Світлина від Oleksiy Kustovsky.

фото: Oleksiy Kustovsky


Внутрішня політика

Передвиборчі стратегії потенційних кандидатів в президенти України

Президентська виборча кампанія розпочалась, але ще не увійшла у свою найгарячішу фазу, а тому основні кандидати в президенти роблять натяки на майбутні політичні стратегії. Залишаючи деякі козирі в тіні.

Декілька кандидатів стартували з своїми кампаніями, або погрозами кампаній. Інші формують виборчі штаби і лише готують базову стратегію.

Петро Порошенко. В чинного глави держави проблем більш ніж достатньо. Війна, реформ загальмовані, корупція та безкарність зростають, економічні ризики зростають, міжнародний імідж Порошенка падає. Як наслідок рейтинг і антирейтинг для нього невтішні.

По численним біл-бордам стає очевидно на яких головних темах буде акцентувати потенційний Порошенко-кандидат. Війна, патріотизм, євроінтеграція та релігія. Тобто Порошенко буде намагатись продати українцям «ненамацальні» абстракції і не реагуючи на заяви інших кандидатів реалізовувати стратегію «віртуального кандидата». Порошенко вибачається за свою обіцянку швидко завершити війну, вносить в парламент закон про «Слава Україні» в українській армії, ініціює з 5-річним запізненням припинення дії великого договору про дружбу з державою-агресором. На підтвердження переліку пріоритетів він вносить популістичний закону про зміни до Конституції в частині інтеграції в ЄС і НАТО та активно вкидає тему надання томосу автокефалії української церкви. Безвіз, Джавеліни і т.д. тут також будуть. Але це тематична частина стратегія, до речі, в значній мірі орієнтована на Західну і Центральну Україну.

Якщо характеризувати її комплексно, то я б назвав цю стратегію «безальтернативний кандидат». Пропагандисти Порошенка задають одне і те ж питання: «Якщо не Порошенко, то хто тоді?». Задавати це питання і давити будь-які спроби отримати на нього відповідь – це і є стратегія Банкової, яку розробила команда Гриніва. Але вони хочуть підсунути українцям вигідного для Банкової спаринг-партнера як Бойко чи Ляшко. Вже є інформація, що щоб розкрутити до другого туру популіста Ляшка може бути ініціювання процесу позбавлення його депутатської недоторканності. І не варто буде дивуватись тому, що цей спектакль вони можуть зіграти.

Щодо Порошенка нам слід очікувати нових перерізань стрічок, розповідей про псевдо-успіхи і перекладання вини на уряд, парламент. І не слід забувати, що якщо вже буде дуже погано в сенсі виборчому, то ризики введення воєнного стану, або фальсифікації реальні.

Юлія Тимошенко. Головне завдання Тимошенко – це обманути пам'ять виборців. У 2014 році Порошенко був старим політиком, але виграв вибори з позиціонуванням нового політика через конструкцію «жити по-новому». Політтехнологи пані Юлі так само попрацювали над тим, щоб вивести її образ і сприйняття з старого в нове через так званий «Новий курс», що по-суті є калькою на попередню кампанію Порошенка. Тимошенко розуміла, що недостатньо голосів патерналістської та популістичної частини населення з сел і великих міст, щоб перемагати. Саме тому на форумі «Новий курс» вона робила презентацію ніби-то нової себе перед громадськістю, експертними середовищами. Заговоривши термінами як блокчейн, суспільний договір. І Форум дозволив захопити частину цієї аудиторії.

Відмовившись від коаліцій з іншими кандидатами Тимошенко спиралась на рейтинг, а також можливо і помилкове уявлення, що наступні вибори стануть виключно її дуеллю з Порошенком. Контратаки на президента заявами та ініціативами розпочались. Згадати лише виступ на останній погоджувальній раді парламенту, а також популізм на популізм Порошенко щодо євроінтеграції. На його спроби змінити Конституцію вона відповіла меморандумом на тему зовнішньої політики.

Чітко видно, що Банкова намагається понизити рейтинг Тимошенко малюючи її проросійським кандидатом через газові угоди з Путіним, згадуючи її бажання поставити Медведчука віце-прем’єром у 2005 році чи позицію щодо захисту Криму. Як не дивно, цим вони піднімають рейтинг Тимошенко на сході. Та щоб втримати своє Тимошенко вдається до класичного «ефекту панацеї» пропонуючи для складних проблем прості популістичні рішення.

Анатолій Гриценко. Стійко гуляють чутки, що виборчий штаб Гриценка очолив Балога, який формує штаби. Головне завдання команди Гриценка – це подолати правило, що було словесно породжено самим Гриценком, а саме образ «першого непрохідного». Друга проблема – це відсутність підтримки молодшого покоління. Гриценко виглядає не тільки як старий політик, але й виглядає відверто нудно для більш активного електорату. Образ, який він може собі будувати – це образ сильного та чесного головного командувача в погонах, інтелектуала-стратега, незалежного від олігархів та бізнес-інтересів.

У дуелі Порошенко-Тимошенко бали він набиратиме дистанцією від їх дискусії і має будувати для себе образ «третьої сили», альтернативи першим двом. Але без Садового йому буде складно. Влада критично незацікавлена, щоб відбувався союз Гриценка та Садового, що після утворення коаліції Гриценка з Добродомовим виглядає маловірогідним. Більшість кандидатів йдуть на президентські вибори, але про парламентські вибори думають не менше, а може й більше. І це накладає відбиток у тому числі на волю до об’єднань.

Садовий Андрій. Мер Львова побудував свій образ і політичний капітал конвертуючи успіх Львова у особистий успіх. Це стратегія «привласнення міста». Плюс європеєць, сім’янин, християнин – на такий образ та медіа-продукт працювали його ж ЗМІ. Але з кращих часів його рейтинг впав у 2-3 рази. По Садовому як господарнику вже раз вдарила сміттєва криза, а тепер як по демократу та керівнику може вдарити розкол команди у Києві. А мова не лише про фракцію у Київраді, але й в парламенті. Недавно з Самопомочі вийшов кістяк і харківської команди. Рейтинг Садового ґрунтувався на симпатії до образу поза межами Львова, у якому його знають значно краще. Але гарну обгортку не вдалось втримати і доводиться рятувати ситуацію Турне.

Креатура Москви. Не має значення буде це Бойко (серйозний і похмурий) чи Рабінович (веселий голос ображених). Можна говорити що проросійські сили консолідувались під спільним російським дахом і за допомогою агресора будуть пробувати увірватись у другий тур за підтримки Путіна і на базі дикого популізму, брехні , апелювання до «руського міра по-новому» та ностальгії. Основною ж конструкцією для втомленого від війни Сходу проросійські та медведчуківські сили спекулюватимуть темою «мир за будь-яку ціну».

Інші кандидати. Серед інших образів ми побачимо антикорупційне позиціонування як Гнап чи Чумак. Українського Трампа-простолюдина Ляшка. Одружився він не просто так, до речі. Військово-патріотичне позиціонування як Касьянов чи Стеценко. Якщо будуть кандидатами, то Вакарчук у ролі Макрона-Месії, а Зеленський у ролі противсіха Голобородька з «Слуги народу».

Кандидати мають широкий інструментарій завдання ударів по своїм суперниках. Вже видно, що використовуються колишні президенти країни. Ющенко вже заявив, що підтримує Ляшка, а Кравчук, по суті, підтримав Тимошенко. Не можна оминути і фактор впливу олігархів. Не дарма кандидатів по ділу чи з маніпулятивною метою починають прив’язувати до Коломойського, Фірташа чи Пінчука. Велика битва нас очікує не тільки на телебаченні, яке у великій мірі перейшло під контроль проросійських сил, але у й соціальних мережах. Багато хто може бачити явно замовні і технологічні інформаційні майданчики проти конкретних кандидатів як Реальний Грищ чи Баба Юля. Ледь не вперше з редакційними статтями на підтримку тих чи інших кандидатів почали виходити деякі ЗМІ як от видання Тексти чи видання InTV. Кандидати малюють себе демократами, але якщо оцінити їх заяви, то Порошенко, Тимошенко, Гриценко і Ляшко вже публічно кажуть про необхідність узурпації влади в руках або президента, або парламенту.

Тем буде більше. Інструментів буде більше. І чим ближче до виборів, то тим гарячішими будуть виступи і тим гострішими будуть інструменти.

