Відсутність покарання для учасників та організаторів промосковського кривавого шабашу в Одесі — яскраве свідчення того, на скільки сильно відрізняються риторика і реальні дії влади.

Гринів публікує статті з ревізією націоналізму, розповідає, що є правильні націоналісти і неправильні. При цьому, безумовно підганяє «правильність» під існуючу на даний момент ситуацію, а не опирається на ідеологію, яка у сучасному вигляді формувалася більше сотні років.

І ці «націоналісти» дозволяють і надалі громадянину Росії Труханову керувати стратегічним українським містом. Підконтрольна Банковій судова система відпускає на волю антиукраїнських заколотників. А патріотів саджає в тюрми. При цьому, для багатьох це вже стало буденним явищем. Вже й колишній мер Слов'янська Неля Штепа вийшла на волю. Тепер очікувати, що звільнять Єфремова. І він поїде до Москви та із червоною пикою буде розповідати на тамтешніх каналах про те, як весело було голосувати кінцівками в парламенті за те, щоб українців закатали в бетон.

Так от пафосні промови — це одне. А реальні діяння і результати — зовсім інше. І скільки б не били себе в груди ці політичні слизняки без кісток, нас вони не обмануть. І скільки б не погрожували Путіним — це нічого не міняє. Україні потрібна реальна ротація еліти. В Україні є контреліта. І влада її боїться до немочі. Ми це точно знаємо.

І чим швидше контреліта отримає необхідні інструменти та покаже відмінність від нинішнього режиму клептоманів, тим краще для України. Бо нинішня влада вже дуже чітко продемонструвала: покарання не буде. В тому числі, для таких як Єфремов, Штепа чи заколотники «2 травня». За злочини проти державності покарання не буде. Будуть покарання за намагання її врятувати. А це вже не сумісне з її життям.