не тільки українцям, але й європейцям, що «брудний» режим Порошенка-Яценюка – це головна корумповано-олігархічно-узурпаторська проблема у центрі Києва.

Гвалтування України по-американськи

Як стало відомо США наполягають на внесенні змін до Конституції України для запровадження «особливого статусу» Донбасу, амністії бойовиків та проведення виборів вже в липні цього року навіть без відведення російської зброї та армії. Зняття санкцій прив'язується не до окупації Криму та Донбасу, а до внесення змін до Конституції та проведення виборів на фактично окупованій Росією території. Тобто США тиснуть на Україну задля її повної капітуляції перед задумами російського агресора. Заяви заступника держсекретаря США Нуланд, що частково ці твердження заперечують, довіри не викликають. Адміністрація Обами разом з європейськими партнерами і далі намагаються розміняти українську територію, суверенітет та незалежність на власні псевдоперемоги та псевдомир. У результаті однобічного виконання (лише Україною) Мінська-2 вони хочуть зробити з Донбасу: 1) ніби-то українську територію, 2) на якій обраними керівниками будуть російські найманці та військові, 3) на нафаршированій російською зброєю території, 4) що буде мати «особливий статус», тобто право «особливого політичного вето» на питання внутрішнього та зовнішнього розвитку України, 5) і це все «свято» Україна разом з усіма нами має оплачувати з державного бюджету.

Злочинне пустозвонство та блаблакання щодо Криму

Після заборони Меджлісу в Криму вже вкотре стає очевидним, що українська влада має заявити про стратегічне бачення вирішення проблеми Криму (як його деокупації, так і забезпечення прав українців та кримських татар у Криму). Зрозуміло, що повернення Криму повинно бути забезпечене комплексом інструментів (успіх української держави, міжнародний дипломатичний та економічний тиск, інформаційний та військовий фактори). На жаль, у питанні Криму Порошенко діє лише методом довгострокових обіцянок («Крим був, є і буде українським») та гучних заяв (щодо формату Женева+). Але що зроблено державою для повернення Криму у 2016 році? Можливо є звіт? Нема його, бо нема про що звітувати. Все що держава робить заради повернення Криму сьогодні – це протести МЗС та заяви в обговореннях у міжнародних організаціях. Але це лише слова. Так час можливого повернення Криму до України відсувається, а останні шанси втрачаються.

Ціни на газ та державно-газова мафія України

В прямому ефірі NewsOne послухав коментарі голови "Нафтогазу" Коболєва щодо сьогоднішнього рішення уряду про підвищення цін на газ для населення. Логіка №1 неймовірна: ціна на газ для населення = ціна газу, що імпортується з країн Європейського Союзу. На логічне запитання щодо врахування цін газу власного, тобто українського видобутку, то пан Коболєв відповів ще однією логікою №2: ціна на український газ = ціна газу, що імпортується з країн Європейського Союзу. Отже, 1) Від 60 до 90% громадян відчують труднощі з оплатою газу "по-новому", 2) Ще гіршою ситуація стане з очікуваним черговим підвищенням цін на газ, 3) Державна програма субсидій з такою загрозою "газових бунтів" не впорається (мова йде вже про більш ніж 15 мільйонів людей), 4) Держава мала шанс пом'якшити цінову політику за рахунок продажу більш дешевого газу власного видобутку. На заміну ж цьому продаж газу для населення перетворили на "здирання шкіри з українців" задля наповнення гаманців представників державно-газової "мафії".

Наступ на свободу слова та Савіка Шустера

Можливо внутрішня акція проти іміджу Порошенка. Можливо акція-прев'ю до відставки голови Державної Фіскальної Служби Насірова. А можливо третій знак того, що наступ на свободу слова в Україні починається. Першим знаком була пропозиція ввести кримінальну відповідальність за наклеп, а другим спроби звільнення з НТКУ Зураба Аласанії, що причетний до програм журналістських розслідувань.

Перспективні політичні платформи України

Після гострої фази політичної кризи режим Порошенко-Яценюка пішов шляхом у якому Гройсман виступає перехідним інструментом збереження рейтингів влади та підготовкою до дострокових парламентських виборів. В умовах невирішеності основних проблем держави, зокрема, кризи економіки, реформ та зовнішньої політики, можна помітити процеси з формування нових політичних проектів. Вчора Сакварелідзе анонсував створення нової партії, що швидше за все у своїй основі буде складатись з грузинських реформаторів. Сьогоднішній ж заклик "Нової країни" до партій "Демократичний альянс" та "Сила людей", а також коментарі "наближених до процесів" свідчать що на завершальну етапі створення ще однієї потужної політичної платформи. Наслідком створення цих двох перспективних рухів може бути суттєве коригування політичного поля та рейтингів політичних партій в Україні.