Світлина від Георгія Ключника.

фото Георгій Ключник


Внутрішня політика

Країна тотальних продажів

Хтось продає свої голоси, хтось своє тіло, хтось свою вірність, хтось своє мовчання, хтось свій розум. Та у результаті усі продають свою совість і гідність. І це є доказ того, що в Україні Революція Гідності ще не відбулась. Не можуть бути гідними людьми, що брешуть за гроші, що голосують за негідників чи корупціонерів, що замість кохання обирають шлюб «за розрахунком», що продають друзів та рідних, що сприяють негідникам своїм мовчанням, що працюють і інвестують свої сили в успіх негідників та корупціонерів. Усім цим людям нема чого дивуватись поганій владі і поганій ситуації в країні. Якщо Ви продаєте себе, то Ви продасте і власну країну. А з нею майбутнє своїх дітей.

Любителі політичних аварій

Якось любителів автогонок "Формула-1" запитали: "Що Вам найбільше подобається у цьому виді спорту?". І більшість відповіли: "Аварії". Це яскравий приклад як працює психіка людини і, у тому числі, сприйняття українцями політичних подій. Нас більше цікавлять аварії, скандали і все те, що зачіпає прості негативні емоції. Так само нас цікавить результат, церемонії святкування, бо вони зачіпають прості позитивні емоції. Але мало кого цікавить аналіз проміжних подій, складові елементи великих процесів. Мало кого цікавлять події і процеси, що стосуються не простих емоцій, а розумових багаторівневих зусиль.

Інформаційне сміття від порохоботів

Провладні коментатори та порохоботи навчились виправдовувати все. І бездумні громадяни, на жаль, поширюють їх «інформаційне сміття».

Кривава зачистка наметового містечка під парламентом? У всьому винуватять активістів. І нічого, що рішення суду дозволяло лише огляд, а не знесення містечка. І нічого, що провідні правозахисниі організації включно з Уповноваженим парламенту з прав людини заявили, що мало місце порушення права на мирне зібрання, права на свободу слова, права не бути підданим нелюдському поводженню, права на особисту свободу і все це з порушенням закону "Про Національну поліцію" і неприпустимими заявами як в Авакова. І нічого, що міжнародна правозахисна організація Amnesty International закликає розслідувати дії правоохоронців. Вони ж свідки секти мазохістів.

Кортеж Порошенка збив 88-річого дідуся, що той зробив «сальто» у повітрі? У всьому винуватять дідуся. Ніби-то дорогу не так переходив, не врахував жести регулювальника. І нічого, що в нас діє презумпція вини водія. І нічого, що якщо простий українець зіб’є когось на дорозі, навіть якщо той сам заскоче на його капот, то відповідальність нестиме водій. Але кортежі не пересуваються по правилах дорожнього руху (було колись гарне розслідування «Схем»). Кортежі отримують «зелені коридори», де закон і право не діють взагалі і де винними будуть завжди «дідусі». Загалом у всьому завжди винні ми, а не вони.

Вибіркове ставлення до «торгівлі» суверенітетом

Порошенко відкрито заявив, що МВФ та міжнародні партнери можуть нагинати раком українців в питаннях тарифів, газу, але не в питаннях прикручування його всеосяжної корупційної системи. Це він підтвердив вступивши у відверту конфронтацію з усіма партнерами і донорами в питанні не нормального антикорупційного, а його власного корупційного суду. І правки думаю тут не допоможуть. Це кодло буде насмерть захищати одне одного.

Та поки Порошенко остаточно ганьбиться НАБУ «жарить» його посіпак як треба. Доступ до документів псевдолотерей Ляшка отримали, а його помічника взяли на спробі дати хабаря квартирою в.о. міністра Супрун. Відкрили справу на членів Нацкомісії з тарифів через регуляторні рішення для «ДТЕК» Ахметова. Труханова далі мучать, але його поки вдало захищають суди. Майно сина Авакова арештували повторно. Тим часом, у суд передали справу грабунку «Укрзалізниці» на 69 мільйонів. До справи проти Льовочкіна долучили документи Рабіновича.

А що інші? У шоколаді. За рекламу від Луценка ніхто не покараний. Гладковський розказує, що на оборонку не впливає, а тим часом його «Богдан» за два роки отримав 26 мільйонів на тендерах для АТО. Клюєви попри санкції продали активи компанії, пов’язаної з “Межигір’ям”. У Запоріжжі на будівництві дитсадка розікрали 3 мільйони. Так і живемо.

Сумнівний новий Верховний суд

На Відкрита лекція Ганни Вронської у Львові, новообраного судді оновленого Верховного суду України у рамках Школа права УКУ / UCU Law School послухали про перебіг судової реформи.

Напевно не варто дивуватись черговому підтвердженню принципу "кожен хвалить своє болото". Непідготовлений слухач навіть міг подумати, що в нас реально відбувається деполітизація оновлених судів, посилення їх незалежності від президента, успішний конкурс до Верховного суду. Певні зрушення звичайно є, але вони не критичні, щоб суттєво переломити ситуацію. Саме тому задав чотири питання: 1) Чому при такому класному конкурсі у Верховний суд пройшло 25% недоброчесних?, 2) Як оцінюєте рішення вже нового Верховного суду від 19 лютого про поновлення одіозних суддів, що переслідували Майдан (мова про пана Степаненка, що позбавляв прав Автомайданівців)?, 3) Як оцінюєте ідею створення антикорупційного суду?, 4) Чи означатиме ліквідація одних судів і створення окружних, що деякі справи, до прикладу, щодо Майдану, будуть розглядатись наново?

На перші три питання відповіді по суті не було. Суддя зазначила лише щодо першого, що є там і багато гарних суддів, що не всі з тих недоброчесних недоброчесні і що позитив від присутності в суді адвокатів та науковців. Тоді звернув увагу на слайд презентації судді, де видно, що з 115 суддів Верховного суду лише 25 є адвокатами і науковцями (і то не завжди плюс). Щодо четвертого питання, то, на щастя, є інформація, що знайдена формула передачі справ від старих судів до нових, а отже, вони не підуть на перегляд.

Режим сприяння для Медведчука

Поліція Києва почала кримінальне провадження щодо журналістів програми "Схеми" ніби-то через втручання у приватне життя Віктора Медведчука. Мова про зйомку прильоту його літака, коли на журналістів з кулаками і парасолями напали тітушки Медведчука. І коли на місце приїхала поліція і відмовлялись як припинити перешкоджання журналістській діяльності, так і хоча б перевірити документи тітушок. Але справу відкрили на журналістів, а от Медведчука чомусь ніхто не рухає. Порошенко на прес-конференції його ще й нахвалює. А медвечуківського Рубана сьогодні взяли з арсеналом зброї ніби-то проти Порошенка та Ко. Така от держава з режимом дружнім до кума Путіна.

Зовнішня політика

Необережні правильні заяви Волкера

На Донбасі зірване чергове вже не згадаю яке перемир’я. Європейці разом з деякими українцями далі думають, що з Путіним можна про щось домовитись, що з ним можна досягти згоди про миротворців чи щось інше. Ілюзії. Та незважаючи на грунтовний тупик у конфлікті мені сподобалась остання заява спецпредставника США Волкера: «Так звані "ЛНР" і "ДНР" є утвореннями, які створені Росією з метою породження на місці політичної реальності для того, щоб допомогти замаскувати роль РФ і зміцнити конфлікт, що триває, і вони мають бути ліквідовані». Це чудова заява, бо разом з «ЛДНР» мають миттєво бути ліквідовані і усі Мінські домовленості. Нарешті Волкер разом з Порошенком і Путіним спалили їх «безальтернативність Мінська». Не дивно, що РФ одразу почала кричати, що без «ЛДНР» не буде миротворчої місії. Це все, що треба знати про спроби мирного врегулювання конфлікту за "Мінським сценарієм".

Покращення зовнішньої політики у невоєнних сферах

Зовнішньополітичні зусилля України в невоєнних напрямах, а також без врахуванням популізму щодо ЄС, НАТО (щодо змін до Конституції) та США (щодо зони вільної торгівлі), стали останнім часом адекватнішими.

По-перше, дуже гарно відіграна перемога над «Газпромом» у суді і міжнародне відбиття провокації проти України як транзитера. У сухому залишку маємо не лише російський борг перед нами на 2,5 млрд$, пеню за невиконання домовленостей, але і також привід для ще одного арбітражу. МЗС одразу взялось за напрацювання рішень по опису і арешту активів «Газпрому» в Україні та пошук його закордонних активів. Варто використати це і заяву Держдепу США, що «"Газпрому" не вдалося виставити Україну і "Нафтогаз" як ненадійних транзитних партнерів» як підставу для підсилення переговорних позицій України в Німеччині для «завалення» проекту «Північний потік-2».

По-друге, грамотно і місцями позитивно не стримано веде себе українська дипломатія в питаннях закидів від Угорщини і Польщі. Підрив спілки угорців на Закарпатті був очевидною провокацією де, як заявив Клімкін: «всюди стирчать російські вуха». І це не заважає європейським партнерам Путіна з Угорщини та Спілці угорців Закарпаття ініціювати введення в регіон постійної місії ОБСЄ. Згодом, посол Угорщини в Україні Ерно Кешкень заявив, що Будапешт не бачить нічого поганого у автономії для закарпатських угорців. Чи відреагували ми на ці ініціативи проти територіальної цілісності та суверенітету України? Так. В МЗС відповіли: «Не розуміє, на жаль, пан посол чітких, неодноразових і надзвичайно офіційних пояснень, що жодної автономії на Закарпатті не може бути за визначенням". Заступниця голови МЗС також додала: "МЗС проведе розмови з угорською стороною про те, що вони перевищують свої повноваження в Україні. Вони дозволяють собі заяви з приводу всіх. І австрійців, і румун... Що, ми маємо зараз депортувати посла?". Щодо Польщі ситуація така. Вже цитував сильну статтю Клімкіна для Збруча. А заяву МЗС Польщі, що занепокоєне антипольським маршем у Львові і сподівається, що українська влада відмежується від поглядів його організаторів, варто впевнено проігнорувати.

По-третє, грамотно працюємо і в частині невизнання незаконних виборів в окупованому Криму. Тут мова як про відмову Собчак в дозволі на агітацію на півострові, так і заклик до світу не визнавати легітимності Путіна внаслідок отримання ним голосів у Криму. Як окремий добрий додаток – це потенційне порушення кримінальних справ проти всіх співучасників організації цих виборів.

P.S. І ще про дві приємності. Перша - у результаті виборів в Італії прихильник «дружби-жуйки» з РФ президент ПАРЄ Ніколетті піде у відставку. Замінить його швейцарка Паск’є, що критикувала РФ за агресію проти України та звуження демократичних свобод всередині Росії. Але вона теж виступає за діалог з РФ. Друга приємність - У Чорне море увійшов корабель США з морською піхотою на борту.

Димова завіса і популізм щодо ЄС та НАТО

Ініціатива Порошенко закріпити в Конституції прагнення України до членства в Євросоюзі і НАТО – це грубий зовнішньополітичний популізм і брудна передвиборча технологія. Якщо з референдумами на це, з огляду на останні опитування, я ще погоджувався, то це вже не лізе в жодні ворота. Корупційна влада своїми діями починає банально дискредитувати і знецінювати головний вектор зовнішньої політики країни і вводити усіх в оману. Те ж саме вона робить і з НАТО, бо планує у 2018 році надіслати туди лист про стратегічну мету вступу (не заявку).

Чому це «гра в наперстки»? Бо влада хоче підмінити референдумами і символічними актами реальні реформи, що наближають нас до ЄС і НАТО. Дослідження виконання нашої європейської дорожньої карти, Угоди про Асоціацію, стверджує, що за 3 роки ми її виконали на 13% і вже спізнюємось по темпам на 10 років. Це реальний показник. Про плачевну ситуацію з реформами в українській армії вже детально писав Глен Грант. ЄС продовжує спроби порятунку України і стимулює її до реформ (50 мільйонів євро від Фінляндії на енергетику та освіту, 32,5 мільйони євро на програми регіонального розвитку від Єврокомісії, потенційний мільярд від ЄС за критерій здійснення реформ), але влада все ще пробує нас переконати, що в Європу можна прийти стоячи на місці, при цьому, гучно покрикуючи про свої бажання.

Статус "країни-аспіранта НАТО" (ну і переклад) не дає нічого нового Україні. Це підтвердив НАТО. Тому "переможні" базікання - це димова завіса, що прикриває відсутність євроатлантичних реформ в українській оборонці.

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація