926C9A38-BF0F-48E1-92C1-C12B47E0F493_w1597_n_st.jpg

Фото: Олексій Кустовський


Замість «відосіка» в чат далекобійників краще би було записати щось в спільний чат з олігархами. Щоб припинити удар по атомній енергетиці в інтересах структур Ахметова чи удар по «зеленій» енергетиці в інтересах Коломойського. Але ні. Бо це компенсатори за лояльність чи втрати від «банківського закону».


Вплив проросійських сил в Україні продовжує зростати як в соціології, так і загалом в політиці на фоні спецоперацій з дискредитації Західного курсу, до прикладу «плівок Деркача», інформаційних атак на Майдан, «соросят» і МВФ чи справи проти Стерненка та інших. Одна група «саботажників» діє зсередини деяких владних структур, а інші усім відомі «путінські» групи ззовні. Мета мінімум – розірвати «зелений електорат» за ідеологією. Мета максимум – змінити баланс залежності владних структур за «стрілкою геополітичного компасу».


Не можна ігнорувати природу і очікувати що вона не відповість на байдужість взамін. Глобальні зміни клімату яскраво видно не тільки на тому, яка в нас була незвична зима та весна. Лісові пожежі та проблеми агросектору через посуху, зневоднення водойм і масова загибель риби, потопи та зсуви внаслідок аномальних дощів та вирубування українських лісів. Все це лише початок наслідків від споживацького ставлення людини до планети. Далі буде.


«Політичний енурез» більш відомий як нетримання думок в політиків. До прикладу, висловлювання «корабельна сосна», «діти поганої якості» та інші.


Сьогодні Львівська область очолила список регіонів країни за кількістю виявлених хворих на коронавірус за час пандемії. Вчора у Львові суттєво послаблено карантин на фоні протестів проти цього в ОДА.

Вчасно вводити карантин на старті епідемії, але послаблювати його невибірково на піку першої чи вже на старті другої хвилі COVID — це феєрична стратегія, в якій відсутні і медичні, і економічні аналітика, тактика та гнучкість. Неадекватна безвідповідальність багатьох людей та несистемність владних рішень може мати лише один наслідок – покарання у вигляді зараження навіть для обережних.


Закони про люстрацію і держслужбу дійсно треба переписати. Щоб у владу йшли лише старі політики з комуністичною закалкою, представники олігархів, бажано часів Януковича чи Кучми на крайній випадок, в бонусі з якоюсь недоброчесною історією (корупція, плагіат, проросійська колаборація). Бо ж в країні такий «кадровий голод» і «зламаний Lift», що без «шкарлетів» ніяк. Зашквар, так зашквар.


Карантин «подвійних економічних стандартів» як виявилось був не лише «Епіцентру» чи «Велюру», але й літаків олігархів. Після цього не дивно, що люди нехтують власним здоров'ям, або економічно вимушені ним нехтувати. Дотримання карантину в умовах пандемії є надважливим і завдання влади у такі періоди демонструвати приклад поведінки, а не пити каву з порушеннями. Завдання влади прокомунікувати про реальність загрози і свої рішення.


Коли політик забуває з якими обіцянками і в якому стилі він виграв вибори, то виборці забувають його підтримати у соцопитуванні. Навіть якщо після такого висновки не зроблені, то вслід за рейтингом втрачається і влада. Не можна задовільнити і терпіння прихильників, і апетити наближених.


Замість створення нових можливостей для заробітку в уряді анонсували декілька підвищень мінімальної зарплати. Традиційно, перед виборами.

На жаль, влада не тільки не вживає заходів на покращення, а й готує системне погіршення економічних умов. Мова про нереформовану податкову систему, яку ще більш токсичною роблять МВФно-скандальні закони 1210 та «антиФОПівський пакет», посилення фінмоніторингу на операції понад 5 тис грн. У Раді пропонують заборонити оренду чи продаж нерухомості без ріелторів, що фактично є новим податком. Пропонують новий податок на гаджети та автомобілі. І як наслідок, економічно ми будемо падати ще глибше. Через «втечу» бізнесу за кордон чи в «тінь» в купі з коронакризою.


Президент розповів на оновленій Нацраді реформ на чолі з Саакашвілі про власні «перемоги» і очікування. Хоча хотілось би, щоб Нацрада була суб'єктом політики та прийняття рішень, а не слухачем-«милицею" без повноважень. І щоб вона не стала черговим "громовідводом" непопулярних "зелених" рішень.

