Фото: Прес-клуб Львів
Головна політична страва липня –новий парламент. Основні інгредієнти – це майже очевидний набір партійних списків і визначальна мажоритарна загадка. Саме по мажоритарці основна інтрига, що подарує несподівану суміш.
Результати виборів принесуть нам декілька неочікуваних сюрпризів. Злий жарт з партіями може зіграти низька явка, а також маса осіб, що не можуть визначитись. Це може суттєво перевернути карту майбутнього парламенту. Туди можуть потрапити ті, хто ніби туди не проходив. Рейтинги партій можуть виявитись не такими, як демонструвала соціологія.
Соціологія по різним округах демонструє строкату картину, а це означає, що майже кожна мажоритарка буде особливою і драматичною історією.
Що найбільше вплинуло на політичні змагання щодо партійних списків? По-перше, заяви і дії лідерів партії, де інші представники партій виявились майже непомітними вагонами великого потягу. Лідери набирали основні бали на великих загальнонаціональних ток-шоу, наносячи один одному потужні інформаційні удари. Деякі партії зробили акцент на посаді нового голови уряду. По-друге, на пониження зіграли «зашквари» у партійних списках та в мажоритарних округах. По-третє, основні політичні події та провокації, що мали місце під час виборчої кампанії, у тому числі, проросійські.
Що найбільше вплинуло на підсумки змагань у мажоритарних округах? По-перше, велика кількість кандидатів на округах. Чим більше кандидатів на окрузі означає, що всі відбирають рейтинги один в одного. Завдяки цьому виграватимуть не лише збанкрутілі корупціонери та гречкосії, але й невідомі «нові обличчя». Кількість % для перемоги суттєво знижується. Кандидати консервативно і примітивно шукали своє «електоральне ядро».
По-друге, короткостроковість кампанії у літніх умовах. Це понижує явку і обмежує можливість «новіших» кандидатів встигнути «продати» себе на окрузі. Багато хто виграє лише завдяки везінню через потрапляння в тимчасову електоральну хвилю. Перемога деяких буде випадковістю.
По-третє, деколи самовисуванці матимуть перевагу над партійцями і не менш часто партійці успішно замаскуються за самовисуванням. Не завжди політичні бренди прокладуть шлях до перемоги, бо зіграє «фактор особистості». Кандидати-клони та технічні кандидати у деяких округах зіграють роль.
Ще одна особливість цих виборів: Багато хто думає, що більшість партій йдуть на вибори, бо мріють пройти в парламент. Насправді для деяких все простіше і їм потрібно лише 2%. Чому? Бо це дозволять отримати мільйони гривень державного фінансування партій. Гарний початок наступних кампаній.
Щодо змістовного наповнення кампанії – то з однієї сторони бачимо, що політичні гравці намагаються грати на настроях виборців. Мова і про настрої на тему миру, чи настрої щодо тарифів, чи медичної реформи, чи покарання корупціонерів, чи суттєвої реформи політичної системи. В той же час, змістовне наповнення кампанії фактично відсутнє. Програми партій та кандидатів здебільшого майже нічим не відрізняються, якщо винести за дужки проросійські сили. Відмінності є лише щодо відкриття ринку землі, медичної реформи і вирішення соціально-економічних дилем. Загалом, мова здебільшого про персоналії, про їх чесноти чи зашквари. Війна облич, а не розумів. Ми бачимо естетизацію політики замість її моралізації.
Історія вчить: як українці не голосували, а в підсумку все одно чомусь виходив черговий олігархічний консенсус. Особливо на парламентських виборах.
Політична парламентська страва складеться як з старих, так і з нових. Як з невідомих «фруктів», так і з відомих у різних сферах особистостей.
Вже очевидно, щобільшість депутатів будуть новими людьми від новостворених партій, як це і було у 2014 році. Тобто далеко не вперше.
Буде обрано експериментальний парламент. Чим завершиться відігрування Україною ролі полігону нових практик та трендів ніхто не знає. Тектонічні зміни в українській політиці відбувається. Якість і напрям цих змін залежатимуть від кожного. І від голосування, і від активності.
Наостанок хочу сказати і про майбутнє. Багато хто прогнозує цьому парламенту лише один рік повноважень. Цікавими мені видаються ідея проведення ще двох дострокових виборів. По-перше, дострокових місцевих виборів. Якщо для цього є можливості у чинному законодавстві. По-друге, дострокові вибори новообраного 21 липня парламенту. Як? В якості саморозпуску. Після чого? Після внесення правок до Виборчого кодексу, щоб наступні дострокові вибори відбулись за новими правилами. Це буде відповідально, у тому числі, враховуючі гучні заяви нових і старих політиків.
В українській політиці усе ненадовго. І посади, і рейтинги. Це буде впливати на ситуацію у парламентських фракціях і владних кабінетах. І матиме наслідки.
Відео виступу за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=344E6nTYKmU
