Фото: НВ
Заплутались українська влада і суспільство у своїх подвійних стандартах. Коли вимога про пряме втручання президента у справу Стерненка гуляє за руку в головах з засудженням сумнівного указу Зеленського про звільнення двох суддів КСУ. Коли усі вимагають вирішення «конституційної кризи», але, при цьому, розуміють, що легальний вихід занадто довгий, щоб вирішити дилему зараз. Коли видача владою сумнівних указів та інших рішень гуляє разом з засудженням дій протестувальників проти дверей та вікон. Коли опозиція критикує владу за політичні кроки, які ця опозиція сама робила будучи владою.
Звільнення суддів КСУ є кроком, щоб затягнути їх у судові процеси і дотягнути час до завершення конституційного строку перебування їх на посаді. Але виникає питання: що буде з рішеннями КСУ, що були прийняті за участі цих суддів? Що буде з рішеннями КСУ, які він прийме вже за участі новопризначених суддів? Що буде робити Зеленський, якщо він втратить владу, а наступна влада захоче притягти його до відповідальність за цей указ? Всі ці історії є наслідком того, що насправді усі сприймають Конституцію і закон як «дишло», яке згадується коли це вигідно, і яке ігнорується, коли це невигідно.Насправді, більшість людей у цій країні плюють на вимогу закону на своєму рівні поведінки, зокрема, правила дорожнього руху, податкові правила і т.д..Так, закон деколи заміняє легітимність, а деколи, на жаль, навіть «мені треба» чи «в одному місці я мав той закон».
Цікава динаміка змін політичних рейтингів за 20 днів березня 2021 року. Головний фактор змін – це політична активність Зеленського в РНБО та інших владних інструментах, а також медійна реакція політичних партій на неї.
Партії. По-перше, зросли рейтинги усіх парламентських партій і падають рейтинги навколопарламентських. Найбільше, на 1,3% виросли рейтинги «Слуги народу», що є електоральним подарунком від президента. Підросла партія Тимошенко. По-друге, «Слуга народу» відновлює своє лідерство після ризику втрати першої позиції. Очевидно, що закриття «медвечуківських» телеканалів опустило рейтинг ОПЗЖ та рикошетом вдарило по ЄС. Виборці ОПЗЖ сприйняли відсутність реальної реакції партії на антиросійські кроки Банкової як слабкість партії і частково перейшли з прихильників в стрічку «не визначився», або «нікого не підтримую». По-третє, Голос і далі не проходить у парламенту, а біля прохідного бар'єру прогулюються партії Смешка, Гройсмана і Олега Ляшка.
Кандидати в президенти. По-перше, зросли рейтинги Зеленського, Бойка та Тимошенко. Найбільше зростання в Зеленського, а саме на 2,2%. Чинний президент знову нарощує відрив від представників ЄС та ОПЗЖ. По-друге, попри мінімальне зростання рейтингу ЄС особистий рейтинг Порошенка дещо впав. Також падають рейтинги Разумкова та позапарламентських лідерів.
Дивує, що люди на довиборах до парламенту обрали скандальних персонажів? Громадянина РФ, пособника пседореферендуму окупантів, представника проекту Ахметова, що знаходився в розшуку і переховувався в Криму? Ставленика Коломойського чи «професіонала» з партії влади? Що такі при владі, а такі як Стерненко, Антоненко та їх прихильники у тюрмі?
Це зовсім не дивно, якщо проглянути соціологічні опитування. 40% українців ніколи не перевіряють інформацію на достовірність. 28% українців думають, що коронавірус штучно винайшли, щоб зменшити кількість населення, ще 12%, щоб спричинити економічну кризу, 11%, щоб заробити на вакцині. З таким рівнем розумових здатностей виборців їх голосування не дивне. А ще це не дивно, бо деяких з цих персонажів чомусь не посадили і за Порошенка, і за Зеленського.
Як і писав раніше від скандальної акції під Офісом президента виграв багато хто, але тільки не Стерненко. Соціологія показує, що акції за Стерненка тепер підтримують лише 27% українців, а конкретно методи щодо будівлі ОП підтримують лише 14% громадян. А особисті образи та випади в сторону Зеленського на фоні такої соціології зменшують шанси на звільнення активіста, адже вулиця дала Зе зрозуміти, що своїм він для них ніколи не стане.
Влада вдало розвернула помилки акції на свою користь і проти Стерненка та його прихильників, підсилила самодискредитацію протесту.Розмову про судову систему і МВС перевели на розмальовані двері. Від акції виграв Зеленський, бо він вдало зіграв на центристський та проросійський електорат, якого роками накручували проти Стерненка. Виграв також Аваков, бо він показав президенту що йому може загрожувати без захисту адмінбудівель поліцією.Акція стала одним з приводів для розколу у фракції Голосу та тиску на лояльних у Слузі народу. Відбулось дистанціювання у Євросолідарності та інших колах.
Тепер на цій хвилі влада арештовує активістів один за одним. У справі Семенченка арештовують військових. Таким чином, Банкова бере під контроль вулицю, якої вона боїться, і проти дій якої зараз багато налаштованих.
Якщо на акції за Стерненка під Офісом президента «підбили» імідж держави, то вчора в парламенті його старанно «добивали».
Кілька годин відволікаючих обговорень дверей і вікон, щоб люди не думали про економіку, пандемію і війну. Такі масштабні звіти правоохоронців, що ніби посадили Медведчука чи Коломойського. Бійки. Звинувачення депутата в алкогольному сп'янінні. Разумков проти називання Путіна х..лом. Запитання не по темі. «Лейтенант Баканов» проти екс-зеленого Лероса. Театр абсурду і страху.
У підсумку, підтримали постанову про засудження акції під Офісом президента 237 нардепів, зокрема, 214 «слуг», 9 з «За майбутнє», 9 з «Довіри», 5 позафракційних, зокрема, Разумков. Не підтримали постанову «слуга» Михайлюк, ОПЗЖ, ЄС, Батьківщина, Голос у повному складі та 5 позафракційних.
Провальна вакцинація за темпами та процедурами показала багато цікавого про українців. По-перше, виникає враження, що в нас виявилось дуже багато самопроголошених і мало кому відомих «лідерів думок», прям мільйони. Після витоку через помилку персональних даних анкет лідерів думок стало зрозуміло, що до цієї категорії потрапляли «всі кому не лінь». Влада ж критеріїв не надала.
По-друге, чомусь нормально не працюють ані публічно оголошені черги, ані реєстрації у Дії чи МОЗ, але зате чомусь дуже гарно працює «та я мав телефон мобільної бригади», «та я собі домовився за залишкову дозу», «та маю собі знайомого лікаря» і так далі. І все це поки дози вакцини не отримують ті, хто їх найбільше потребує, а саме люди з зон ризику. Тому критичні заяви Офісу президента, що хтось там на Тернопільщині вакцинував співробітників підприємств треба Зеленському та Ко звернути на самих себе, бо саме вони дозволили бардак та договорняки у формуванні черг на вакцинацію.
Хтось сприймає позицію однієї з депутаток-«слуг" про "пора валити з країни" жартівливо і несерйозно. Насправді ж, це одна з головних проблем у ставленні усіх українських влад до держави та народу. Бо вони, на жаль, завжди мають запасний варіант. Якщо російська агресія буде ширшою, якщо розвалиться економіка, якщо країна буде у політичному хаосі, то вони завжди можуть зібрати свої мільйони і втікти. А ось прості українці такої можливості не мають, тому для них події в країні значно ближчі і важливіші, визначальні для долі.