Готується масштабна фальсифікація виборів 2019 року

ЦВК спростила процедуру голосування на виборах президента і парламенту для переселенців з Донецької та Луганської областей (додаток 1 до постанови ЦВК №893) таким чином, що жителі окупованого Донбасу зможуть проголосувати на цих виборах поза місцем реєстрації. А це означає лише дві речі: по-перше, мільйони фейкових відкріпних талонів, що стануть фальсифікованими голосами для чинного президента Порошенка, по-друге, це мільйони голосів для проросійського кандидата на виборах президента (як Бойко), так і проросійських партій Рабіновича-Медведчука та інших екс-регіоналівських сил. Сценарій другого туру Порошенко-Бойко чи Порошенко-Ляшко (Ахметов) у дії. Чинна влада створює ризик політичної окупації України Путіним та Медведчуком.

Йде підготовка не лише сприяння проросійському сценарію виборів зі сторони чинної влади (і це при тому, що українці вигідними кандидатами для РФ вважають Бойка, Рабіновича, Тимошенко та Порошенка). Готується і розгортання повномасштабної антиукраїнської кампанії в контексті окупованих територій. Пішли потужні заклики відновлення постачання води в Криму, відновлення виплат пенсій на Донбасі, продовження дії антидержавного закону про особливий статус Донбасу, впровадження антидержавних Мінських договорняків. Певно це і є стратегії «миру», що пропонують Порошенко, Тимошенко і Бойко. З такими «ворогами» Путіну і нападати не треба. З такими стратегіями «миру».

Підсумки «пінчуківського» Форуму Yes

Порошенко – в нас все супер, країна – лідер світу, голосуйте за мене,

Тимошенко – не все погано, але зі мною буде супер-пупер, голосуйте за мене,

Гриценко – пояснюю прості речі складними словами, голосуйте за мене-нудьгу,

Вакарчук – має бути супер-пупер як проголосуєм добре, але не факт, що за мене, бо мене пре тримати усіх в інтризі,

Садовий, Ляшко, Зеленський – а нас чого Пінчук не запросив?

Дискусія про реформи та Стенфорд з Стародубцевим

На зустрічі Шлях реформ: чому все не так просто в Україні? (Львів) з Олександр Стародубцев (Olexandr Starodubtsev) в УКУ послухав про досвід реформ та навчання у Стенфорді.

Декілька вибраних думок:

«Втілення реформи Prozorro було несподіванкою. І направду систему була впроваджена в недемократичний спосіб. Демократія обмежує реформи.

Коли ти працюєш над конкретним питанням, то в тобі панує внутрішній мир. Коли не висовуєшся. Коли висовуєшся і дивишся на ситуацію широко, то все стає погано. Я хотів навчитись що робити, щоб лайно тебе не зносило.

З іронією: Люди у facebook брехати не будуть (на слайді перелік базових facebook-порад-помилок).

Бендукідзе хотів заборонити слово ментальність як шкідливе для змін.

У фокусі дослідників зараз дві країни: Україна та Туніс. Країни найуспішніших революцій у східній Європі та подій «Арабської весни».

Модель Фукуями: Сильна держава – це спроможна бюрократія. Верховенство права – це єдині правила для всіх. Демократія – регулярні чесні вибори. І саме демократія з’являється в останню чергу. Побудова бюрократії і демократії одночасно неможливо, що і доводить досвід Японії та ФРН. Якось Блер сказав про верховенство права, що з ним нема жодних проблем, бо важко з його становленням лише перші 500 років.

Ми сьогодні маємо ризик бути схожими до Веймарської республіки. Слабка держава та багато злих німців, що бажають реваншу. З відповідними наслідками. На одного Лі Куан Ю приходиться десять Робертів Мугабе. Ступінь втручання держави – це питання довіри та справедливості. Можливо успіх Скандинавії пояснюється довірою, що була зміцнена холодним кліматом. Нам необхідне лідерство служіння».

В очікування нового сезону проваджень та затримань від НАБУ

З нетерпінням чекаю повномасштабного сезону відновлення старих та відкриття нових справ НАБУ проти ТОП-корупціонерів. Для міністра інфраструктури Омеляна сезон вже відкрився. Тепер буде розповідати (брехати) який він чесний, реформатор, політично незалежний і що то все диверсія Кремля. Хоча тут і підтримки Ляшка достатньо, щоб анулювати "алібі".

Список найближчих кандидатур для шоу з одіяльцями: міністр юстиції Петренко, заступник голови СБУ Демчина, екс-нацбанківка Гонтарєва, омбудсвумен Денісова, нардепи Геращенко (той що Антон), Кононенко, Березенко, брати Дубневичі, голова запорізької ОДА Бриль та риг Вілкул (той що Олександр).

Ніхто нам не дає «хліба», то видовища у студію. З завершенням у формі вироків майбутнього Вищого антикорупційного суду.

Луценко і Гройсман – кумедні до огиди своїми заявами

Луценко заявив: «Найближчим часом я внесу подання на відповідного народного депутата, який причетний до безпрецендентного морального вчинку – знищення частини оборонної промисловості України». Можу сперечатись що це буде не Пашинський. Хоча звинувачення підходить більше саме йому.

Гройсман заявив ще веселіше: «Друзі, завершуйте грабувати країну. Бити буду публічно». Тому я чекаю поки Гройсман публічно «відшльопає» Порошенка разом з його Жебрівським та суддями, що посадили Луценка; Авакова з його сином (якого вже по суті виправдали); Луценка з його «жінкою третього тисячоліття» та Холодницьким (за тиск НАБУ, журналістів і покривання злочинів влади); Медведчука; значну частину суддів нового Верховного суду та інших судів, що покривають корупціонерів і незаконні рішення влади. І, звичайно, хай ще Гройсман «відшльопає» публічно і самого себе. За грабунок країни.

Дві сторони виходу IKEA на український ринок

Вихід IKEA на український ринок – це добрий економічний сигнал. Деякі інвестори відкривають поки невеликий бізнес, швидще за все, під гарантії, що їх не чіпатимуть рейдери, корупційні суди чи фіскальні органи.

Вихід IKEA на український ринок не свідчить про зниження рівня корупції в Україні. Саму ж IKEA звинувачують не тільки у корупційних скандалах у різних країнах, але й згідно британського дослідження саме IKEA виготовляє свою продукцію на незаконно вивезених вирубаних українських лісах.

Полтавський «газ» для російського олігарха Фукса

Полтавська обласна рада незаконно віддала 10 газових родовищ на 8 мільярдів кубометрів російському олігарху Фуксу.

Рішення підтримали депутати БПП, Батьківщини, радикали Ляшка та Свобода. Межа між владою і опозицією стає дуже тонкою, коли мова йде про великі "газові" гроші. І те що це російський олігарх теж чомусь нікого не потурбувало.

Влада взялась не тільки за журналістів, але й за активістів «Автомайдану»

Їм мало покривати людей, що різали ножем одеського активіста Устименка.

Вони вирішили ще: 1) вручили обвинувальні акти трьом активістам за «похлопування курячими яйцями» нардепа БПП Барни. У акті пише: «автомайданівці вирішили спричинити йому побої шляхом нанесення ударів, у тому числі, використовуючи заздалегідь заготовлені курячі яйця. Хаджинов вдарив Барну яйцем по плечу, а Мельник і Пушак - яйцями по голові, що було умисним нанесенням шкоди державному діячу за попередньою змовою», 2) позбавити активіста Маселка адвокатського свідоцтва за «критику судової реформи, підтримку судді-викривача Лариси Гольник, рекомендацію судді-викривачу Сергію Бондаренко, підозру в роботі таємним агентом НАБУ».

З дій цих казкових довбодятлів можна було би посміятись, якби це не було би так сумно і якби все це не нагадувало переслідування у тоталітарному режимі.


Зовнішня політика

Путін разом з своїми недостратегами прораховуються

Вони вважали, що окупацією Криму і Донбасу зможуть сісти за стіл американо-європейських переговорів і закріпити східну Європу за собою як сферу виключного впливу. Україні вони нагадили, але великий план не вдався.

Вони вважали, що можуть безкарно отруїти громадян Британії Скрипалів без значних наслідків для себе. За що отримали шалений пакет міжнародних санкцій, відкликань дипломатів та консолідоване міжнародне поливання брудом. У відповідь на предметний програш у справі вони вирішили навести інформаційну контрвідповідь і показали світу двох спецслужбістів-терористів, що розподіли дебільну історію про номер на двох та туристичний потяг до британського Собору. Цим створити привід для всесвітнього висміювання власних потуг. Вони вбили свого Захарченка і невдало намагались розкрутити карту «то українці терористи, що співпрацюють з ІДІЛ». Але Україна і цю атаку відбила.

Вони вважали, що мають настільки потужний вплив у церковному світі, що можуть не лише перешкодити автокефалії української церкви, але й можуть пересовувати фігури впливу у Константинополі. У результаті остаточно зірвали гальма Константинополя і зробили автокефалію незворотною. Істеричною реакцією на свій програш вони нанесли самі собі ще один удар. Погрозами РПЦ щодо екзархів у Києві та Варфоломія вони ставлять себе в позицію ізольованої неканонічної псевдоцеркви, що стоїть на колінах в Путіна без поваги у світі.

Вони думали, що без жодних проблем зможуть виграти міжнародний процес у Лондоні про 3-мільярдний хабар («борг») Путіна Януковичу. І після рішення Високого суду Лондона програш України видавався неминучим. Але суддя Апеляційного суду Англії вирішив, що суд першої інстанції помилково не став розглядати аргументи української сторони, а, відтак, справа буде слухатися в рамках повноцінної процедури, що відстрочить можливість стягнення боргу на користь РФ. Це не перемога, але принаймні відстрочення небезпечного рішення.

А ще Путін думав, що його енергетична монополія буде тривати ще десятки років. Тим часом, США стали найбільшим виробником нафти в світі, обігнавши Росію і Саудівську Аравію. Так що дійсно «до свиданья, наш ласковый миша, возвращайся в свой сказочный лес!».

Олег Сенцов написав заповіт на свою творчість у разі смерті

У листі він уточнив: «Те що я скоро вийду і ми всі щасливо заживемо в Києві я вже не вірю. Як і в багато чого іншого. Але це не означає, що я розклеївся. Я не здався в будь-якому випадку, просто я не вірю вже в щасливий кінець всієї цієї історії. Стан у мене приблизно такий самий: стабільно-паскудний, до всіх старих спецефектів тепер ще додалася гіпоксія - це нестача кисню в органах, в основному серці і мозку. Туман в голові, все крутиться, тіло, голова і кінцівки німіють. Кровоносна система взагалі не справляється з харчуванням киснем організму».

Просто нема слів щоб описати біль і обурення. Наш Герой бореться за себе і за нас. Але як ми можемо поборотись за нього? І що робить теперішня влада?

Шокуюча видача Тумгоєва

Прокуратура Луценка-Порошенка в порушення національного законодавства та міжнародних зобов’язань перед ООН, що зверталась з проханням не видавати Тимура Тумгоєва до завершення розгляду його справи,видала добровольця-іноземця і бійця АТО російській державі-агресору, бо вона підозрює його в «тероризмі». Так само як і підозрює Яценюка з Сенцовим. Антиросійська риторика чинної влади – це брехлива обгортка продовженню 4-річної вигідної Кремлю політики з саботажу реформ та сповільнення інтеграції на Захід, корупційного мародерства на армії та знищення найкращих з українців як серед військових, так і серед журналістів та громадських активістів. Звичайно, це заслуговує на понеділкову акцію протесту під прокурорською частиною чинного збанкрутілого режиму. Той випадок коли часткове відображає ціле. І коли Луценко разом з його «шоблою» давно пора у відставку.

Правильні штрафи за виправдання міжнародних злочинів РФ

«У Верховній Раді зареєстрували законопроект, у ньому нардепи пропонують ввести штрафи за трансляцію телеканалами висловів, які виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України».

Повністю підтримую цю законодавчу ініціативу і навіть думаю її можна посилювати в частині відповідальності. В країні є великий пул відверто проросійських ЗМІ, що через своїх проросійських експертів поширюють російські пропагандистські шаблони про Крим і Донбас. РФ вчинила міжнародні злочини з окупації Криму і Донбасу, а будь-яке інше трактування дій РФ – це злочин проти України, що регулярно вчиняють всякі Медведчуки, Мураєви та їм подібні.

839 затриманих – це Ви пропонуєте для України?

839 затриманих на російських протестах проти путінської «пенсійної реформи». Били і затримували усіх, включно з дітьми та старими. Такого для нас хочуть адепти БПП, Опоблоку, За життя та інших любилетів російських практик?

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація