Фото: Букви
Зеленський подав, а потім після критики відкликав на сьогоднішнє засідання парламенту законопроект про скасування «коронавірусного» обмеження зарплат чиновників. Так розумію, що і коронавірус, і бідність в країні, і неефективну роботу чиновників за завищені зарплати як проблеми ми вже подолали. Бажання чиновників продовжувати «наживатись» на державі бачу не спиняє навіть наближення місцевих виборів.
Якби хоча б одна українська влада подолала ТОП-корупцію, олігархічний монополізм в багатьох сферах економіки і припинила б податково-репресивний тиск на малий та середній бізнес, то транші МВФ нам би не знадобились. Економіка б працювала і «заробляла» на саму себе.
Але це не шлях для українських влад. Вони зберігають корупцію та тісні схеми з олігархами, знищують малий та середній бізнес, тобто знищують економіку. Розграбована держава з слабкою економікою потребує зовнішніх грошей і їх беруть в якості боргів від МВФ, які лягають на плечі платників податків, усіх українців. При цьому, такий примус нас до боргів супроводжується ще й додатковими часто токсичними умовами, що знову ж таки лягають на плечі простих українців, а не влади. Так заробляють влади і втрачають народи. А Україна отримує вищий рівень зовнішньої залежності і втрати суверенітету. Нам просто везе, що МВФ – це не Росія. Що МВФ часто висуває і корисні вимоги.
Гральний бізнес потрібно було легалізувати, бо у тіні він би і так існував, а на законодавчих прогалинах би і далі наживались правоохоронці. Та головне тут, що легалізували його у неприйнятних обсягах та умовах. Лобітські групи спрацювали «на ура», а, отже, більше буде в кишенях лобістів, а не держави.А ризики лудоманії будуть існувати не лише в крутих готелях, а повсюдно.
Не дивно, що з Офісу президента вирішили відкликати законопроект щодо звільнення директора НАБУ, бо Ситник в «реєстрі корупціонерів». Не дивно це не тільки через тиск західних партнерів. Через історію з е-декларацією Зеленського, скоро він сам може опинитись у цьому ж реєстрі.
На цьому парламентському тижні в «Слузі народу» виходить цікаве змагання: більше законопроектів буде прийнято, більше буде відкликано чи більше буде провалено провладною фракцією. Йдуть «нога в ногу».
В парламент все частіше потрапляють документи «низької якості», а криза монобільшості поглиблюється. Тому не дивне посилення розмов про поки що беззмістовні для Банкової дострокові парламентські вибори. Та очікувана фрагментація «слуг» у голосуваннях та публічних демаршах все очевидніше, що створює ризик повноцінного політичного розколу. Домовлятись все складніше і успішне голосування за голову НБУ та інші кадрові призначення тут не показник, бо про «хлібні речі» домовлятись легше, аніж про базові законопроекти.
То в «київських праймеріз» в «Слузі народу» таємно «переміг» Кличко?
На словах усі партії та політики підтримують відкриті списки і інші правильні виборчі речі. А голосують як вчора за протилежне.
Після вчорашніх змін до виборчого законодавства замість відкритих регіональних списків залишаться фактично закриті корупційні списки, де замість вибору людей буде вибір партійних вождів. Окрім того, проникнення «партизації» вглиб країни до межі населених пунктів у 10 тисяч виборців – це фактична партійна монополія та диктатура задля знищення та підпорядкування дрібніших конкурентів. Все це доповнили ще й імперативним мандатом, що зробить усіх новообраних політиків повністю залежними «політичними рабами» від волі «партійних босів». Єдині тут позитиви – це формат бюлетеня і що знизили у 9 разів передвиборчі застави.
Якщо в «Голосі» лише зараз заявили про перехід в опозицію до влади... то цим партія заявила, що до того була частиною чи союзником влади?
