Фото: Радіо Свобода
По усій країні пройшли чергові акції на захист прав тварин. Серед вимог: заборонити полювання та тестування на тваринах косметики й побутової хімії, зачинити хутрові ферми, контактні зоопарки і не використовувати тварин в цирку.
На жаль, багато посадовців і велика частина українського суспільства залишаються «глухими» до цієї проблеми. До триваючого знущання над тваринами різними «хантерами», які вбивають, катують, натравлюють, згодовують та навіть їдять. Поодинокі випадки притягнення до відповідальності повністю не вирішують проблему. Центральна та місцеві влади системно так і не беруться за адопцію і гуманне регулювання чисельності, часто використовують тему для політичного піару та списування бюджетних коштів. Все тримається на волонтерах і небайдужих, які не мають можливості врятувати усіх. Саме турбота про менших і незахищених є показником цивілізованості держави і суспільства.
Соціологічні опитування з приводу мотивації вибору українцями створюють для теперішніх кандидатів на місцевих виборах багато проблем/дилем. Виборці явно виглядають розгубленими після розчарування у попередніх своїх виборах, а тому будуть голосувати на основі дуже різних критеріїв, що буде «розривати» кандидатів між декількома психологічно-політичними трендами.
По-перше, знані на місцях чи рейтингові по країні? Дві третини виборців більшу увагу звертають на місцевих знаних лідерів, наслідком чого є високі позиції чинних мерів та місцевих політпроектів. Поруч з тим, позиція ще третини виборців змушує залучати в кампанії таких загальнонаціональних лідерів як Зеленський, Порошенко, Тимошенко та інші. Окрім того, на місцевих виборах кандидує велика група знаних і чинних народних депутатів. Незважаючи на політичний рівень кандидатів їх популярність є важливою майже для усіх.
По-друге, нові обличчя чи досвідчені/старі? Очевидна перевага старих облич, внаслідок чого у виборчих списках значно менше ноунеймів, аніж під час парламентських виборів. Партії намагались залучити більше професіоналів.
По-третє, персона чи команда? Більшість виборців вважають, що «один у полі не є воїном». Тому стає важливим не лише хто лідер, а хто йде разом з ним.
По-четверте, хліб/масло чи ідеологія? Майже 60% в центр власного вибору ставлять соціально-економічні ініціативи, а тому ми бачимо так багато політиків-господарників, гречкосійні активності з роздачі харчів, медикаментів і т.д. Ідеологія залишається важливішою для окремих регіонів та партій/кандидатів. Поруч з тим, ідеологія місцевого формату, а саме стратегія розвитку населеного пункту є важливою для 43%, а 45% хочуть старого «латання малих дірок».
По-п'яте, за чи проти Зеленського? Рейтинг президента впав у рази, але залишається високим. Неординарність його політичного феномену досі працює, бо для 60% українців важливо як місцевий кандидат до нього ставиться. При цьому, 34% вимагають його підтримки, а 26% бути до нього в опозиції.
Корупційні скандали у чинній владі стають все частішими та регулярнішими. Останні дії проти антикорупційної інфраструктури ставлять під загрозу елементи стратегічної співпраці з Заходом, що ще раз було підтверджено у жорсткому листі депутатів Європарламенту до голови фракції «слуг» Арахамії. Логіку цього листа варто розвивати. Наші Західні партнери повинні зрозуміти, що за злочини чи скандали влади не має нести відповідальність ціла країна. Тобто, позбавляти безвізу потрібно не усіх українців, а відповідальних за саботаж чиновників через персональні фінансові чи візові санкції.
Скандали навколо антикорупційних органів в Україні створили певне напруження у відносинах з ЄС, але негативно на підсумки саміту Україна-ЄС не вплинули. Результати в цілому варто визнати для нас позитивними, що Зеленський однозначно може собі записати до активу.
Формулювання щодо російського агресора як ніколи жорсткі, ЄС погодився на перегляд Угоди про Асоціацію, початок роботи щодо «промислового безвізу», міграційному безвізу поки нічого не загрожує, Європа готова допомогти Україні в отриманні вакцини від коронавірусу, погодили поглиблення співпраці щодо кібербезпеки та протидії російській пропаганді. Поруч з тим, фінансова допомога Україні під питанням через відсутність прогресу у боротьбі з корупцією, судовій реформі та деолігархізації. Договір про «Відкрите небо» не підписаний. У ЄС на відміну від українського суспільства позитивно оцінюють «рухи щодо Донбасу».
Світ перетнув позначку у 1 мільйон померлих від коронавірусу. На жаль, багато людей досі не зрозуміли небезпечності цього вірусу не тільки через досить високу смертність, але й через руйнівні і довгострокові наслідки для організму, що він залишає по собі.Європейські країни вже починають посилювати карантинні обмеження, а після виборчої вакханалії за ними швидще за все потягнеться і Україна, хоча мова йде не про тотальний, а адаптивний «локдаун».
Суттєве погіршення ситуації є сумішшю безвідповідальності влад і громадян, а також сезонних факторів. При дотриманні більшістю людей маскового, дезінфекційного та дистанційного режиму проблему можна було б звести до мінімуму. Але масові концерти всяких Полякових та Білик чітко показують, що «царя в голові» не мають дуже різні українці.Тому влада мала давно відреагувати і має реагувати на організаторів таких масових заходів та притягати їх до відповідальності.Дуже швидко ситуація може стати неконтрольованою.
Зеленський заявив, що вважає державну резиденцію у Конча-Заспі готелем. Тільки він чомусь забув, що у готелі люди платять за проживання з власних коштів, а утримання дуже дорогих державних резиденцій оплачують українські громадянами з власних податків. Тому ані державну резиденцію, ані Київ, ані цілу країну політики не мають сприймати як готель. Бо складається враження що очільниця Міненерго Буславець, що ініціює зростання доходів обленерго за рахунок споживачів, сприймає усю країну за готель. А Тишенко з Комарницьким, судячи з чергових «плівок Лероса», сприймають як готельну вотчину цілий Київ.
За підсумками британського візиту Зеленського у ЗМІ багато гучних гасел про домовленості з розбудови українського флоту. З однієї сторони – це дійсно реальні домовленості у рамках яких ми отримаємо ракетні катери, що надзвичайно важливо в умовах російської агресії і її загроз з морських просторів. З іншої сторони – британська допомога на 1,6 млрд $ є позикою, черговими боргами, по яким ще доведеться розплачуватись.Тому це дорога перемога, яка буде оплачена з наших кишень, платників податків.
