site.ua
oleksii.rohovyk
Олексій Роговик
новачок

Жити по-новому = Жити олігархово

Парламент не зміг включити закон під прокурорство Луценка навіть до порядку денного. І як не парадоксально - це чудова і погана новина одночасно. Чому чудова? Тому що прийняття цього закону і Луценко на посаді Генпрокурора - це узурпація влади Порошенком, це депрофесіоналізація та остаточна політизація Генеральної Прокуратури. Чому погана? Тому що антиконституційний та олігархічний переворот Порошенка-Яценюка дав перші "гнилі плоди". Олігарх Порошенко думав, що можна створити псевдокоаліцію з політичним банкрутом Яценюком і осколками олігархічних кланів Коломойського та інших без наслідків. Та ні. Сьогодні олігарх Коломойський за допомогою фракцій "Відродження" та "Воля народу" шантажує "нового партнера по коаліції". Певно "жити по-новому" тепер варто розуміти як "жити олігархово".

Вбити клин у єдність опозиції

Після антиконституційного жахіття з призначення уряду Гройсмана в Україні могла скластись єдина системна опозиція політиці діючого олігархічного режиму Порошенка-Яценюка. Усвідомлюючи, що рівень протестного кипіння українців зростає, Порошенка пробує розхитати можливість створення єдиної опозиції. Після невдалих «коаліційних торгів» та того як Тимошенко оголосила похід на оскарження призначення Гройсмана через Конституціний суд, а Ляшко через Вищий адміністративний суд, шанси на «домовленість про лояльність» з ними відпали. Сьогоднішніми зустрічами з Садовим та Саакашвілі президент намагається не допустити їх перетворення з конструктивної на радикальну опозицію режиму. Ці побоювання не марні, адже зрозуміло, що мер Садовий та його партія Самопоміч, так і Саакашвілі і його потенційна партія є серйозною електоральною та політичною загрозою Порошенку. Та навіть якщо Самопоміч залишиться в орбіті «поміркованої опозиції», а задоволенням «одеських вимог» Саакашвілі вдасться утримати від «походу на Київ», Порошенко не гарантує собі політичного «спокою». Жодні політичні трюки та ігри не захистять Порошенко від тотального розчарування в режимі, що завалює реформи, топить економіку у відсталості та тримає свою владу на антиконституційних та олігархічних змовах, що ведуть до все більшої узурпації влади.

МВФівський чорт у деталях законів

У 2016 році перед Україною майорять 10 мільярдів доларів потенційних кредитів. І поки влада у своїй уяві вже деребанить цю всю "радість" занепокоєння викликає що стане з Україною в результаті залучення цих коштів. Окрім грошей МВФ, США та ЄС нас спокушають ще й німецьким "планом Маршалла" на 100 мільярдів євро. Та ключове питання тут у двох речах: 1) мова йде про кредити, які треба буде віддавати, мова йде про залежність, 2) кредити надають під умови. Якщо мова про реформи судів, прокуратури, боротьбу з корупцією, фіскальну послідовність, то це позитивні вимоги. Та вже відомо що заради нового траншу МВФ Україні необхідно ухвалити 24 законопроекти. Який "чорт" міститься серед деталей цих законів є ключовим питанням. Підвищення тарифів на газ - перша ластівка серед цих побоювань. На жаль, далі буде. Сам факт необхідності допомоги МВФ є вироком для нашої економіки, адже МВФ переважно працює там, де не працює здорова економіка.

Зовнішньополітичний популізм, або пісня ЄС-НАТО

Після провалу референдуму у Нідерландах нас очікує ера зовнішньополітичного популізму. В умовах відсутності близьких успіхів з огляду на "бан" Асоціації, посилення тріщин у міжнародній підтримці України та можливу "особливу угоду з ЄС" щодо безвізового режиму (теж своєрідний "бан") владі нічого не залишиться як спекулювати на вічній темі вступу України до ЄС та НАТО. А спекулювати реально нічим. ЄС Україні не світить десятиліттями, а, отже, залишається лише щось на зразок "а давайте приймати законодавство ЄС попри відсутність перспективи членства". Щодо НАТО, то ми вже заявили, що представимо нову концепцію реформування армії, "продовжимо активний діалог". Вершбоу вже заявив, що НАТО може розглянути заявку України на членство в НАТО за умови реалізації реформ (тобто як мінімум не скоро, а як максимум ніколи). Діалог як завжди вічний, а концепції як і з реформами як завжди набір гарних слів без подальшої практичної реалізації. Ми як завжди женемося за ярликами і документами, що підтвердять, що ми частина Заходу чи Європи. Та частиною Заходу чи Європи стають не завдяки документам, а завдяки суспільно-політичному устрою, що відповідає Заходу та Європі.

