Фото: https://hmarochos.kiev.ua/2020/03/19/v-italiyi-za-odnu-dobu-vid-koronavirusu-zagynuly-475-lyudej/
Повністю підтримую усі запроваджені українською владою карантинні заходи. Вони є вчасними, співмірними загрозі, рішучими та системними. Вважаю, що треба йти далі. Заходи мають негайно стати ще жорсткішими і ширшими.
По-перше, усі хто перетинають державний кордон України і повертаються на Батьківщину повинні пройти обов'язкову лікарняну чи домашню 14-денну обсервацію. Українське законодавство має бути швидко змінено, щоб до порушників обсервації можна було запровадити великі штрафні санкції, інші форми адміністративної відповідальності, але без неефективної кримінальної. Усім очевидно, що вірус може прийти лише ззовні. Тому потрібен розумний баланс і між правом українців повернутись додому, і національною безпекою. Закриття транспортних сполучень різних типів, закриття більшості пунктів пропуску включно з КПВВ з Донбасом, заборона в'їзду іноземцям потрібні.
По-друге, карантин має стати ще більш всеохопним та жорстким. Усі масові заходи, включно з засіданнями Верховної Ради (окрім тих, що стосуються законопроектів про медичну і національну безпеку), будь-якими акціями протесту, виборами, церковними службами, посиденьками у ресторанах та інших закладах харчування мають бути скасовані. Звільнені від занять діти та від роботи працівники не мають колективно вештатись по ТРЦ, а сидіти вдома. Залишитись працювати мають лише продуктові магазини, аптеки, заправки та найпотрібніші державні служби та органи. Роботу громадянського транспорту також варто скоротити. За порушення умов карантину також має бути запроваджена фінансова та адміністративна відповідальність. Ефективна соціальна дистанція та ізоляція мають стати «святими святих», а тому старшим людям варто організувати не лише контроль, але й допомогу. Має включитись місцева влада. Нема чого чекати поки безвідповідальні будуть покарані вірусом. Треба діяти на випередження.
По-третє, комунікація влади має повністю перейти на кризові рейки. Про превентивні заходи мають постійно говорити президент, уряд, депутати, усі ЗМІ. Інформування має відбуватись по ТВ, на кордоні, на вулицях, усюди. Відповідальність має бути запроваджена і за сіяння штучної паніки щодо вірусу. Усі спроби наживатись на людях мають бути покарані незалежно від того, чи то виробники псевдоліків від коронавірусу, чи то МАУ, чи інше завищення цін.
По-четверте, влада має суттєво змінити економічну політику та державний бюджет країни. Щоб запобігти економічній кризі нам потрібно форсувати отримання чергового траншу МВФ, запровадити антикризово-стимулюючі податкові, кредитні та інші заходи щодо українського бізнесу. Швидкі зміни потрібно внести і в трудові закони щодо «роботи онлайн». Усі антибізнесові та скандально податкові ініціативи попереднього періоду мають бути скасовані. Президент має ветувати закон 1210, ВРУ має скасувати закони про касові апарати.
По-п'яте, влада має вирішити питання з медичною готовністю країни до зустрічі з поширенням вірусу. Завершити вирішення питання з наявністю і цінами на тест-системи, маски, дезінфікуючі засоби і тому подібне. Необхідно негайно розпочати масову закупівлю апаратів штучної вентиляції легень та інших необхідностей. Карати треба і тих, хто намагається вивезти стратегічні запаси за кордон.
По-шосте, окрему увагу треба приділити захисту здоров'я наших Захисників. Мова як про українську армію загалом, так і про військовослужбовців ООС.
Складається враження, що світова фінансово-економічна криза та рецесія через коронавірус неминучі і вже почались. В цих важких умовах українська економіка не виглядає ані конкурентною, ані здатною протистояти викликам.
Посткоронавірусне майбутнє складно прогнозувати, але очевидно що економічні баланси та економічні моделі будуть змінені. Якісь країни вийдуть з кризи швидко, а якісь можуть застрягти у ній на роки. Більшість українських бізнесів суттєво постраждає і від суттєвого зменшення прибутків та ділового клімату, і від труднощів в управлінні, і від ускладнення імпорту, і від розривів логістичних та інших ланцюгів, і від зменшення купівельної спроможності громадян.
Поки що держава не продемонструвала розуміння і бажання запровадити антикризову економічну політику. А це означає не лише скасувати попередні податкові та інші економічно шкідливі ініціативи (як законопроекти 1210, про касові апарати і їм подібні), але й запровадити радикально вільні умови для малого і середнього бізнесу (фіскальні та кредитні). Як не дивно, Україна могла б навіть виграти в умовах кризи, але ж все у руках чиновників без волі. Британія от виділила понад38 млрд.$ на фіскальні стимули проти коронавірусу.Так, прогресивні втримаються на плаву. А потонуть повільні і не завбачливі.
Вже писав, що за підсумками відставки генпрокурора Рябошапки у «Слузі народу» відбувся ситуативний «відкол» майже 70 нардепів. Тепер це розмежування вчергове проявилось у колективному демарші «слуг» проти «консультативно-мінської» ініціативи Єрмака, а, отже, і Зеленського.У провладній фракції лунають протилежні, контр-колективні заяви. Мова вже йде про ризик втрати монобільшості та керованості владою в умовах вірусу. З під контролю вже вийшов Конституційний суд, що забанив судову Зе-реформу. Конголомерат різних сил готує підгрунтя для розмов про імпічмент, а поки збиває президентський рейтинг через дискредитацію теми миру на Донбасі.
У фракції ж посилюється декілька ліній протистояння. По-перше, між «зеленими» та ображеними «соросятами». Уряд, генеральний прокурор та багато чиновників «соросят» були відправлені у відставку, а олігархічний баланс у владі змінився не на користь їх покровителів. Тому вони почали діяти проти перш за все, Єрмака. Також їх ціллю є голова МВС Аваков. Проти Зеленського вони поки не йдуть. Але ступінь їх «відходу від фракції» буде видно у подальших заявах та діях, до прикладу, ініціюванні слідчої комісії щодо переговірних дій Єрмака. Чи вже ініційованого понад 20 «слугами» відставки друга Зе Сихово.
По-друге, за крок від повномасштабного протистояння з Зеленським група Коломойського. Вони теж частково підписали звернення проти мирних ініціатив Офісу президента, але з іншої причини. Зараз МВФ тисне не лише за прийняття земельного законопроекту, але й «банківсько-антиколомойського». У разі його прийняття нас може очікувати вже відкрита війна з екс-дружнім олігархом. А якщо закони не приймуть, то нас може очікувати глибока економічна криза. Президент тут опиняється на складній розтяжці. В умовах коронавірусу.
По-третє, проявляються локально-фракційні конфлікти, як, до прикладу, за контроль над Києвом. Відбувається війна Ткаченка, якого пов'язують з Коломойським, та Тищенка, якого пов'язують з Єрмаком. Як стало відомо, після призначення Єрмака саме Тищенку довірили «рулити на Київщині».
Ще жодна влада так швидко не виконувала моїх побажань. Хоч то, на жаль, стосується протидії коронавірусу в Україні, а не більшості інших питань. Більшість з вчора описаних мною кроків вже, або вже майже впровадили.
Загальна логіка необхідних дій зрозуміла: треба повністю зупинити країну в сенсі соціальних комунікацій та переміщень, а тому вітаю обмеження до 10 осіб включно з церквами. Люди мають сидіти вдома, а, отже, громадський транспорт та інші види сполучення їм у попередній кількості не потрібні. Метро як один з найбільших розсадників вірусу треба закривати одним з перших. Задуматись над «закриттям» треба і щодо таких саботажників як Кернес, що дозволяють собі нехтувати загрозою. Надзвичайний стан треба вводити у всіх областях, де зафіксовані випадки коронавірусу і скоро ми можемо дійти до необхідного національного надзвичайного стану. Домовленості про постачання 1 мільйона експрес-тестів з Китаю тут є дуже важливою і хорошою новиною.
Виділення додаткової 1000 гривень для пенсіонерів, як і пожертви від олігархів, що роками наживались на українцях (і ці пожертви їх вини не виправдовують і реформу деолігархізації не мають скасовувати) також варто вітати. Правильно, що Верховна Рада голосує закони щодо протидії коронавірусу (про забезпечення медичними засобами, он-лайн роботу, карантинні відпустки, надбавки медперсоналу, посилення відповідальності, захист угод через форс-мажор), змін до бюджету, податкових (скасування ЄСВ для ФОПів, відстрочення запровадження РРО, скасування штрафів та податку на комерційну нерухомість та землю, мораторій на перевірки), кредитних (банківські канікули) та комунальних пільг (відмова від відключень за несплату комуналки). Правильно навіть заповнити публічні вакансії міністрів, голови ГПУ та інші.
Але влада допускається і дуже важливих помилок. Протягувати у цей період земельний та трудовий законопроекти – це дискредитувати весь процес і позбавляти українців права висловлювати свою думку. Влада, таким чином, провокує людей порушувати карантин. Верховна Рада має працювати над нагальними викликами. Все інше є невчасним, навіть якщо це вимога МВФ. Там також мають розуміти наслідки від політичних рішень в умовах пандемії.
Кадрово-інституційна політика Зеленського залишається проблемною.
По-перше, президент разом з ВРУ призначив дискредитовану т.в.о. голови ДБР Венедиктову головою ГПУ. Вона буде незалежною від Коломойського і більш лояльною до Зеленського. Але вона почала з сумнівного конкурсу на заступників ДБР, ніби-то сумнівної активності її чоловіка у правоохоронному органі, призначення заступника ДБР з досвідом надання адвокатських послуг Януковичу. Ще й відкрито заявила, що амністію учасників Революції Гідності треба скасувати. По-друге, після «рішучого» звільнення уряду Гончарука в Зеленського чомусь призначають екс-міністра Соколовську заступницею Єрмака в Офісі президента, а інших ніби-то таких поганих «соросят» на нові посади в уряді. Як і людей Ахметова. По-третє, наглядова рада «Нафтогазу» пропонує Кабміну знову призначити зашквареного преміальника Коболєва на посаду.
Президент також пропонує законопроект «про реформу» СБУ, що ще більш розширює повноваження Служби (повернення монополії на «прослушку», закриття е-декларацій, можливість витребувати справи в НАБУ та інших держорганів) і що не позбавляє її невластивих слідчих та антикорупційних-економічних інструментів («департаменту К"). Прогресивні норми розтягнуті в часі. Найнебезпечнішою є можливість СБУ щодо отримання інформації протягом 3 днів за запитом до будь-якої юридичної та фізичної особи. Президент вже отримав сигнал з Конституційного суду щодо корисної судової реформи. Можна лише уявити що буде з такою некорисною реформою СБУ.
Цікавить чому уряд відправили у відставку, основні причини ?
Уряд Гончарука відправили у відставку з п'яти причин.
По-перше, через секторальні провали у окремих сферах відповідальності уряду (падіння промисловості та сповільнення економіки, невиконання бюджету, невирішення тарифних та соціальних проблем, преміальні скандали, неподолання контрабанди, кризу у вугільній галузі і так далі).
По-друге, 6% підтримки уряду серед українців. Гончарук тягнув рейтинг Зеленського до низу. А низький рівень підтримки уряду – це наслідок не лише економічних, але інших провалів, зокрема, скандальних заяв та зашкварів.
По-третє, "плівки Гончарука". Після опублікування скандальних записів Гончарук став "кульгавою качкою", до якої президент втратив довіру. Він закріпив за собою мем "профана", а легкість з якою його підслухали зробила його менш договороздатним у політичних елітах.
По-четверте, частково це наслідок кадрових змін у Офісі президента. Саме звільнений Богдан лобіював Гончарука в команду Зеленського. Новий же голова Офісу Єрмак не тільки не захищав Гончарука після скандалу з плівками, але й закликав Зеленського розглянути можливість його звільнення.
По-п'яте, демарш-шантаж зі сторони Гончарука в сторону Зеленського. В одного з міністрів уряду виникла конфліктна ситуація з оточенням Коломойського щодо "Центренерго". Гончарук вирішив не йти на поступки. А потім ніби-то ще й намагався тиснути на президента з метою залишитись на посаді через ЗМІ і через МВФ. Він був звільнений, у тому числі, по тій же причині, що і Богдан. Зеленський не терпить некомандної гри і відсутності належної лояльності. Гончарук не хотів йти у відставку. Його заставили в неї піти. А те як Гончарука захищали в опозиції викликає питання: а це був уряд Зеленського? Саме це себе в певний момент запитав і президент.
Чи є конфлікт в середині слуг народу з цього приводу?
Конфлікт всередині "Слуги народу" є, бо відставка уряду та звільнення Рябошапки фактично стали масовим зачищенням "соросят" у владі, яких багато у фракції "слуг". Відставку Рябошапки у "Слузі" не підтримали нардепи Богдана, деякі нардепи груп Разумкова, Павлюка і, звичайно, група "соросят". Це важливий "розкол" у команді Зеленського. Він спричинить потенційні політичні конфлікти з "соросятами" у "Слузі" та екс-членами команди Зеленського як Гончарук, Богдан, Рябошапка. Відомо, що усі вони не тільки тісно спілкуються, але й можуть стати частиною політичних альтернатив, власних чи запропонованих іншими олігархами. Вже не кажучи, що блокуюча меншість "соросят" у майже 70 голосів може поховати монобільшість.
Фракція, що після відставки Богдана і приходу Єрмака, не факт, що далі буде така дисциплінована поза планкою у 180 голосів "за" без рівномірного та колективного олігархічного "підгодовування". Чого тільки вартують "хитання" Разумкова, випадкові заяви Арахамії та "ходіння на межі зради" з "коломойськими", що продовжують то гучний, то тихий внутрішній саботаж.Чого тільки вартує тиск, який відчувають "слуги" і від падіння рейтингів, і від фізичних погроз в регіонах.Складно буде фракції без лідерського ядра та якісного кістяка. У фракції міксу пихи та образ з сепаратними настроями.
Як можна охарактеризувати новий уряд?
Заміна уряду Гончарука на уряд Шмигаля з огляду на персональні склади їх Кабмінів означає, як видається, зміну уряду Пінчука-Коломойського на уряд Ахметова-Коломойського. Не дивно, що дехто одразу, а дехто в останній момент відмовився увійти в "уряд вакансій та кадрових нестач". Зе боїться зростання політичних конкурентів, а тому обирає уряд менш яскравих.
На заміну зашквареним новим прийшли зашкварені старі. Тепер замість зашкварів "часів веселого самокату" прийдуть "нудні скандали по-старому". Судячи з заяв Шмигаля, суттєвої зміни економічної політики окрім "латання дірок і прибирання" не буде. Зміни векторів і радикальних реформ знову не буде. Такий певно буде і уряд. Уряд напівзаходів і політичної косметики.
І як відобразиться те, що прем'єром став галичанин на західних областях?
Думаю жодним чином не відобразиться. Шмигаль здобув посади завдяки своїм професійним якостям, політичним зв'язкам, помірністю політичним вимог і амбіцій та тим, що опинився в потрібний час у потрібному місці у ситуативному олігархічному консенсусі. Це не сигнал для західних областей.
Нам потрібно скористатися коронавірусом як підставою для відкладення та відмови від створення консультативної ради щодо Донбасу 25 березня.
Фейковий в юридичному плані та шкідливий в політичному сенсі Мінський процес разом з Мінськими псевдоугодами не може породити нічого корисного та конструктивного, окрім обміну полоненими. За усі ці роки саме Мінські псевдоугоди давали можливість російському агресору уникнути прямої відповідальності за свої злочини, бо дозволяли РФ позиціонуватись не стороною конфлікту. Саме Мінські псевдоугоди запустили повзуче політичне посилення статусу та ролі окупаційних адміністрацій Путіна, адже підписи окупантів стояли під псевдодокументами, як і їх стільчики у псевдопереговорах. Саме в Мінську-2 передбачався антиконституційний набір фраз: "питання, що стосуються місцевих виборів, будуть обговорюватися і узгоджуватися з представниками ОРДЛО / "Проведення конституційної реформи в Україні ... (з урахуванням особливостей ОРДЛО, узгоджених з представниками цих районів)". Тут варто подякувати екс-президенту за такий токсичний політичний спадок "по-новому".
Створення консультативної ради у цьому сенсі нічого суттєво не змінює, але створює ризики антидержавного прямого діалогу з окупантами на Донбасі. Інформаційно та політично від цього ми нічого не здобудемо, окрім як аргументу проти антиросійський санкцій, окрім як формату протискання антидержавних пропозицій щодо законодавства та Конституції України, окрім як приводу для російської пропаганди поширювати свої традиційні антиукраїнські кліше. Від цієї ідеї треба відмовитись як від "мертвонародженої" і антидержавної. Усім цілком зрозуміло, що експертний дискусійний майданчик за участі переселенців міг би бути прийнятний, але в умовах окупації неможливо забезпечити явку проукраїнських громадян з окупованих територій, а тому ідея демонополізації представництва не спрацює. Офіційний формат навіть з одним представником окупантів не з РФ – це поразка. Для діалогу з РФ достатньо і чинної ТКГ. Примирення як процес починається лише після повної деокупації територій.
Владі пора завершувати з піаром, ілюзіями та карикатурними кроками у своїх особистих виборчих цілях і у змаганні за електорат "ОПЗЖ". Усім очевидно, що РФ не бажає миру і не піде на поступки. Це майстерні "молдовські" пастки досвідченого "хорошого поліцейського" Козака. Пора переходити до планів Б, В і т.д. Зеленський не може стати заручником лише одного типу обіцянок, мирних. Ще й втративши власну партійну монобільшість та єдність суспільства.
Влада вжила 90% необхідних заходів проти коронавірусу на рівні прийнятих документів та рішень. Тепер головну увагу треба зосередити на контролі втілення цих рішень та покаранні за саботаж впровадження рішень.І якщо протягом декількох днів буде зрозуміло, що розрахунок на свідомість суспільства та бізнесу були марними, запроваджувати надзвичайний стан.
Емоції часто домінують над розумом. Особисті егоїстичні інтереси майже завжди переважають над суспільним інтересом. У своїх діях влада має бути рішучою і почати застосовувати погоджену відповідальність та "рейди". Запорізький протест проти карантину – неприйнятний. Спроби деяких бізнесів послуг обійти вимоги карантину – неприйнятні. Вимоги "Європейської солідарності" щодо відновлення метро у власних цілях – політично та медично неприйнятні. Влада має бути і хитрою. Скасування пільг за проїзд, щоб прибрати пенсіонерів з громадського транспорту у Чернівцях – правильна і гнучка ідея.
Україні вже зараз слід напрацювати довгострокову стратегію протидії коронавірусним ризикам. Як пишуть деякі західні аналітичні структури пандемія може тривати від 3 місяців до 2 років. На розробку вакцини може піти від 3 місяців до 3 років. А це означає що короткий карантин буде лише фактором стримування, але не перемоги над вірусом, що гратиме "в довгу".Всі звернули увагу на песимістичні прогнози європейських лідерів, де вони пророкують зараження мільйонам власних громадян. Навряд вони просто нагнітають.
Вважаю, що є дуже високі шанси не лише на тривалий надзвичайний стан на усій території, але й подовження чинного карантину. Майже гарантовано, що попри усі заходи безпеки і протидії, вірус все одно буде поширюватись, хоч і меншими темпами. Та усім зрозуміло, що українська економіка як і економіка будь-якої держави світу не може існувати в умовах повного стопу та ізоляції довго. Навіть чинний карантин несе за собою фундаментальні економічні наслідки. Це вже розуміють, до прикладу, в Нідерландах, де шукають баланс між стримуванням вірусу та стримуванням економічної рецесії. Тому нам швидко і системно варто задуматись над тактиками тривалої суспільно-медичної мобілізації в купі з змінами традицій суспільної поведінки, радикальною зміною більшості економічних, трудових та владних моделей в сторону он-лайн. Є шанс, що майбутнє з значно вищими стандартами екології, праці, суспільної взаємодії та якості влади може прийти нам як подарунок коронавірусної загрози.
Влада робить усе, щоб вберегти і захистити людей. Але багато кому бачу байдуже на себе, своїх рідних та суспільство. Дехто певно думає що нестача клепки чи інстинкту самозбереження врятує у битві з всесвітнім смертельним вірусом. Не врятує.
В найближчі дні НБУ дійде до позначки у 2 мільярди спалених доларів на підтримку курсу гривні. Незважаючи на колосальні втрати живих коштів все ж вважаю, що Національний банк діє правильно. Валютну паніку та коливання потрібно "гасити" усіма доступними регулятору засобами. Відпустити курс у повністю вільне плавання – це створити ще більші ризики за відчутні втрати обмежених золотовалютних резервів країни.На жаль, українські громадяни самі зараз створюють додаткові проблеми, бо б'ють по банківській системі.
Заражений коронавірусом нардеп Шахов після виздоровлення та завершення карантину має скласти мандат та понести широкий спектр відповідальності перед законом. Він не просто виявив безвідповідальність не пішовши на обсервацію після повернення з закордонно-європейської подорожі.Він з усвідомленням усіх небезпек ходив до засідання комітету парламенту, на телебачення та в інші місці, створюючи ризик масового зараження не лише простих громадян країни, але й створюючи ризик паралічу влади цим вірусом.
Те саме стосується усіх інших негідників без клепки чи совісті, що останнім часом приїхали з-за кордону, але не дотримуються 100% домашньої обсервації. На небезпеку вони наражають не лише себе і своїм родини, а й усе суспільство. І якщо таке має місце, то вони мають бути жорстко покарані в межах нових законів.
P.S. Ризик поширення коронавірусу серед народних депутатів не дозволяє уряду чи президенту порушувати Конституцію і без змін до неї говорити про можливий перерозподіл повноважень між різними гілками влади. Он-лайн посилюйте. І якщо буде потреба запровадити надзвичайний стан, а ВРУ буде в нокауті, то впевнений фракції досягнуть політичного консенсусу ad hoc з цього приводу.
Люди масово ігнорують правила поведінки під час карантину. Через вікно квартири бачу як життя кипить і не зупиняється. Діти колективно бавляться на вулицях, турботливі матусі колективно обговорюють свої справи, підлітки тусять у своїх справах. І ще такий безкінечний перелік "справ першої необхідності".
Така безвідповідальність лише наближає необхідність запровадження надзвичайного стану. З сучасними європейськими практиками. Коли вийти на вулицю можна буде лише з спеціальним документом, в якому зазначена одна з причин: похід на роботу, за медикаментами чи продуктами, вигул собаки.І в якості бонусу до цього штраф від 135 євро у Франції і до 2200 євро у Австрії за вихід на вулицю без причини, або за вихід з причиною-оманою (з пластмасовими чи чужими-орендованими собаками, як то зараз популярно в Іспанії).
А нова депутатська група всередині "Слуги народу" — це "слуги" за ЄС (Європейський союз) чи за ЄС (Європейську солідарність Порошенка)? Бо поки складається враження, що друге.Поки складається враження, що це мікс так званих "BRDOшників", лояльних до Гончарука, Рябошапки та Богдана, але з потужними вкрапленнями людей Разумкова, що хоче на усіх стільцях всидіти.А цілями для атак групи поки буде не Зеленський, а Єрмак з Аваковим.Дехто рятує свої політичні кар'єри, але й дехто вирішив банально поторгуватись.
В розпал однієї з найнебезпечніших пандемій на фоні перших карантинних заходів дехто поїхав в курортні відпустки за кордон. Цілком безвідповідально і легковажно. А тепер Зеленський винен, що їх так важко і дорого звідкись витягнути? Нехай подякують, що держава всю ціну евакуації на них не поклала.
Сидіти вдома сьогодні - це відповідальність кожного українця, який своєю відповідальною поведінкою сповільнює поширення вірусу, зменшує майбутнє навантаження на медичну систему та дає світу час на розробку вакцини. Сидячи вдома ми буквально рятуємо життя.Відтягуємо "ешелони смерті" в країні.
Тому комунікація влади має повністю перейти на кризові рейки і бути менш заспокоюючою. Люди не сприймають загрозу всерйоз, а тому пора показувати як в Італії військові машини вночі вивозять труни з померлими від вірусу до крематоріїв і що в світі від коронавірусу вже загинули 10 тисяч людей. Нема чого чекати поки безвідповідальні чи позбавлені логіки і прихильності елементарним правилам гігієни будуть покарані вірусом. Треба діяти на випередження.