З однієї сторони Банкова думає, що зможе використати нову команду Нацради у декількох політичних цілях, до прикладу, отримати інформаційно-політичні та економічні бонуси, змінити баланси та противаги впливів і політичного тиску у владній команді, запустити контрольований турборежим уряду, додати реформістської енергетики в політичну динаміку. Та з іншої сторони експертні та політично активні кола в Україні дуже швидко винесуть вердикт перезапущеній Нацраді по впливу на декілька принципових напрямів, зокрема, відкат репресивних податкових ініціатив, сприяння реальній бізнесовій дерегуляції та реформі силовиків, митників, суддів. Відсутність помітного впливу Нацради на ці процеси вдарить по органу та усій владі, адже замість надії на "новий подих реформ" може постати "Національна рада імітації реформ". Якщо, звичайно, у планах нема використання Нацради як "торпеди" під чинний уряд.


З усіх гучних кримінальних справ проти різних сучасних політиків чи діячів лише справа Стерненка, як видається, є реальною і загрозливою. Велика група проросійських та деяких олігархічних сил тисне на владу, щоб покарати його у політичних та навіть геополітичних цілях, а залежність від бажання деяких у владі позагравати з проросійським електоратом робить своє.

Усі інші гучні справи, а саме Порошенка, Чорновіл, Омеляна, Федини, Звіробій та інші, є, як здається, більше частиною політичних маніпуляцій, а не реального бажання влади реалізувати обіцянку про "посадки". Десь це взаємовигідні "піддавки" і гра "на двох", десь профілактично-залякувальні заходи, а загалом створення ілюзії "гонитви за справедливістю" перед електоратом, що бажає таких переслідувань. А в основі всього цього як і при попередніх владах – це залежні правоохоронні, силові і, найбільше шкода, антикорупційні органи. Органи, що однаково не карають ані представників опозиції, ані представників влади.


Підтримую вимогу носіння маски у публічних місцях, громадському транспортні і запроваджені сьогодні штрафи за порушення цієї вимоги. Сам виконую цю вимогу постійно, а в людних приміщеннях ще й вдягаю респіратор.

Бо так Ваша можливість заражати інших обмежена якщо Ви безсимптомний носій, а також обмежена можливість інших заражати Вас через чхання, кашель, осідання вірусу на поверхнях і т.д. У Європі штрафи за порушення "маскового режиму" є значно жорсткішими, бо у цивілізованих країнах розуміють їх значення у стримуванні вірусу. І громадяни там є більш відповідальними.


Відставка голови Національного банку є прямим наслідком прийняття "антиколомойського закону". Цей закон зробив з НБУ "фінансового монстра" з неймовірними повноваженнями, а, отже, цінність посади голови для влади, зацікавлених олігархічних груп та Заходу суттєво зросла. А тому все це стане частиною політичних торгів, а також дилемою для наступних траншів МВФ.


Монополізація влади на Банковій та монополізація опозиційної ніші деякими партіями посилює загрозу проросійського реваншу. Останні соціологічні опитування чітко демонструють, що проросійські партії набирають рейтинги за рахунок втрат "Слуги народу". Українці не маючи очевидної і нової неолігархічної політичної альтернативи обирають з "парламентського меню".

З однієї сторони – рейтинги влади багато в чому тримались завдяки відсутності політичної альтернативи загалом. З іншої сторони – інформаційне та політичне захоплення парламентськими партіями усієї політичної уваги не дає можливості іншим гравцям та підштовхує до "електоральних хвиль з безвиході". Ця безвихідь – гостра політична втома, що під впливом багатьох успішних дискредитаційних кампаній зменшує політичний вплив проукраїнсько орієнтованих загалом. Маніпуляції з розчаруванням "вивалюються" не лише в цифрах, але й на вулицю. А перетворення політики на шоу від багатьох лише добиває ідею альтернативи.


Місяць фотофіксації порушень швидкості на дорогах довів дві речі: По-перше, інструмент дуже потрібний і його застосування в Україні треба максимально розширювати, щоб карати "міських гонщиків" (деякі їздили на понад 200 км/год). По-друге, швидкісні обмеження на українських дорогах не відповідають реальним природнім умовам. Обмеження на 50 км/год, до прикладу, на шестисмуговій дорозі – неадекватні і не мають раціонального пояснення.