Фото: УНІАН
Який політичний ефект матиме дискусійна акція протесту на підтримку Стерненка під Офісом президента для долі самого Стерненка?
По-перше, акція безумовно привернула увагу до кейсу Стерненка, якого почали медійно забувати. Щоб підвищити шанси на його звільнення справа має бути в політичному порядку денному. Тут акція спрацювала. Тим більше, 19 березня одеський суд відмовився випустити Стерненка із СІЗО. Влада «не прогнулась».
По-друге, для підвищення шансів на звільнення в Стерненка, його прихильники і акції за його звільнення мають мати широку суспільну підтримку. Через останню акцію помітний як розкол серед його прихильників, так і часткове зменшення підтримки акцій за його звільнення саме такими методами. Тому тут «в мінус». Соціологія і так демонструє неоднозначне ставлення до Стерненка.
По-третє, президент Зеленський – це єдиний потенційний союзник, що може позитивно вплинути на кейс Стерненка і сприяти його звільненню. Тим більше, в оточенні президента багато впливових осіб, хто не бажає звільнення Стерненка і саме про звільнення чи усунення від впливу таких осіб як Портнов, Венедіктова, Аваков йшлось у вимогах акції. Але чи сприяють цьому персональні образи в сторону президента та фізичні дії проти його Офісу, пошкодження таблички з назвою його посади? Навряд. А тому логічне питання чи діяли деякі протестувальники в інтересах прихильників Стерненка чи в інтересах деяких політичних опонентів Зеленського, лише використовуючи кейс Стерненка.
По-четверте, виникає враження, що у «Слузі народу» побачили комунікаційний програш акції і вирішили відвернути від нього увагу власною дурістю. Спочатку намалювали завищено-космічні матеріальні збитки від акції. А потім вирішили зробити декілька заяв та скликати аж ціле засідання парламенту. Дивно, що такої активності не було у засудженні та парламентському обговоренні кривавого загострення на Донбасі, провалу вакцинації, загроз для антикорупційної інфраструктури, свавілля судової системи, ситуації у МВС, систематичного наступу на малий/середній бізнес, санкцій США проти Коломойського.
Політична опозиція ніяк не може визначитись як одночасно бути за вакцинацію і при цьому конструктивно критикувати владу. Виходить не дуже, бо час від часу критика нагадує антивакцинаторську риторику. Називати Covishield лайном чи говорити що Зеленський та Ко вакцинувались фізрозчином як це зробив Порошенко навряд сприяє і так хиткій ситуації з суспільними настроями. Треба вимагати більше ефективніших вакцин, швидщі темпи вакцинації, а не підривати вакцинацію в принципі. Поки ми «розганяємо вітер» у Британії першу дозу вакцини ввели вже 50% дорослого населення, там щодня вакцинують в діапазоні рекордні 700-900 тисяч людей.
На жаль, маніпулятори на тему коронавірусу як у опозиції, так і у владі. Місцеві органи влади і мери нарешті перестали жити місцевими виборами, припинили карантинний сепаратизм, популізм та почали вчасно вводити необхідні карантинні обмеження. Але Зеленський та уряд замість підтримки цих кроків вирішили помститись і вимагати того, чого самі раніше не робили. Зеленський заявив що місцева влада має економічно підтримати бізнес і що уряд цю допомогу подвоїть, хоча влада під час попередніх локдаунів надавала виключно символічну підтримку і нічого не робила з карантинним спротивом мерів. Вже не кажучи, що не дотримувалась обмежень сама Велюрами, Епіцентрами, Буковелями і паті-днями народження самого президента. Такі от в нас «ігри у пісочниці».
Пофантазував про максимально радикальні потенційні сюжети від Зеленського у РНБО та інших органах влади. З наближенням президентських виборів політичний градус в країні доведеться глобально підвищувати. Але як?
По-перше, дії проти економічних активів олігархів. Мова може зайти про визнання монополізму підприємств окремих олігархів з вимогою розділення активів чи ліквідації монополізму. Влада може ініціювати розслідування приватизації найбільших олігархічних активів в період Кучми з ризиком націоналізації на підставі аудиту невиконання інвестпрограм. Мова не лише про виробничі активи, але й найбільші телеканали у власності олігархів. Також мова про тарифну проблему в контексті дій проти обленерго та інших структур.
По-друге, процесуальні дії щодо олігархів персонально. Вручення підозр, посадки деяких олігархів. Щодо Коломойського влада може, до прикладу, позбавити його українського громадянства через наявність інших паспортів та видати США. Щодо Медведчука та ОПЗЖ влада може ліквідувати цілу фракцію шляхом вручення підозр за відповідні злочини, або стимулювати розкол між Медведчуком та Бойком/Льовочкіним. Основа для справ є на всіх олігархів, чого тільки вартують останні опубліковані розмови Медведчука з Сурковим.
По-третє, вжиття антиросійських кроків. Розірвання дипломатичних відносин з РФ, запровадження візового режиму з РФ, системне обмеження торгівельно-економічних відносин, енергетичних залежностей від РФ. Запровадження санкцій та перерозподіл російських активів у сферах енергетики, мобільних телекомунікацій, банківської діяльності, усіх офшорних компаній з російським слідом. Подання 3 нових позовів проти РФ до Міжнародного суду ООН, ініціювання визнання РФ на рівні різних органів ООН державою-агресором.
По-четверте, анулювання реєстрації усіх проросійських партій та ЗМІ. Юридична ліквідація псевдоцеркви Московського патріархату в Україні. Позбавлення влади мерів та усіх інших осіб з російським паспортом. Очищення країни на основі законів про колаборантів, люстрацію та проти пропаганди «руського міра».
По-п'яте, розслідування трагічних для держави політичних подій. Окрім «Харківських угод» тут також можуть бути розслідування здачі яденої зброї через Будапештський меморандум, фальсифікації президентських виборів 2004 року, справ загибелі Чорновола та Гонгадзе, газових угод 2009 року, диктаторських законів Януковича, невжиття заходів з захисту Криму та Донбасу від агресора, Іловайської трагедії, підписання двох Мінських домовленостей, потенційних олігархічних договорняків під час націоналізації Приватбанку.
По-шосте, судово-правоохоронна реформа. Ліквідація КСУ та ОАСК. Розслідування антиукраїнських дій суддів, до прикладу, рішення КСУ про узурпацію повноважень Януковичем чи скасування антикорупційних норм. Звільнення Єрмака, Татарова, Авакова, Венедіктової та інших.
Поки що, після реального закриття каналів на ТВ йдуть більш процесуальні, символічні та політичні кроки. Дозвіл на книгу про Стуса, відкриття справ, обшуки, звернення уваги на монополії та ресурсні схеми, санкції проти втікачів, історичні екскурси. Треба більше живих та ефективних дій проти фігурантів.
Щоб оголосити підозри, затримати та відправити за рішенням суду під домашній арешт учасників скандальної акції під Офісом президента знадобилось декілька днів. МВС оголосило повний список «переслідуваних», уряд та нардепи випускають колективні заяви. Через побиті вікна та написи.
Медведчука ж та його партнерів оголосили особами, яких підозрюють у вчиненні державної зради та фінансуванні тероризму. Але їм чомусь підозри не вручають, їх ніхто не затримує. Хоча вони побили вікна не Офісу президента, а «вікна безпеки» цілої української держави. І Татарова вже понад 100 днів після підозри НАБУ чомусь ніхто не рухає. Унікальна справедливість по-українськи, коли за великі злочини нема відповідальності, а за малий проступок «усі кари світу».
Уряд вже пояснив, що в питанні носіння масок в громадських місцях майже нічого не змінилось. При дотриманні соціальної дистанції можна не носити, а в усіх інших випадках це є необхідністю як і раніше. За порушення цих вимог штрафуватимуть лише у випадку ігнорування усного попередження від поліції, а штрафуватимуть за порушення в громтранспорті та громадських будівлях.
Це цілком адекватна і правильна вимога. Але знову купа обурливих дописів про наступ на Конституцію, свободу і всесвітню справедливість. Може навіть скластись хибне враження що українці дотримувались попередніх обмежень, а влада дотримання хоч якихось з них контролювала. Купа людей плювала за попередні обмеження і плюватиме на нові, виявляючи неповагу до безпеки оточуючих. І це при тому, що небезпечні і більш заразні мутації «британського штаму» Covid-19 активно поширюються країною, встановлюються нові рекорди за кількістю заражень і смертністю (342 рекордні смерті за вчора), область за областю переходить в «червону зону» та кризи з госпіталізаціями.
