Нещодавно виповнилося три роки з дня проведення позачергових парламентських виборів. Які ж здобутки діючої Верховної Ради? Загалом в Раді восмого скликання було зареєстровано 10 289 законопроектів, що є рекордним у порівнянні з попередніми Радами. Однак за період своєї каденції депутати ухвалили лише близько 700 законів.
Сьогодні в Раді працюють 422 нардепа. Вибули 39
депутатів, з них 34 особи подали заяву через особисті причини або
перехід на іншу посаду, двоє померли, двоє вибули за рішенням з'їзду
партії, а один – через позбавлення громадянства.
За період роботи депутати позбавили недоторканості 9 своїх колег. Один з них зміг через рішення суду повернути свій статус і привілеї які з ним пов'язані. Найбільш активними в сенсі голосування стали народні депутати: Іван Спориш і Віктор Пинзеник з БПП та Микола
Бондар з «Народного фронту» – вони в середньому голосували понад 10 тис.
разів кожен.
До найбільших досягнень Ради восьмого скликання слід віднести прийняття конституційних змін щодо судової реформи. Також дуже важливим є ухвалення реформи медицини, освіти, пенсійну,
великий закон щодо кодексів, два важливих закони про Донбас. За такий
короткий період прийняти відразу стільки дуже значущих реформ – в Україні це вперше з 1991 року. Однак ми маємо розуміти що неменш важливим є не лише прийняття але й впровадження цих реформ в нашій державі.
Серед найбільших недоліків слід відзначити те що до Євросоюзу не вступили, ядерний статус не повернули
Передвиборні програми партій, представлених зараз в Раді, містили в собі безліч обіцянок, які досі не виконані нардепами. Активісти КВУ зібрали найгучніші з них:
- повернення Україні ядерного статусу;
- вибори до Ради за відкритими списками;
- ухвалення закону про парламентську опозицію;
- скасування депутатської недоторканності
- ліквідація місцевих держадміністрацій;
- побудова надійного укріпленого державного кордону;
- виділення на медицину в 10 разів більше коштів, ніж 2014 року;
- надання місцевим громадам права самостійно вибирати суддів;
- членство України в ЄС.
Звісно такі недоліки могли б бути зменшені. Однак це можливо лише за умови підвищення політичної культури і обізнаності в основних аспектах політичних процесів в Україні. Також активна позиція в політичному житті в нашої держави дозволила б краще розуміти, які обіцянки політиків перед виборами є реалістичні, а що є відвертим передвиборчим обманом.
