o_1ekdpufo0161616i01a8b1mfp17ur23.jpg

Карантин вихідного дня був сумнівною спробою компромісу між насуванням катастрофи коронавірусу та економічними потребами, щоб не запроваджувати жорсткий локдаун. Після його саботажу громадянами та чиновниками на місцях влада має не просто повне право, а зобов'язана ввести жорсткий локдаун і завершити цю безглузду імітацію спротиву пандемії, як це вже давно зробили у більшості ключових державах Європи.Якщо люди не розуміють що потрібно носити маски, дотримуватись дистанції, не брати участь у масових заходах, то тоді вони мусять зрозуміти, що локдаун необхідний і неминучий, а щодо порушників мають працювати закони і помірні, але штрафи.Особливо ця відповідальність має запрацювати щодо незаконних популістських та «сепаратистських» кроків мерів, що через власні приватні політичні інтереси влаштовують виборчий піар перед виборами, що призведе до додаткових смертей.Держава, у свою чергу, має не лише забезпечити повне дотримання карантину усіма без виключень, але й нарешті провести масове тестування населення, зміцнити медичну систему та надати реальну підтримку бізнесу.

Цікаво спостерігати як багато хто критикує Зеленського та Ко за порушення Конституції і законів, а на наступний день самі закликають до порушення Конституції і законів, або як працює той же спорт-клуб опозиційного екс-президента. Те саме стосується Зеленського і Ко, що спочатку сам порушує закон, а потім критикує за це інших. Країна подвійних стандартів і абсурду. А в підсумку хаос, поглиблення кризи держави і зростання загрози її колапсу.


Суміш позитивно-негативних тенденцій на пострадянському просторі.

З однієї сторони на виборах у Молдові, на щастя, проєвропейська Санду перемагає проросійського Додона. Так само для проєвропейських сил у регіоні хорошою новиною є обрання президентом США Байдена, що мав би повернути США до світу як більш активного гравця в мікро-регіонах. Але на цьому це все.

Інші новини з регіону поки вимальовують недобрі проміжні політичні перспективи, хоч і поразка проросійського стратегічно неминуча. Попри протести грузинської опозиції проросійські сили зберігають владу. У Білорусі в Лукашенка так і не вдається відібрати владу, а Путін «підставляє йому плече» у все нових і нових злочинах проти білоруського народу, який вбивають, б'ють і репресують. Після домовленості щодо Нагірного Карабаху стало зрозуміло, що недемократичні режими в Азербайджані, Туреччині та Росії досягли своїх геополітичних інтересів, а програла лише постреволюційна і хоч частково демократична Вірменія, що потрапляє в більшу залежність від РФ та що ризикує отримати ще більш проросійську владу після дискредитації Пашиняна.


За різними даними «діра» в українському бюджеті сягає сотень мільярдів гривень. Як повідомляють окремі народні депутати, останні переговори з МВФ щодо кредитів провалені через саботаж боротьби з корупцією, дії Коломойського щодо «Привату», дефіцит бюджету і загрози незалежності НБУ в частині друку грошей. Ходять стійкі чутки про те, що НБУ хочуть змусити надрукувати колосальні суми, що ніби-то мають покрити згаданий дефіцит та спричинити інфляцію і т.д. В ООН прогнозують для України історичну рецесію та зростання бідності. Все це на фоні необхідності суттєвого посилення карантинних заходів і триваючого тиску на бізнес (комітет Гетьманцева вже пропонує скасувати мораторій на перевірки), ФОПів (може хоч сьогодні відтермінують касові апарати для ФОПів на 1 рік). Чи присутня хоч якась публічна дискусія про плани/пропозиції виходу з настільки важкої економічної ситуації? У владі чи опозиції є хоч якісь адекватні рецепти? Чи ми всюди котимось «на авось»?


Українці знаходяться в «активному політичному пошуку». Низька явка на місцевих виборах та велика підтримка місцевих партій означає, що українці вже втомились від існуючих партійних проектів і шукають хто заповнить поле їх політичної зневіри та злості.У останньому опитуванні «Рейтингу» виникло аж 8 партій, в яких підтримка складає ніби-то від 2,4 до 4,5%, які в залежності від підтримки кураторів серед олігархів, Кремля чи інших можуть претендувати на парламентські позиції, зокрема, За майбутнє, Радикальна партія, Сила і честь, УДАР, Свобода, Партія Шарія, Українська стратегія Гройсмана. При цьому, більшість з цих партій не є новими, а деякі навіть дуже старими. Це означає, що після провалу «зелених» рейтингів в українському політичному просторі знову виникає шанс для чогось нового.І для нових партій, і для нових лідерів.


Вчорашні спроби проштовхнути через парламент постанову проти «карантину вихідного дня» є популізмом і спробою політиків обманути виборців напередодні других турів виборів. Бо не тільки цілком зрозуміло, що це є сфера відповідальності Кабінету міністрів, але й зрозуміло те, що на сьогодні є дві альтернативи: «карантин вихідного дня», або повний жорсткий локдаун. Тому коли політики виступають проти «карантину на вихідні» і не говорять, що альтернативою йому є лише повний локдуан, то вони обманюють виборців, бо створюють враження, що вони проти карантинів в принципі.

Ми чудово бачили, що в більшості міст, де мери обрались у першому турі, вирішили дотримуватись карантину, тобто зрозуміло, що виключно політика, а не медичне обгрунтування, є причиною протестів політиків проти карантинів. Коли вибори йдуть і політики повертаються в реальність, то вони згадують про катастрофічну ситуацію з пандемією і приймають адекватніші рішення.Поки нема вакцини від локдауну рятує лише повне дотримання маскового, дистанційного режиму та карантину. За безвідповідальністю ж йде локдаун.

Єдине що вчора добре зробив парламент – це позначив позицію, що карантин треба оголошувати з завчасним попередженням за 7 днів. Це правильно.


Весь політичний клас вже продемонстрував, що він перебуває у змові проти антикорупційних органів та інструментів. Вчора ще раз мало стати зрозуміло, що цей же клас знаходиться у змові проти малого та середнього бізнесу. Попри акції протесту і зіткнення з поліцією парламент не відтермінував касові апарати для ФОПів на тій підставі, що «в нас нема консенсусу і політичної домовленості». Враховуючи скрутну ситуацію бізнесу і пандемію такі дії Гетьманцева і «слуг» вже пора почати сприймати як диверсію проти національних інтересів держави, що йде на користь нашим ворогам, у тому числі, РФ. А поки вони додають нові і нові «подарунки», зокрема, ініціюють розширення оподаткування автомобілів.


Про заяви різних партій, що вони перемогли на місцевих виборах 2020. Щоб не дати себе обманути треба чітко фіксувати критерій, за яким ті чи інші партії говорять про свою «перемогу». Бо ситуація дійсно дуже різна.

По-перше, вже раніше писав, що за кількістю мандатів до міських рад обласних центрів перемогли ЄС (206 депутатів), Слуга народу (151), ОПЗЖ (144). За кількістю мандатів до обласних рад перемогли Слуга народу (294), ЄС (253), ОПЗЖ (218). Якщо поєднати результатів виборів у міських радах обласних центрів та обласних радах, то буде такий результат: ЄС (459), Слуга народу (445), ОПЗЖ (362), Батьківщина (243), За майбутнє (224), Свобода (114), Пропозиція (102). Якщо ЄС, Слуга народу, ОПЗЖ дещо популярніші у областях, аніж у найбільших містах, то Батьківщина в 3 рази, а за Майбутнє в 4 рази популярніші у областях, аніж у містах. Пропозиція більш популярна у містах обласних центрів.

По-друге, вибори до рад усіх рівнів, тобто міських, обласних, сільських, селищних. Слуга народу (5809), Батьківщина (4093), ОПЗЖ (3881), За майбутнє (3773), ЄС (3543), Наш край (1694), Свобода (863), Українська стратегія Гройсмана (567), Пропозиція (549), Радикальна партія Олега Ляшка (535).

По-третє, вибори сільських, селищних та міських голів. Самовисуванці (661), Слуга народу (225), За майбутнє (92), Батьківщина (53), ОПЗЖ (52), Наш край (45), ЄС(41). При цьому, на виборах мерів обласних центрів після першої порції других турів лідирують Свобода та Пропозиція, що вже мають по 2 новообраних мери. Ще 10 партій мають по 1 меру, а ще 12 матимуть шанси у цю неділю.


А усі помітили що на місцевих виборах 2020 купа нормальних, професійних, активних, патріотичних та сучасних політиків не пройшли у місцеві ради, бо були далеко у списках, а, натомість, вони на своїх «спинах та горбах» та імені часто завели у місцеві ради дипломатично кажучи «старе» і «всяке»?