Вечір...

Плину життя не зупинити, історію не переробити, а традиції народу не знищити.

...Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров’я!...

Господині знову стали біля плиток, знову вариться кутя і холодець, печуться ковбаси і пироги. Готуються пакуночки для щедрувальників, цукерки, печиво, горішки і яблучка, кому більше тому міцніше. Щедрий вечір.

Дівчата збираються під вечір на Маланку (13 січня) готують святкових пісень та щедрівки, а як тільки сяде сонце, вони йдуть по гостях, бажають добра і щастя родинам, миру, здоров'я, родинного затишку та благополуччя, співають хвалу господарям. Дівчатам дякують, частують та одарюють їх подарунками.

І тільки вечір перетворюється на ніч, один день змінює інший, Василь приходить за Маланкою, все, дівчата по домівках. Хлопці йдуть посівати!

Якщо панянки бажали родинам благополуччя та сімейного затишку то вітання парубків пов'язані з господарством та землеробством, оскільки Василь - покровитель землі, тому й "засівається" будинок зерном: пшеницею, житом, пшоном, рисом...

"Наказав Святий Василь засівати й в заметіль.
Особливий дав наказ, щоб засіяти ВСІХ ВАС!
Ще й навчив казати так: “На кохання сієм мак!
Сієм жито на добро, а для сміху … ось – пшоно.
На здоров’я ВАМ овес – щоб міцний був рід увесь.
А від заздрісних осіб сієм ВАМ пшеницю – хліб!
Сієм, сієм, засіваєм! З Новим Роком ВАС вітаєм!
На щастя, на здоров’я та на Старий Новий рік,
Щоб уродило краще, ніж торік, –
Жито, пшениця і всяка пашниця,
Коноплі під стелю на велику куделю.
Будьте здорові зі Старим Новим роком та з Василем!
Дай, Боже!"

Гайда на вулицю! Вечір.

Тихо, тихо йде сніжок. З димаря іде димок. Зорі в небі золоті, місяць - Боже око. Досить лише заплющити очі..., і полетіти , закружляти у веселомі танку з сніжинками, плинути музикою, співом, словом добрим. Увібрати в себе дух святковий і роздати його людям добрим на щастя, на здоров'я.

Під ногами весело рипить сніг. Десь лунають щедрівки. Вони ллються землею, підіймаються неба, грають зорями і місяцем і плинуть, плинуть, плинуть до сердець, до душі...

То тут то там відчиняються двері, господарі дякують за вітання та добрі слова, лунає сміх, весело, радісно, казково. Навіть собаки гавкають по святковому...

Собаки гавкають! Побігла відчиняти.

Щедрий вечір!

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація