Порошенко намагається розхитати єдність опозиції

Після антиконституційного жахіття з призначення уряду Гройсмана в Україні могла скластись єдина системна опозиція політиці діючого олігархічного режиму Порошенка-Яценюка. Усвідомлюючи, що рівень протестного кипіння українців зростає, Порошенка пробує можливість створення єдиної опозиції розхитати. Після невдалих «коаліційних торгів» та того як Тимошенко оголосила похід на оскарження призначення Гройсмана через Конституціний суд, а Ляшко через Вищий адміністративний суд, шанси на «домовленість про лояльність» з ними відпали. Сьогоднішніми зустрічами з Садовим та Саакашвілі президент намагається не допустити їх перетворення з конструктивної на радикальну опозицію режиму. Ці побоювання не марні, адже зрозуміло, що мер Садовий та його партія Самопоміч, так і Саакашвілі і його потенційна партія є серйозною електоральною та політичною загрозою Порошенку. Та навіть якщо Самопоміч залишиться в орбіті «поміркованої опозиції», а задоволенням «одеських вимог» Саакашвілі вдасться утримати від «походу на Київ», Порошенко не гарантує собі політичного «спокою». Жодні політичні трюки та ігри не захистять Порошенко від тотального розчарування в режимі, що завалює реформи, топить економіку у відсталості та тримає свою владу на антиконституційних та олігархічних змовах.

Кривавий бізнес на війні

Колись мене неймовірно розчарував сюжет з Донбасу. У ньому було видно як світові бренди, українські компанії працюють у Донецьку і заробляють на війні. Тепер ще й нові факти: 1) фірми Ахметова платять податки "ДНР", а він ще подумує вугілля в Росію продавати, 2) те саме і з фірмами екс-регіоналів (Конті, АВК, Норд). Ганебна практика контрабанди, торгівлі на окупованих територіях - це не тільки бізнес"на крові", але й пряме фінансування тероризму. І з цими "ділками" вирішуються питання української політики, економіки, майбутнього держави. Представники Ахметова їздять на російські "консультації" щодо Донбасу. Замість цього всього ці "друзі України" мали б отримати гідне покарання (заслання в АТО, до прикладу).

Справа Савченко та ГРУшників – це дві різні пісні

Російська влада та окремі учасники сьогоднішнього суду намагаються прирівняти судові процеси над Савченко в Росії та російськими ГРУшниками Єрофеєєвим та Александровим в Україні. Та незважаючи на те, що як в Росії, так і в Україні суди є однією з ракових пухлин, паралелі між ними проводити некоректно. Савченко захищала свою державу на території цієї держави, а згодом була викрадена та піддана імперському свавіллю. ГРУшники ж вчиняла злочини проти української держави на чужій для них території. Вони виступали складовою російської агресії проти України. Єдине, що на цей момент пов'язує дві справи є те, що ЗМІ і політики створили передумови для обміну Савченко та ГРУшників. З огляду на жахливий передсмертний стан Савченко вирок для ГРУшників створює передумови для порятунку її життя. Якщо сама Савченко вже просить почати процедури про її повернення, то це означає, що її сили закінчуються. І зараз Україна має зробити максимум, щоб врятувати її від смерті у тюрмі агресора.

Маленька перемога після нищівної поразки

З огляду на розгромну поразку на референдумі у Нідерландах рішення парламенту цієї держави можна сприймати не як вирішальний, але все ж значний позитив. Уряд Нідерландів та керівники ЄС заявили що до літа вирішать подальшу долю Угоди про Асоціацію. Сьогодні проросійські та євроскептичні сили спробували форсувати остаточну "смерть" Асоціації. Їм це не вдалось (з результатом 75 на 71), а, отже, ми разом з нашими партнерами зможемо шукати альтернативні способи вирішення проблеми (внесення змін до угоди, прийняття акту про обмежену територіальну чи предметну дію угоди і т.д.). Угода ж продовжує діяти і застосовуватись, а ми зберегли можливість працювати з Асоціацією і боротись заради Асоціації з ЄС.

Ера зовнішньополітичного популізму

Після провалу референдуму у Нідерландах нас очікує ера зовнішньополітичного популізму. В умовах відсутності близьких успіхів з огляду на "бан" Асоціації, посилення тріщин у міжнародній підтримці України владі нічого не залишиться як спекулювати на вічній темі вступу України до ЄС та НАТО. А спекулювати реально нічим. ЄС Україні не світить десятиліттями, а, отже, залишається лише щось на зразок "а давайте приймати законодавство ЄС попри відсутність перспективи членства". Щодо НАТО, то ми вже заявили, що представимо нову концепцію реформування армії, "продовжимо активний діалог". Вершбоу вже заявив, що НАТО може розглянути заявку України на членство в НАТО за умови реалізації реформ (тобто як мінімум не скоро, а як максимум ніколи). Діалог як завжди вічний, а концепції як і з реформами як завжди набір гарних слів без подальшої практичної реалізації. Ми як завжди женемося за ярликами і документами, що підтвердять, що ми частина Заходу чи Європи. Та частиною Заходу чи Європи стають не завдяки документам, а завдяки суспільно-політичному устрою, що відповідає Заходу та Європі.

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація