Світлина від Георгія Ключника.

фото: Георгій Ключник


Внутрішня політика

Дві великі брехні: послання Порошенка та «Новий курс» Тимошенко

І проголосили вони дві великі брехні. Перша брехня про оцінку становища країни за останні роки у посланні президента до парламенту. Порошенко говорить багато правильних звернень, які сам не виконує 4 роки. Друга брехня-обіцянка на презентації так званого «Нового економічного курсу». Тимошенко обіцяє усе усім підряд розуміючи, що це нереально і що в неї на те волі нема. Обидві брехні гарні, настільки майстерно запаковані, що можуть здатись правдою. Але це лише маски та афіші. За ними лише безмежна жага до повної узурпованої влади та корупційних потоків, що за цією владою стоять. «Солодка парочка» десятки років крутилась у політиці, цементувала олігархічну та корупційну системи, змінювали партії одну за одною, обіцяли і не виконували, робили країну слабшою.

Тепер для нас вони дадуть велике і яскраве шоу. Вони публічно критикуватимуть одне одного, щоб підвищувати можливість формули безальтернативності старої політики у другому турі. Вони боротимуться за кращий баланс перерозподілу фінансування від олігархів та за більшу кількість інших політиків, експертів та активістів, які мають потрапити в ролі пішаків до цієї великої гри. Вони будуть сварити одних політиків, щоб вони не сформували «третю альтернативу» (Гриценко-Садовий). Вони підштовхуватимуть політиків з рейтингом до таких форматів коаліцій, щоб вони нікуди не пройшли, але відібрали більше голосів в опонента. Це може бути коаліція Вакарчук-Садовий, може бути коаліція Вакарчук-Гриценко, політичні проекти Ляшко-Ахметов-Ющенко, Зеленський-Коломойський і їм подібні. Та в тіні майорітиме базовий сценарій чинної влади. Вивести у другий тур Порошенка, а його опонентом зробити чисто проросійського кандидата (чи то Бойка, чи то Рабіновича, чи то Вілкула, але під дахом Медведчука-Путіна). Розіграти країну «на двох» - це їх план. І Порошенко, і Тимошенко бажають одне одного, або екс-регіонала. І бажають грошей.

Новий Суспільний договір - фундамент для соціальних перетворень?

На дискусії Новий Суспільний договір - фундамент для соціальних перетворень у Львові обговорили з Сергій Дацюк (Сергей Дацюк), Gennadiy Druzenko та Катерина Одарченко (Kateryna Odarchenko) окремі питання напрацювання та легітимізації цієї ідеї.

Декілька основних тез спікерів:

«Прикладами країн, що намагались оригінально творити щось нове в сенсі суспільного договору були США, Франція, ФРН, Італія. Є формалізовані і неформалізовані договори. Неформалізовані, до прикладу є у скандинавських країнах. Ірландська Конституція була написана без влади і політиків. В Британії договору не було, бо сильні еліти і прецедентне право не створювали для суспільства необхідності виступати з протиставленням.

Суспільний договір мають укласти усі громадяни. Нова Конституція має бути закріплена на референдумі, а щодо договору є дискусії. Ми хочемо, щоб Конституція починалась словами, що є в Конституції США "ми народ України ...". Актуальні дискусії - це лише перший етап. Ми відмовились від терміну владу і підтримуємо лише управління.

Суспільним договором займались з Революції Гідності. Щоб робити зміни потрібно зняти білі рукавички. Понад 100 експертів працюють під модерацією Тимошенко, бо ніхто інший не підтримав цю ідею. Звертались до Гриценка, до прикладу. Якщо олігархи дали б грошей, то взяли б. Але не дають. Треба прощатись з ідеалістичним баченням. Для змін треба працювати з різними людьми. Якщо Тимошенко дає свій мікрофон, щоб кричати про договір, то ми його беремо. Чим популярніша ця ідея, то тим важче від неї відмовитись.

Батьківщина та Свобода – це утворення, що можна назвати партіями.

Нема згоди щодо форми правління. Пропонується канцлерська республіка з парламентськими виборами у два тури, якщо якась партія не отримала 50+1% голосів.

Пропонується двопалатний парламент з палатою громадськості, моральних авторитетів та представників професійних асоціацій. Ця палата має блокувати неприйнятні рішення. Для контролю суддів пропонується запровадити Палату честі, що формуватиметься жеребкуванням кожні 2 місяці.

Суспільний договір є правильною ідеєю, що не може бути дискредитована. Протести Саакашвілі не мали ідеї, а тому загрози подібної каналізації нема. Якщо Тимошенко кине з суспільним договором, то вона повторить долю Януковича. Хто кого використовує? Думаєте ми ідіоти, яких розводять?

Принципами договору має бути недомінація, співуправління, співволодіння та базовий дохід. Нам потрібен аудит усіх ресурсів».

В мене виникають питання. Якщо інші країни стали успішними без формалізованого Суспільного договору, то навіщо він нам? Якщо Суспільний договір – це суспільний продукт, то чи може суспільство прийняти договір, що напрацює обмежена група експертів при токсичному старому політику? Де гарантії, що цей політик усіх не кине? Чому ця велика група не могла зібратись і напрацьовувати щось без цього токсичного політика? Чи може Суспільний договір мати негативний зміст, тобто бути популістичним чи бути історичною ретроспективою таких суспільних договорів, що був у фашистській Німеччині? Відколи узурпація влади у канцлерській республіці то щось добре, що має хоч мінімальну підтримку у суспільстві? І то лише маленька частинка.

ЦВК: «впихнути невпихуване»

Політичні банкрути з БПП і Народного фронту не змогли поділити ЦВК, а тому реалізували сценарій «впихнути невпихуване». Замість того, щоб погодити склад ЦВК вирішити просто збільшити кількість його членів до 17. Чого ж не до 37?

З псевдокоаліцією все зрозуміло. Але запам’ятейте, що це ганебне рішення підтримали БППешники Джемілєв, Пинзеник (той що Віктор), Юринець, Народнофронтівець Васюник, ніби-то опозиційні позафракційні Єднак, Кривенко, Кишкар, 11 депутатів Ляшка, олігархічні групи Воля народу та Відродження. Коаліція.

Криваве «сафарі» на активістів та журналістів

В Одесі з бойової зброї обстріляли місцевого активіста Олега Михайлика. Лише зранку того ж дня він протестував проти чергової незаконної одеської забудови. «Куля пройшла крізь руку до грудної клітки... Близько літра крові (було) у плевральній полості. Серце не зачепило. Але куля там є».

Подякуємо Порошенку-Авакову та усім порохосмоктам та просто вузьколобим в Україні за те, що бандити Труханов, Кернес і інші проросійські покидьки безкарно і надкомфортно почувають себе в Україні. Зате корупціонерами чинної влади та їх друзями-ригами відкрите справжнє «сафарі» на активістів. І владці ще сміють подавати нові закони, що ускладнять нам життя. Покидьки.

У той же день, коли у Одесі прострілили живіт та грудну клітку активісту Михалику, атак зазнали і інші активісти. Побили до струсу мозку активіста у Запоріжжі, розкроїли обличчя активісту з Кривого Рогу. Здійснили замах на одного волонтера. Гандзюк же досі в реанімації після 11 операцій.

Їм мало постійних фізичних нападів та відкриття кримінальних проваджень проти активістів. Які не розслідуються, а нападники ще й покриваються. Мало антиконституційного е-декларування активістів. Вони ще вирішити прийняти закон, щоб усіх юридично і безпідставно назвати «іноземними агентами». А Порошенко у своєму посланні до парламенту ще й прямо підтримав цю законодавчу «ініціативу». Може вже бити активістів он-лайн на Банковій, ні?

Гальмування антикорупційної боротьби: хто відповідальний?

На дискусії Гальмування антикорупційної боротьби: хто відповідальний? з David Sakvarelidze та Danylo Mokryk і модерацією Anna Maliar обговорили основні проблеми на шляху подолання корупції в Україні.

Декілька головних тез:

«Найбільша наша хвороба – це втрата оптимізму.

Зараз відбувається лише формування дискомфорту та підозр, але результатів від того нема. Ми шукаємо технічний вихід, але глобально не вирішуємо проблему. Поки ми програємо.

Люди у Брюселлі чи Вашингтоні чомусь чують людей краще, аніж на Банковій.

НАБУ не мало жодного корупційного скандалу з хабарем за 2 роки. У тому числі і тому олігархи розгинають «чорнуху» проти НАБУ, бо сприймають його як непідконтрольну аномалію. Їм не потрібен дискомфорт, бо все вирішують «по поняттях». Прості люди помилково звинувачують у всьому НАБУ, бо не розуміють роль судів у притягненні до відповідальності корупціонерів.

На протест через обливання кислотою Ганздюк вийшло 30 людей. Через обстріл активіста Михалика в Одесі вийшло біля 100 людей. Якщо ми мовчимо, то ми не маємо голосу, ми – німі. І тому корупція перемагає.

Корупція з моральної точки зору особливо неприпустима після жертв Майдану та війни в Криму та на Донбасі. Боротьба з корупцією – це не раз вийти на Майдан. Це повна зайнятість.

Ми 5 років назад зібрались на стадіон і разом доклали зусиль, щоб перемогти у матчі. Але зараз ми не збираємось і лише деколи дивимось ігри по ТБ.

Шокує лояльність населення до побутової корупції.

Якщо в будинку розбите одне вікно, то є шанс, що будуть розбиті і інші вікна. Порушення одного правила тягне за собою порушення інших. Там де лежать цигарки буде накопичуватись сміття, люди будуть ходити в туалет. Там де чисто є менші шанси на забруднення.

Кожного року ми додаємо 1-2 бали у боротьбі з корупцією.

Spiegel написала, що Україна – це найкорумпованіша країна Європи.

Ми не винні, що втратили 75 років в СРСР. Це проблема радянської спадщини.

Навіть якщо ми будемо усюди прибирати, вони не перестануть красти і стріляти а активістів. Тоді ми будемо мати найчистішу руїну у Європі.

В Швейцарії прокуратурі ніхто не ставить завдання, хоча прокуратури завжди залежні від політиків. В Україні нема змісту змінювати людей у прокуратурі. В нас ніхто не проводив аналіз кримінальної політики, нема жодного плану дій, це керований хаос. 70% імітують робочий процес. Хороші люди там просто деформуються. Патрульна поліція має найвищий рівень довіри серед правоохоронців, бо туди набрали нових людей.

Конструкція управління Україною ґрунтується на корупції і потоках.

Ніби-то добрі прокурори, що розслідували справу так званих діамантових прокурорів виявились людьми Матіоса. Ця трясина засмоктує усіх. З НАБУ і САП те саме. Без їх співпраці нічого не буде. Крім того, прослідковуються чіткі зв’язки з політиками. То Луценко разом з Ситником йдуть проти Холодницького, то Луценко з Холодницьким йдуть проти Ситника. Все це політичний розклад. САП не затверджує обвинувальні вироки НАБУ. Виникає питання: а може вони просто збирають інформацію і просто політично нею «торгують»? Підозра Омеляна, таке враження, теж є частиною політичного розкладу і залякування опонентів.

Створена конфедерація правоохоронних органів. У якій ніхто ні за що не відповідає. Луценко прикриває свої рішення ілюзорними органами прокурорського самоврядування як Рада прокурорів чи дисциплінарна комісія. Відбулась монополізація правоохоронних функцій.

Поляки мають поставити пам’ятники українській владі за закриття трудового дисбалансу в Польщі українцями.

Головний ворог – це олігархія. Кримінальна олігархія. Треба законодавчо визначати термін олігарх і ввести законодавчі заборони та обмеження.

Політика залишиться брудною, якщо туди не підуть чисті люди.

100 років назад у Швеції був страх від впливу олігархів. Вони зібрали стіл перемовин і визначили межі, які не перейдуть олігархи і держава. Зараз мінімальну заробітну плату у Швеції визначають роботодавці, а не держава.

Необхідно створити атмосферу для людей, де корупція як і вбивство буде за моральною межею. Потрібно, щоб молодь відчула, що корупція це їх проблема.

Де взагалі лідери демократичних сил? Що вони роблять? В країні нема порядку денного. Ми не можемо домовитись. Перебити це все можна лише мирним протестним рухом і агресивним порядком денним.

Журналіст має бути завжди опозиційним, бо його завдання висвітлювати проблеми. Нещодавно, відбулось синхронне надсилання запитів до ГПУ від багатьох журналістів щодо доступу до даних телефону розслідувачки Седлецької. І може й тому Європейський суд з прав людини призупинив доступ до даних.

Журналісти конфлікті і кожен вважає себе геніальним. Ми – конкуренти.

Журналісти рухають державу вперед. Це не четверта, а перша влада.

Ми маємо прожити без корупційний цикл, коли людина без корупції закінчить школу, вивчиться в університеті і без хабаря здобуде роботу. Тоді це буде точка незворотності у нашій боротьбі з корупцією.

«Путін нападе» і тому подібні фрази не є аргументами не боротись з корупцією».

Місія президентська – замкнути корупцію на собі

Тиск влади на НАБУ – це яскравий доказ того, що Порошенко, Аваков та інші владні мародери будуть захищати корупцію в країні до останнього. Саме тому підконтрольний Луценко готує арешти директора НАБУ та детективів, саме тому підконтрольний Холодницький організовує дешеве шоу-провокацію, щоб звинуватити НАБУ у псевдопрослуховуванні, побиття і іншій дурі. Пріоритет президентської антикорупційної політики – це замкнути усю корупцію на собі та знищити усіх антикорупціонерів (НАБУ, журналістів та активістів).

Інтерактивна дискусія про ДБР у Львові

На зустрічі Інтерактивна дискусія про ДБР у Львові поговорили з найкращими експертами з питань Державного бюро розслідувань в Україні Олександр Лємєнов та Volodymyr Petrakovskyi про політичні та практичні проблеми запуску Бюро.

Декілька базових тез:

«У ГПУ був створений процесуальний підрозділ щодо ДБР. Якби була реалізована стара концепція контролю ГПУ за ДБР, то місцеві прокурори стали б генеральними губернаторами, що контролювали б декілька областей. На щастя, за останньою інформацією процес буде централізований через департамент у центральному апараті ГПУ, що буде відправляти прокурорів з Києва в регіони.

Проблеми ДБР стали наслідком того, що цей орган у свій час випав з порядку денного наших міжнародних партнерів та ЗМІ.

Ситуація з скандальними конкурсами у ДБР стала наслідком непродуманої системи цих конкурсів. Радники Романа Труби очолили обидві внутрішні конкурсні комісії. Політична залежність, пряма підпорядкованість окремих голів конкурсних комісій керівнику ДБР Роману Трубі, конфлікти інтересів, сумнівні особи у складні комісій – такою була норма конкурсного процесу. Цим і пояснюється відбір «зручних» людей через маніпуляції з співбесідами і поліграфом. А там виявились і другі паспорти, зв’язки з окупованим Кримом. Серед інших сумнівних осіб зустрічались питання до е-декларацій, зв’язки з РФ. Жовта картка переможцю конкурсу на львівське ДБР Миколі Друзюка стосувались питання до е-декларацій та діяльності дружини-судді. Тепер львівське ФБР може очолити такий собі пан Стець. Та без погодження з заступниками ДБР такі призначення є незаконними. На цю посади Роман Труба хотів бачити Миколу Подоляка і можливо через його необрання і відбулось ветування усіх 27 кандидатів. Це логічно, адже пан Роман хотів бачити у ДБР своїх.

Політичну боротьбу за ДБР здійснюють групи Арсена Авакова, група Сергія Пашинського та Олександра Турчинов (від Народного фронту), група Олександра Грановського (від БПП), певну роль має Генпрокурор Юрій Луценко.

Скандал з поліграфом як підставою відхилення 27 кандидатів-переможців конкурсу на ключові посади в ДБР виглядає дивним, адже сам Труба був обраний без поліграфу, а заступники призначені Трубою також його не проходили. Крім того, в голови ДБР нема функції повернення подань Зовнішньої комісії.

Перед вето на 27 кандидатів голова ДБР зібрав громадських активістів, що не займались детально питанням ДБР, щоб переконати їх у правильності свого рішення. І це йому вдалось лише частково. Після з’ясування реальних мотивів це переконання зникло.

На сьогодні існує базовий законопроект 5395-д, що є поєднанням законопроектів 5395 та урядового (який спочатку підтримував НФ). Цей гібрид створений для того, що завалити хороший законопроект Мустафи Наєма. У ньому Зовнішня комісія усувається від відбору, запроваджується інтернет-голосування до Ради громадського контролю, визнання співробітників ДБР державними службовцями, а не співробітниками мілітаристської структури з усіма наслідками). Законопроект же 5395д перекроює карту територіальних управлінь і переносить управління з Хмельницького до Вінниці, з Миколаєва до Одеси, з Полтави до Харкова. Зараз правки уряду з цього законопроекту хочуть викинути.

Навколо ДБР йде складна політична гра різних груп впливу з Народного фронту та БПП. Цим пояснюється призначення керівництва, 27 ключових керівників, ігри довкола законопроектів. У результатів до виборів нормальної роботи цього органу можна не очікувати. Сам голова ДБР не хоче потрапляти в лещата цієї політичної гри. БПП на даний момент хоча зміни голови ДБР, інші групи воюють за забезпечення лояльності чинного голови ДБР. Матіос та компанія втратили вплив на процес.

Міжнародні партнери починають звертати увагу на цю проблему. Рада Європи, органи ЄС, американці починають фокусуватись і на цьому питанні. Їх цікавить дотримання Україною зобов’язань щодо розслідування злочинів правоохоронців, жорсткі процедури конкурсних процесів та діяльності антикорупційних органів. Навіть в умовах «охолодження» увага за цими процесами зберігається.

Ключове зараз – це ухвалення прийнятного закону. Що виключив би Зовнішню комісію від конкурсів, але забезпечив би громадську присутність у внутрішніх комісіях. Що запровадив би інтернет-голосування, а не ручне обрання членів РГК при ДБР. Що врегулював би питання оперативних підрозділів та прослуховування. І не менш важливо – це забезпечення прозорого конкурсу до підрозділу ГПУ, що буде займатись питаннями ДБР».

Коли корупціонери не вороги корупції

Корупційна формула Порошенка-Ахметова Роттердам+ цього року спричинила підвищення цін на проїзд у метро, тролейбусі та трамваї на 30-100% в українських містах. Але ця формула та її автори для системи не є ворогами.

Для системи ворогами є НАБУ проти якого відкривають нові кримінальні справи збанкрутілою прокуратурою; та активісти, яких збираються тиснути новими законами та кривавою фізичною силою. Як виявилось е-декларування активістів – то був не край. "Народний фронт" ініціює законопроект про реєстрацію іноземних агентів в Україні, що є калькою на російський репресивний аналог, згідно з яким відбувається жорстий тиск на громадські організації та західні інституції. Таке враження, що усі свої практики чинна влада запозичує виключно з РФ.

Звідки 6 мільйонів? Американський спадок.

У ефірі «Звітів.Наживо» на UA: Львів запитав заступника директора департамента та начальника управління охорони здоров’я Львівської Міської Ради Володимира Зуба наступне питання: «Якщо Ваші загальнорічні доходи складають близько 240000 гривень, то як Вашій родині вдалось накопичити грошових активів на понад 6 мільйонів гривень»?

Відповідь була цікава не стільки змістом, а настроєм. З завзятістю пан Зуб відповів, що вони «нарееешті» дочекались вступу його дружини в права щодо частки спадщини американської родички. Певно це і є ті 3,5 мільйони гривень подарунку у декларації.

«Брудні ручки» йдуть до «кишень» ФОПів

«В Україні запрацював механізм взаємодії ДФС та банківських установ в частині обміну інформацією щодо рахунків ФОПів». Іншими словами, тепер банки викинуть на смітник банківську таємницю і всіх здаватимуть ДФС.

А Ви думали вони лізтимуть до наших кишень лише підвищеними тарифами, маніпуляціями курсом, цінами на газ, паливо та продукти? Вони лізтимуть до наших рахунків, наших будівель, щоб обікрасти усіх до останньої гривні.

Де тепер проходить Берлінська стіна?

На дискусії Де тепер проходить Берлінська стіна? за участі Євген Глібовицький (Yevhen Hlibovytsky), Oksana Mikheieva, Sébastien Gobert та модерації Alexandra Sladkova обговорили про світоглядні дрейфи на лінії розмежування з Донбасом та в розумах українців.

Декілька основних тез спікерів заходу:

«За 30 років Берлінська стіна пересунулась з Берліну до лінії розмежування з Донбасом. Ця яскраво демонструє карта «ленінопадів» в Україні. Ця стіна має тріщини, адже її перетинають 40 тисяч разів і відбувається обмін людьми.

Комунізм – це ідеологія чи релігія? Пам’ятники Леніну – це сакральні символи соціального порядку. Їх повалення спричинило додаткову тривогу і невизначеність, а тому деякі жителі окупованих територій зі зброєю примкнули до тих, хто першим пообіцяв інший соціальний порядок.

В Україні відбуваються прискорені соціальні зміни. Від патерналізму до суб’єктності, від однопартійності до рамкової свободи. Все це в умовах приглушених національних чинників. По суті, ми маємо перший досвід трансформації радянізованих людей. Це добре видно у траєкторіях розвитку, які шукає Маріуполь, Краматорськ, Сєвєродонецьк. Успішне знаходження цих траєкторій дасть розуміння про шляхи майбутньої трансформації РФ, Білорусі та Казахстану. Зараз ми формуємо свої гіпотези. Україна без Донбасу – це реципієнт західних грошей, а Україна з Донбасом – це джерело відповідей про формули трансформації усіх країн пострадянського простору.

Настав час ускладнювати розуміння і рецепти вирішення проблем. Ми досі не знаємо що таке радянське людина. Хтось радянський за світоглядом, а хтось радянський, бо просто вчився чи працював у радянський період.

18% жителів окупованих територій вважають себе громадянами окупаційних адміністрацій РФ (вони їх називають «ЛДНР»). Але ці цифри можуть бути виключно підтвердження статусу, тобто факту, що людина є у певній реальності декілька років і аж ніяк не означає наявності певного світогляду. В усіх опитуваннях жителі окупованих територій використовують термін «ми» для позначення себе і «Ви» до усіх інших, включно з російськими окупантами.

Сіра зона – це 3-4 кілометри, де не діють ані українські, ані окупаційні закони. Там є особливі умови життя, коли навіть швидкі допомоги туди не їздять. Усі опитані на Донбасі хочуть відновлення кордонів до довоєнного стану, але усі щодо цього відновлення мають різні очікування. Є кордон розумовий і є кордон фізичний. Хтось каже про відновлення «ісконно українського кордону», хтось про легалізацію лінії розмежування, є довготривала відмежувальна позиція в проукраїнській версії («тимчасова стіна») та проросійській (інтеграція з РФ). Опитані жителі кажуть про необхідність передачі різних областей України чи міст під контроль інших держав з різними гібридними статусами (суборенда).

На фото – єдиний піший перехід через лінію розмежування. Перехід займає 6-8 годин. Така складна процедура вже обросла значними сервісами: оренди житла поблизу, продажу місця в черзі. Перехід досі супроводжується принизливою процедурою ідентифікації у Ощадбанку під якої особи мають підійти до каси і сфотографуватись разом з паспортом. Ця процедура може тривати добу. Для підтвердження реєстрації вимагається довідка з ЖЕКу з окупованих територій, при цьому, українські органи не приймають документи, де є печатка окупаційних адміністрацій, а тому довідка має бути без печатки.

Процес деокупації територій супроводжується появою показових українських релігійних чи патріотичних символів, що сприймаються як оберіг від напасті. Все українське і все євро перетворилось на певного роду амулети.

Україна була країною з найбільшою кількістю «ленінів» пропорційно до території. Повалення пам’ятників недостатньо, щоб декомунізувати країну. Ті хто валили «ленінів» валити Януковича, Путіна, совок, але не самого Леніна. Берлінська стіна проходить у головах людей. Не можна долати більшовизм більшовицькими методами.

Ми можемо бачити фантом ностальгії за СРСР. Не факт, що вдасться імплементовувати Західний вектор стало. Проукраїнський вибір для Донбасу ще не означає проєвропейський вибір».

Заборона культури РФ як реакція на відсутність закону про мову

Сумнівні з точки зору права та ефективності рішення, подібні до рішення Львівської обласної ради про "заборону російського культурного продукту", будуть прийматись знову і знову. В інших містах чи областях.

До коли? Поки в Україні не буде прийнятий державницький закон про статус і розширення застосування єдиної державної української мови. Такий як законопроект 5670д. Спроби захищати державну мову і обмежувати вплив мови держави-агресора будуть тривати до того часу, поки в Україні дискримінованою та затиснутою в сенсі застосування у публічній сфері буде українська мова. І доки більшість українців нарешті не зроблять висновки з російської агресії і фактору культури у агресивних діях РФ в Криму і на Донбасі.

Подвійне відкриття Форуму видавців у Львові

Форум видавців у Львові відкрили двічі через забаганки Порошенка. З нетерпінням чекаю коли він вже втратить посаду президента, щоб не бачити його візитів, відкриттів, перекриття вулиць і відключення усіх світлофорів на Львівщині. Як і примітивних людей, що тішаться селфі з людиною, що заслужила лише кримінальну відповідальність за усі злочини проти України та українців. Якщо президент є цинічним брехуном, що свідомо вчиняє усі корупційні та антидержавні дії, то ці «шанувальники» переважно просто заражені патерналістсько-радянською нікчемністю і дефіцитом особистості.

Правильне посилення штрафів за безпаскування

Підтримую рішення Верховної Ради проголосувати за у першому читанні законопроект, згідно з яким до 850 гривень збільшуються штрафи для водіїв через порушення правил використання ременів безпеки чи шоломів.

Не просто вважаю, що це рішення правильне, але й виступаю за збільшення штрафів і відповідальності. Завжди пристібаюсь як водій і заставляю пристібатись пасажирів. А після аварії, через яку був 6 місяців прикутий до ліжка, пристібаюсь і на задньому пасажирському сидінні. Їздити постійно пристібнутим – це нормальна цивілізована і обов’язкова практика на Заході, а усі хто вважають щось інше не думають ані про себе, про ані про інших людей. Хто виконує правила штрафів не сплачує, а тому аргументи про здирництво на смітник.


Зовнішня політика

ЄСПЛ видав «наказ» ГПУ у «справі Седлецької»

Безпрецедентний "ляпас" збанкрутілій та політично залежній прокуратурі імені Луценка. І удар по іміджу України, яка через такі вимушені кроки європейських інстанцій виглядає недемократичною країною, що переслідує журналістів.

"Європейський суд з прав людини ухвалив рішення застосувати "Правило 39" щодо справи головного редактора програми "Схеми" Наталії Седлецької та вказав уряду України, що він має забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних з телефону журналістки.

Заборона на доступ до даних з телефону журналістки діє протягом місяця – до 18 жовтня 2018 року. Цей час дається захисту Седлецької для підготовки та направлення повної скарги до ЄСПЛ, яку суд розглядатиме "в пріоритетному порядку".

Такі тимчасові заходи застосовуються лише у виняткових випадках, коли суд, розглянувши всю необхідну інформацію, дійшов висновку, що заявник буде мати серйозний ризик незворотної шкоди у разі, якщо захід не буде застосовано. Фактично правило 39 – це наказ для уряду".

Німецьке блокування посилених можливостей в НАТО

Допуск України до формату Партнерства посилених можливостей НАТО, як виявилось, заблокувала не лише Угорщина, але й Німеччина. Це варто згадувати Меркель коли вона буде брехати про підтримку України.

P.S. Президент Фінляндії Саулі Нііністьо заявив, що Фінляндія не подаватиме заявку на членство в НАТО найближчими роками через позицію Москви. "Росіяни ясно дали нам зрозуміти, що зараз, дивлячись на нас, вони бачать фінів, але якщо ми вступимо до НАТО, вони будуть бачити ворогів. Це їхня позиція". Страх не може бути основою зовнішньої політики. Страх – не вибір для України.

Кремль «вистрибує брехнею з штанів»

Скандал навколо отруєння Скрипалів так резонує у світі, що Кремль «вистрибує з штанів», щоб відволікти від цього увагу. Спочатку звинувачували Україну у співпраці з ІДІЛ щодо вбивства Захарченка, а тепер вирішили побрехати про те, що Україна збила лайнер МН17.

Вже чекаю коли на екрани російського Ідіот-ТВ вийде інтерв’ю ще двох спецслужбістів-«геїв», що будуть розповідати як з верхньої точки собору у Солсбері бачили як через Україну везли смертоносний БУК.

P.S. Тим часом, російський активіст групи Pussy Riot Пьотр Вєрзілов втратив зір, слух і здатність ходити у зв'язку з ймовірним отруєнням у Берліні. Саме цей активіст вибіг на поле під час фінального матчу футбольного ЧС у Мордорі.

Ворожа і незаконна видача угорських паспортів на Закарпатті

У консульстві Угорщини в закарпатському Берегово українцям роздають угорські паспорти. Процедура супроводжується келихом шампанського, присягою на вірність Угорщині та інструкцією приховувати громадянство від України.

Вже не перший раз пишу про угорську загрозу на Закарпатті. Реакція на цей скандал має бути жорсткою та блискавичною. Консульство Угорщини в Берегово має бути закрите, усі консульські співробітники оголошені персонами non grata (небажаними і нев’їздними), на території Закарпаття розгорнуті додаткові сили поліцейських та силових структур та велика спецоперація з виявлення, для початку, угорських паспортів в депутатів та чиновників усіх рівнів як в Кароля Беркі. Усі зрадники української держави мають бути виявлені та нейтралізовані.

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація