2013 р. і Євромайдан багато що змінили. З того часу ми маємо суттєву трансформацію національної політичної, економічної та інших систем і суттєві зміни в міжнародних відносинах України. Крим окупований Росією, розв'язана агресивна війна на сході України, ведеться інформаційна, культурна, енергетична, економічна та дипломатична війна проти України. Україна стала об'єктом міжнародних переговорів, торгів, обмінів, конкуренцій, інтерпретацій.

По суті, ми маємо перед собою іншу України в інших міжнародних відносинах та іншу роль України і її реалізацію в цьому іншому світі. Світ став більш хаотичним, менш безпечним, право сильного посилилось на фоні сили права.

Ми пережили революцію, а душа громадянського суспільства заспівала по-новому.Волонтери зробили переворот і подвиг у зоні АТО, заклали фундамент протидії російській інформаційній пропаганді та експансії.

Але чи зреагував на цю ситуацію аналітичний простір і ринок України і чи була його реакція пропорційною до викликів? Відповідь – ні. І така відповідь має місце, бо по-іншому він і не міг зреагувати.

Щоб проілюструвати цю тематику, мені хочеться відповісти лише на 3 питання: 1) яке значення мають відігравати аналітичні центри в державі?;2) що не так з аналітичним простором України?; 3) що з цим робити?

Питання №1.

Є відоме китайське прислів'я: «Той, хто не вміє розглядати світ у загальному плані, не здатний правильно маневрувати в одному напрямку».

І тут доречно додати думку Вільяма Пекстона: «Ідеї гримлять на весь світ голосніше гармат. Думки потужніші армій. Принципи здобули більше перемог, ніж кіннота і колісниці».

У глобалізованому світі аналітичні центри вже давно не є спостерігачами. Вони є суб'єктами процесів. Аналітичні центри не тільки беруть участь у прийнятті важливих рішень та є інструментами інтелектуального забезпечення політики, не тільки виконують важливу місію з просвіти громадян, вони ще є суб'єктами демократичного процесу і є суб'єктами громадського тиску, контролю та ініціативи. Вони є просторами народження ідей, практичних схем та моделей їх втілення на практиці.

Дірк Месснер вдало зазначив, що «мозкові центри» покликані передбачити майбутні проблеми,які часто ігнорують політичні та економічні керівники в поточній роботі, а також визначати ймовірності майбутньої глобальної обстановки, що надасть можливості та вибір дій.

Ідеї, висловлені на сторінках друкованих видань «мозкових центрів», наприклад, у кінці 80-х-початку 90-х років, знаходять своє відображення в положеннях нових доктринальних документів адміністрації США. Це стосується найважливіших аспектів стратегії національної безпеки, починаючи з доктрини превентивних ударів і необхідності зміни режимів, формування нової «ядерної тріади» наступального характеру та розгортання системи протиракетної оборони (ПРО).6500 аналітичних центрів у світі. Ось вони і є тіньовими суб'єктами світової політики.

Не дивно, що іноземні держави звертаються з метою підкупити такі центри.У 2014 р. Ерік Ліптон, Брук Вільямс і Ніколас Конфессоре у матеріалі для The New York Times розповіли про те, як уряди Норвегії, Катару чи ОАЕ підкуповують аналітичні центри Вашингтона в обмін на лояльність аналітичних висновків. Очевидність їх значення важко переоцінити.

Питання №2.

Якщо говорити про Україну, то значення аналітичних центрів для неї так само важко переоцінити.

Михайло Пашков у своїй класичній вже доповіді зазначає, що: 1) центри, на відміну від державних дослідницьких установ, є мобільнішими; 2) центри мають кредит громадянської довіри і можуть служити своєрідним «інтелектуальним мостом» над прірвою між владою та суспільством; 3) центри виступають генераторами нових ідей для влади, пропонуючи аналітичну продукцію, новаційні рішення. Участю представників аналітичних центрів готувалися (і готуються) найважливіші стратегічні документи (Концепція національної безпеки України, Стратегія забезпечення економічної безпеки України, Енергетична стратегія України на період до 2030 р, Концепція державної регіональної політики та ін.).

І що найважливіше, «мозкові центри» – ініціатори публічного обговорення найгостріших внутрішніх і зовнішніх проблем, що стоять перед країною. Саме вони вперше винесли на публічне обговорення проблеми тіньової економіки, реформи у військовій сфері, використання владою адмінресурсу під час виборчих кампаній. Нові загрози України потребують аналітичної відповіді на них.

На жаль, значення аналітичних центрів в Україні підірвано. Але як?

Експерти вдало відзначають, що де-юре – інтелектуальне ядро третього сектора, тобто аналітичні центри– нерозпізнаний артефакт.

Більшість експертів вважають головною проблемою, що гальмує розвиток аналітичних центрів,незацікавленість влади в співробітництві з ними. Держава часто сприймає запропоновану інтелектуальну продукцію третього сектора як виклик, як настирливе втручання у «святая святих» – процес здійснення державної політики. Наслідком такої ситуації є те, що в Україні існує абсолютно викривлений ринок попиту на аналітику. Крім того, що достатній попит не створений державою, то цей попит починають створювати інші.

Виявом цієї ситуації є те, що засоби масової інформації звертаються за аналітичними оцінками до так званих «говорящих голів», до людей, що мають гучніше та авторитетніше прізвище, а не до тих, які мають професійніші й глибші аналітичні ідеї. Окремі аналітичні центри перетворили свій авторитет і прізвища у товар, але дуже часто під упаковкою– зіпсований якісно, або просто банальний продукт. Або цей продукт –просто проплачена політична маніпуляція.

Окремі аналітичні центри України перетворились на закриті клуби застарілих кадрів, що втратили зв'язок з реальністю, яка змінилась. Вони перетворились на інструмент заробляння грошей і забули про свою важливу місію у державі та суспільстві. У контексті революції аналітичний ринок змінився лише по формі, а не по змісту. В Україні існував і продовжує існувати режим внутрішньої та зовнішньої аналітичної окупації. І цей режим є прямою загрозою національній безпеці нашої держави. Це варто розуміти.

Питання №3.

Україні потрібна еволюція аналітичного простору. У цьому контексті еволюція має кардинально іншу природу від революції. Революція – це коли останні стають першими. Еволюція – це коли першими стають кращі.

Саме тому базовою умовою для еволюції аналітичного простору України є рівність можливостей для всіх аналітичних установ. Відсутність таких можливостей варто розглядати як дискримінацію. Аналітичні центри повинні бути більш відкриті один до одного. І це має бути взаємно з державою.

Для налагодження такої рівності необхідно створити горизонтальну і позадержавну мережу аналітичних центрів України, що стала б спільною платформою для координації зусиль, обміну інформацією, налагодження співпраці усіх. Ця платформа стане основою як для координації співпраці елементів аналітичного громадянського суспільства, так і для координації зусиль держави та громадянського суспільства. Тут можна буде вирішити питання законодавчого регулювання, фінансування.

Варто вітати різні ініціативи в Україні, які сприяють співпраці аналітичних центрів.Мова йде, до прикладу, про ті ж програми Міжнародного фонду «Відродження» від 2010 р. щодо співпраці центрів та до 2015 р. – щодо стажування у центрах. Фінансування в цьому сенсі також залишається проблемою, адже більше 70% фінансування центрів припадає на іноземні гранти.

Співпраці усіх елементів простору має бути: стратегічно спланованою, стабільною, зі зворотнім зв'язком, синергічною. Мова як про органи державної влади, дипломатичні представництва та консульські установи, так і про, наприклад, той же Інститут стратегічних досліджень при Президентові України.

Крім цього, від держави необхідне залучення до цих процесів таких аналітичних центрів, як Центр Разумкова, Міжнародний центр перспективних досліджень, Борисфен Інтел, Інститут світової політики. Варто сюди долучити і волонтерські ініціативи, що виникли в постмайданний період: Free Voice Information Analysis Center, центр «Прогрес», Центр дослідження Африки та інші – до оцінок загальнодержавних процесів, а також окремих аналітичних проектів (Майдан закордонних справ, проект «ОКО Razom for Ukraine», Vox Ukraine, Strata Forum). Будь-які паростки громадянського суспільства повинні бути підтримані у своєму прагненні зростати та розвиватись. Найважливіший ресурс розвитку сучасного світу – це простори і мережі активних людей.

Крім того, аналітичні центри повинні об'єднатися з метою транснаціоналізації своєї діяльності. Аналітичні центри в Україні мають стати повноцінним елементом системи державного і громадського іномовлення з протидії зовнішнім загрозам. Мова йде як про поширення аналітики за кордон, так і про створення мереж проукраїнських аналітичних установ та експертів за кордоном. Ми повинні достукатись до найпрестижніших аналітичних центрів світу:Brookings institution (США), Chatham House (Великобританія), Carnegie Endowment for International Peace (США), Center for Strategic and International Studies (CSIS) (США), Bruegel (Бельгія). Деякі з них уже активно досліджують Україну. Згадати тільки публікації центру Stratfor чи провідних міжнародних журналів, як The National Interest та інші.

Результатом створення платформ та синергії центрів має бути дві найважливіші речі:

1) два фундаментальних не теоретичних, а практичних документи:

а) нова стратегія зовнішньої політики України (сюди варто віднести і міжнародну стратегію з повернення Криму, і стратегію політики щодо держав сусідів, окремих регіонів світу, взаємодії з міжнародними організаціями).До роботи над цими питаннями варто долучити ВНЗ України, які б могли, до прикладу, розробляти проекти позовів проти Росії до міжнародних судових установ, працювати над іншими питаннями міжнародного права, економіки;

б) стратегія впровадження реформ в Україні (не загального набору пустих фраз, а конкретних пропозицій конкретних рішень на основі аналізу закордонного провідного європейського, американського, скандинавського, сінгапурського досвіду);

2) новий суспільний договір, а саме: спільний між державою та громадянським суспільством план дій з реалізації зазначених ініціатив. План дій з дедлайнами і спільною відповідальністю. Саме в такий спосіб громадянське суспільство може посилити державу в нових умовах. Лише разом ми можемо протистояти агресивним діям ворога і силовим тискам «друзів та партнерів».