Маленька перемога після нищівної поразки

З огляду на розгромну поразку на референдумі у Нідерландах сьогоднішнє рішення парламенту цієї держави можна сприймати не як вирішальний, але все ж значний позитив. Уряд Нідерландів та керівники ЄС заявили що до літа вирішать подальшу долю Угоди про Асоціацію. Сьогодні проросійські та євроскептичні сили спробували форсувати остаточну "смерть" Асоціації. Їм це не вдалось (з результатом 75 на 71), а, отже, ми разом з нашими партнерами зможемо шукати альтернативні способи вирішення проблеми (внесення змін до угоди, прийняття акту про обмежену територіальну чи предметну дію угоди і т.д.). Угода ж продовжує діяти і застосовуватись, а ми зберегли можливість працювати з Асоціацією і боротись заради Асоціації з ЄС.

Савченко не = ГРУшники

Російська влада та окремі учасники сьогоднішнього суду намагаються прирівняти судові процеси над Савченко в Росії та російськими ГРУшниками Єрофеєєвим та Александровим в Україні. Та незважаючи на те, що як в Росії, так і в Україні суди є однією з ракових пухлин, паралелі між ними проводити некоректно. Савченко захищала свою державу на території цієї держави, а згодом була викрадена та піддана імперському свавіллю. ГРУшники ж вчиняла злочини проти української держави на чужій для них території. Вони виступали складовою російської агресії проти України. Єдине, що на цей момент пов'язує дві справи є те, що ЗМІ і політики створили передумови для обміну Савченко та ГРУшників. З огляду на жахливий передсмертний стан Савченко вирок для ГРУшників створює передумови для порятунку її життя. Якщо сама Савченко вже просить почати процедури про її повернення, то це означає, що її сили закінчуються. І зараз Україна має зробити максимум, щоб врятувати її від смерті у тюрмі агресора.

Кривавий бізнес на війні

Колись мене неймовірно розчарував сюжет з Донбасу. У ньому було видно як світові бренди, українські компанії працюють у Донецьку і заробляють на війні. Тепер ще й нові факти: 1) фірми Ахметова платять податки "ДНР", а він ще подумує вугілля в Росію продавати, 2) те саме і з фірмами екс-регіоналів (Конті, АВК, Норд). Ганебна практика контрабанди, торгівлі на окупованих територіях - це не тільки бізнес"на крові", але й пряме фінансування тероризму. І з цими "ділками" вирішуються питання української політики, економіки, майбутнього держави. Представники Ахметова їздять на російські "консультації" щодо Донбасу. Замість цього всього ці "друзі України" мали б отримати гідне покарання (заслання в АТО, до прикладу).

Нехай Франція «розраховує» вічність

Франція розраховує, що Україна до червня закріпить у Конституції "особливий статус Донбасу". По-перше, надоїло, що деякі західні партнери дозволяють собі виступати у ролі "вихователя-пилякала". По-друге, партнерам України дійсно треба бути партнерами, а не гвалтувати і тиснути нас заради антидержавних рішень. По-третє, якщо хтось на щось розраховує, то ми так само можемо "очікувати" до червня безвізового режиму з ЄС, підтвердження ратифікації Угоди про Асоціацію, кредитних гарантій від Франції, а ще виведення російських військ і техніки з Донбасу. Якщо Францію таке не влаштовує, то хай далі "розраховує".

Німці не послухали Кремль

Згідно з свіжим опитуванням фонду Бертельсманна лише 27% німців виступають за скасування санкцій проти Росії. 62% виступають за санкції, а 16% з них виступають навіть за посилення санкцій. Ці результати демонструють два моменти: 1) неймовірна успішність і ефективність російської пропаганди в Європі - це міф, 2) погляди європейців і європейських політиків - не завжди одне і те ж. Часто європейські політики більш прагматичні і більш "гнучкі" до "російських пропозицій". Єдине що одночасно є позитивом і загрозою - це те, що у європейських демократіях результати опитувань людей слугують одним з ключових дороговказів для поведінки політиків. Можливо і ми колись доростемо до такого рівня політики.

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація