site.ua
oleg.posternak
Олег Постернак
новачок

Український ІТ-сектор наразі розвивається набагато швидше за інші галузі і стає частиною транскордонного світового ринку. За останні п'ять років він збільшився у 2,5 рази. Лише в сфері розробки програмного забезпечення у 2015 р. загальний прибуток становив 2,5 млрд доларів США. Заробітна плата доброго програміста в Україні у десятки разів може перевищувати плату за працю його ровесника в іншій сфері зайнятості. Експертне коло фахівців прогнозує зростання ринку у 2016 р. на 20-30%. Але тут є своє «але». Якщо держава не стане надмірно впливати на вільний розвиток сектору та припинить інспирувати скандали. Мова йде не лише про численні рейди, «маски-шоу», вилучення серверів.

Президент своїм нещодавнім указом від 17 жовтня 2016 р. ввів у дію рішення РНБО, яким до певних категорій господарських суб'єктів та фізичних осіб мають застосовуватись персональні спеціальні економічні санкції й інші обмежувальні заходи. В додатках до наказу можна знайти перелік близько 270 іноземних юридичних осіб, до яких мають застосовуватись подібні речі.

Більшість з них абсолютно доречно і резонно фігурують у списку як такі, що надають фінансову, інформаційну та політичну підтримку бойовикам, окупантам і терористам на Сході України та Криму.

Але звинуватити і описати злодіяння це одна справа, а притягнути до відповідальності та заочно засудити – зовсім інша. А тому здається, що мета публічно оголошених санкцій не лише у встановленні очікуваної справедливості, а й в прихованій нечесній боротьбі з потенційними конкурентами на ринку. Де гарантія, що ті, хто подає Президенту та секретарю РНБО на підпис список підприємств та бізнесменів, не включають до них з-поміж справжніх ворогів України й тих, кого попросту «замовили» з метою витіснити з прибуткової галузі? Особливо це показово з ІТ-структурами, які динамічно розвиваються та успішно конкурують в умовах вільного ринку.

Але до тих пір, коли влада не втручається блокуванням активів, обмеженням торговельних операцій, забороною в'їзду на територію країни.

Серед фізичних осіб, що попали в опалу, є підприємці Сергій Токарєв та Рустам Гільфанов, яких називають власниками відомої кампанії Lucky Labs з 10-річним досвідом роботи в Україні.Це при тому, що жодних доказів їх вини не надано, судові вироки відсутні, офіційні звинувачення також. Не було навіть публічних перевірок та приголомшених журналістських розслідувань:тільки рейдерська атака і список.

У той час, коли в Україні комфортно почувають себе вітчизняні політики, інформаційні рупори та фірми, що приховано та негласно підтримують сепаратизм, федералізацію та російські політичні проекти (взяти, наприклад, скандал навколо телеканалу «Інтер»), гнів влади показово скеровується на іноземний бізнес в інвестиційно привабливій сфері. Непрозорість дій влади змушує багатьох ІТ-експертів вимагати перегляду санкційного списку та покарання тих чиновників, які ввели в оману верхівку влади, використали її для цькування та виконання замовлень конкурентів, тим паче в умовах корпоративного скандалу. Не секрет, що одним з зацікавлених осіб у розгорнутій проти Lucky Labs кампанії є бізнесмен Максим Поляков (ви знайдете його як Max Polyakov). Ім'я для будь-якої поважаючої себе фірми формується роками, а знищується у хвилини. І це прекрасно розуміють нечесні гравці, коли знаходять відгук своїх егоїстичних прагнень у владних коридорах.

В країні, що хоче дописати до своєї назви припис «європейська» бізнес не повинен страждати від політики. І ще раз треба нагадати висловлювання відомого китайського реформатора Ден Сяопіна: «Не важливо якого коліру кішка, лише б вона ловила мишей». А ось ІТ-бізнес з його широкими можливостями як раз і може бути добрим помічником влади та правоохоронних органів у боротьбі з деструктивними та антидержавними зазіханнями справжніх ворогів територіальної цілісності та суверенітету. Варто про це нагадати можновладцям.

Олег Постернак,
спеціаліст з політичних комунікацій