ÐеÑвое заÑедание Ð Ð°Ð´Ñ Ð·Ð°ÑÑнÑÐ"оÑÑ Ð² ноÑÑ: депÑÑаÑÑ Ð³Ð¾Ð"оÑоваÐ"и под пÑиÑмоÑÑом ÐеÐ"енÑкого

Фото: Reuters


По-перше, прем'єр-міністром країни очікувано обрано Гончарука. У своєму виступі він з однієї сторони пограв на емоціях Майдану, а з іншої на економічних пріоритетах уряду. Говорив про дешеві кредити, системну співпрацю з МВФ, про рівні правила та демонополізацію щодо обленерго і облгазів задля зменшення тарифів, про реформу податкової-митниці і подолання контрабанди до кінця року. Про ринок землі прямо не сказав, але згадав пакет з 37 стратегічних законів. По суті, уникнув конкретики у багатьох речах. Незрозуміло поки що більше. Політичну відповідальність за його плани інші партії не стали брати.

По-друге, після призначення Гончарука як «по маслу» пройшли призначення на посади за «президентською квотою». Так міністром оборони став Загороднюк, міністром МЗС Пристайко (соратник Клімкіна), а головою СБУ Баканов. Ці владні позиції своїм голосуванням підтримали як позафракційні, так і «Батьківщина» (не дуже опозиційна поведінка). Весь цей час Зеленський сидів і пильно за усім спостерігав. А перед тим заявив: «Я нікуди звідси не піду».

По-третє, ключовою інтригою став персональний склад Кабміну. Багато позитивних кандидатур нового уряду фактично стали заручниками одного «чорта» Авакова, адже за Кабмін голосують пакетом, а не за кожного міністра окремо. Протягом дня представники «Слуги народу» висували різні безглузді аргументи на користь перепризначення Авакова. Одні розповідали про якусь невідому загрозу країні, а інші використовували інформацію про ніби-то підготовку Порошенком «путчу» («Порошенко нападе?"), що дуже нагадувало виборчі страшилки Порошенка, але щодо Путіна. Та усі знали, що це банальна подяка за вибори. У підсумку за уряд не проголосували лише 14 "слуг" (Василів, Корявченков, Куницький та ін.). А от екс-антикорупціонери "кнопочки" натисли. Інші партії, окрім групи Коломойського, так само за уряд не голосували. Перший надсерйозний "зашквар". Позиція громадськості проігнорована.

Ще один тут цікавий момент – це зв'язки багатьох міністрів з часами Порошенка, а також підпадання ними під "закон про люстрацію" Зеленського. За Порошенка працювали і Кулеба, і Маркарова, і Милованов, і Аваков, і Пристайко. "Нові".

По-четверте, Рада затвердила і розподіл керівних посад в комітетах. Перелік був заздалегідь відомий. "Голос" отримав у % відношенні більше посад, аніж набрав на виборах. А от партія Порошенка, що закономірно, отримала навіть менше, аніж заслуговувала електорально. І так, Шуфрич, на жаль, "займетиметься" комітетом з свободи слова. "Підголосувала" з партій тут лише і знову ж таки "Батьківщина".

По-п'яте, депутати нарешті звільнити нас від недоюриста і ганьби тисячоліття Юрія Луценка. При цьому, партія Медведчука та Порошенка синхронно не голосували за його звільнення. Замість нього поставили Рябошапку, до якого серйозний кредит довіри. З інших партій його підтримала лише "Батьківщина".

По-шосте, після юридичних "перепалок" і вправлянні у юридичній казуїстиці депутати у першому читанні "добили" питання скасування депутатської недоторканності. Тепер потрібне фінальне рішення у 300 голосів, яке, як кажуть, може бути дуже швидко. При цьому, у залі можна було спостерігати унікальну ситуацію коли партія Порошенка, до прикладу, вщент критикувала це рішення, але в підсумку все одно проголосувала. Тягар все нових і нових кримінальних справ певно дуже тисне на свідомість партії екс-президента. Помітно ці нерви. До речі, партія Медведчука не підтримала рішення щодо недоторканності.

По-сьоме, вночі став ще більш очевидним важливий факт. Політичній доцільності, швидкості та ефективності "Слуга народу" надаватиме перевагу над юридичною точністю та дотриманням процедур. Якщо окремі порушення мали місце ще вдень, то пізно вночі в питаннях доручень профільних комітетам про закон вже ніхто не згадував. А Зеленський, що сидів у залі постійно усіх "підганяв" прямо впливаючи на депутатів і позначаючи "вплив ззовні". Саме тому деякі фракції покинули залу засідань. Вони у такій Раді поки лише статисти.