Легендарна «Тачанка» та «Дівчина у шинелі» — «є символікою комуністичного тоталітарного режиму... та підлягають обов'язковому демонтажу».
То так? Чи може в Інcтітут національної пам'яті стало нічим зайнятися? Так ідіть працюйте і созідайте, будуйте, творіть, а не страдайте хто знає чим. Так вважають у нас, на півдні України. Може звичайно кому і наїхала та тачанка на мозоля але не в Каховці, Херсоні, Скадовську... та ніде. Навіть передовий, бойовий загін борців за пам'ятники Леніну в шоці і ах*(в якому шоці). Кажуть, чекали на покращення але щоб такі, щоб так, щоб зразу з тачанки лупанули, то да, моща.
Народ в шоці, мер Каховки в шоці, а Інcтітут національної пам'яті написав листа аж на дві сторінки. Читайте:
Енциклопедія пише:
«Легендарна тачанка — монумент (пам'ятник), споруджений на честь 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції, присвячений боям на Каховському плацдармі в роки Громадянської війни.
Розташований в Херсонській області України, в місті Каховка. Монумент також називається „Пам'ятник тачанці“, так як за часів Громадянської війни в СРСР тачанка отримала широке застосування в кінних військах Червоної Армії.
Ідея створення такого пам'ятника визріла в середині 1950-х років. У 1956 році був відлитий чавунний макет — прообраз майбутньої „Легендарній тачанки“, який став експонатом в музеї Каховки. Пізніше відвідали місто скульптори Л. Родіонов, Ю. Лоховінін, Л. Міхайленок і архітектор Е. Полторацький — створили проект пам'ятника.
- У липні-серпні 1967 року готовий пам'ятник в розібраному вигляді (окремими пронумерованими частинами) на потужних вантажівках був доставлений з Ленінграда до Каховки. Важив бронзовий монумент понад 60 тонн і з особливою обережністю транспортувався по шляхопроводу Каховської ГЕС. Почалися монтувальні роботи на вже підготовленому кургані в степу під Каховкою — поряд з пам'ятним знаком на місці командного пункту маршала СРСР Василя Блюхера. Відкрили пам'ятник 27 жовтня 1967 року.
- Авторський колектив, який працював над пам'ятником на ленінградському заводі „Монумент-скульптура“, в 1969 році був удостоєний Державної премії СРСР. [1]
- Авторську групу монумента консультував Семен Михайлович Будьонний.
- При в'їзді з півдня в м Ростов-на-Дону також розташований пам'ятник тачанці кілька менших розмірів. У зв'язку з цим ростовську тачанку називають „ростовчанка“, а херсонську — „тавричанка“ (по імені таврійських степів).
- У місті Каховка з 2007 року проходить Міжнародний мотофестиваль „Тачанка“.
- У містах Каховка і Нова Каховка проводиться велогонка „Легендарна Тачанка“.
- Директор Інституту національної пам'яті Антон Дробович, в грудні 2019 р. зажадав ліквідувати монумент як символ тоталітарного режиму.»
А тепер уявіть...
Народ та місцева влада не встоять і не зможуть чинити опір папірцю з Інституту пам'яті за підписом симпатичної жіночки Аліни Шпак. «Тачанку» та «Дівчину в шинелі» демонтують і забудуть? Витруть з пам'яті, книжок, музейних експозицій, розповідей екскурсоводів? Курган зрівняють з землею, розорють і засіють? Я викину старе шкільне фото де ми з татом біля Тачанки? А мої однокласники теж так зроблять? Ой не напишу навіть що вони скажуть... Навряд.
Навряд. Натомість будуть розказувати... радянська влада знищила храми, церкви, собори, пам'ятники... пройшло скількись то років і нова, сучасна, покращена, диджиталізована, «не червона» влада дала наказ «Фас»- унічтожить «Тачанку» і «Дівчину в шинелі»... Тому що вони не їздили на тачанці і не носили шинелі. Як варіант. Або їхня вчителька у третьому класі не привезла на екскурсію до «Тачанки». Теж варіант, чому ні?
А взагалі то нормально? Хіба можуть заважати пам'ятники? Історія яка вона є? Панове, з Інституту національної пам'яті, приймайте рішення щоб не було соромно перед людьми, народом і національною пам'яттю. Не ставайте в один ряд з вандалами.
(Про ідолопоклонство з Леніним не заводьте)
