Україні необхідно поступово активізувати розробки гіперзвукової зброї, ударних оперативно-тактичних і стратегічних безпілотників, а також активно зайнятись впровадженням штучного інтелекту в бойові системи. Але найбільша активність розробників повинна бути пов'язана з удосконаленням систем управління військами і зброєю та створенням єдиного цифрового поля.
У той же час потрібно розробити прогресивну військову доктрину держави (Стратегія войськової безпеки). І перше що необхідно активно розвивати це розвиток систем управління військами та озброєнням перед усіма іншими пріоритетами. А саме, перед розвитком військово-морських можливостей, протиповітряної оборони України, авіації, ракетних військ і артилерії, систем розвідки, радіоелектронної боротьби, озброєння і військової техніки, вдосконалення систем мобілізації, територіальної оборони України та опору.
Головним напрямком розвитку армії постає впровадження технологій штучного інтелекту в озброєння, які визначають перспективний вид Збройних Сил. А також розвиток систем автоматизації управління військами.
Створення мобільної автоматизованої системи управління військами оперативно-стратегічного, по суті, військового аналогу інтернету має бути стратегічним оборонним приорітетом. У цій системі застосовується так званий мережевоцентричний принцип управління, коли всі структурні елементи зав'язані в єдину мережу. Вона дозволяє на практиці реалізувати ідею створення розвідувально-вогневих і розвідувально-ударних контурів. Синхронізувати в режимі реального часу цикли розвідки, планування і поразки супротивника.
Створення технології «Хмарних атласів» як автоматизованої системи роботи з топографічними картами, 3D-моделями, а також з супутниковими знімками місцевості являлась би єдиною автоматизованою системою забезпечення геопросторової інформації. Тоді командири зможуть в режимі реального часу вибрати найбільш ефективні та безпечні позиції для своїх бойових систем, а також за лічені хвилини розрахувати, звідки буде завдано удар противника. Але найголовніше, що паралельно в ВС надходить техніка, здатна працювати з такими геоінформаційними системами.
В рамках реалізації цієї роботи передбачено, щоб кожна одиниця техніки — від командно-штабної машини командира бригади до БТР командира відділення, — повинна оснащуватися програмно-технічним комплексом. Говорячи простими словами, бортовим комп'ютером, що дозволяє в режимі реального часу отримувати і віддавати бойові розпорядження, визначати координати свого місця розташування і виводити на екран ноутбука електронну карту з бойовою обстановкою.
У країнах НАТО відкрито говорять тільки про розробки тактичного рівня. Їх можна і придбати — переважно всередині альянсу. Наприклад, досягла успіху в подібних розробках датська компанія Systematic. В даний час це один з провідних постачальників систем управління для сил оборони в усьому світі. Пакет програмних продуктів SitaWare вважається досить надійним і забезпечує впровадження автоматизованого управління на рівні підрозділу. Рішення SitaWare забезпечує управління і обмін інформацією в режимі реального часу від штабу до окремої машини і солдата. SitaWare здатна об'єднати інформацію поля бою в єдину операційну картину. Така картина може виводитися з аерофотознімки, морського знімка або знімка місцевості, надаючи командиру загальну ситуаційну обізнаність. Відповідно, це дозволяє командиру і його штабу правильно оцінювати поточну ситуацію. Єдина операційна картина може включати і інформацію про пересування підрозділів і наборі управлінських рішень, щоб командир міг оперативно співставляти поточну ситуацію зі своїми передбачуваними наказами та розпорядженнями. Єдина операційна картина налаштовується безпосередньо під конкретні функції підрозділу, що гарантує постійне збільшення обсягу даних та не призведе до інформаційного перевантаження. Відомо, що такі системи управління добре зарекомендували себе в операціях НАТО і були закуплені майже двома десятками країн.
Також відомо і про деякі проекти армії США з використанням штучного інтелекту і автоматизації в сфері логістики, бойового планування, обробки розвідувальних даних. У 2019 Пентагон об'єднав всі ці розробки в єдину групу Artificial Intelligence Task Force (AITF), надавши їй високий пріоритет. Перевагою в управлінні військами ЗС США є супутникові угруповання глобального космічного зв'язку INMARSAT (11 геостаціонарних супутників) і IRIDIUM (66 супутників, що обертаються навколо Землі по 11 орбітах на висоті приблизно 780 км), які дозволяють здійснювати оперативне стратегічне управління військами США на великій відстані з мінімальними затримками проходження інформації.
Взагалі ж, серед шести пріоритетів модернізації армії США вдосконалення АСУВ є незаперечним пріоритетом. Для впровадження ідей в реальне життя було створено Командування СВ США по ф'ючерсах (AFC). А також науково-технічним підрозділом СВ (S & T), Командування з розвитку бойових можливостей СВ США (CCDC), що входить до складу AFC, має унікальні можливості для формування концепцій майбутнього, а також для синхронізації та інтеграції S & T в рамках підприємства з модернізації сил майбутнього. CCDC складається з семи центрів, Дослідницької лабораторії СВ США (ARL) і групи вчених і інженерів, які відкривають, розробляють і постачають технології на найближчу, середньострокову і довгострокову перспективу. А також проводять дослідження і експерименти в сучасній інфраструктурі, використовуючи передові лабораторії і обладнання. Однією з ключових завдань згаданих структур є подальший розвиток єдиної інформаційної мережі, повністю захищеною від впровадження противника.
Відомо лише, що розробники в США концентруються на чотирьох напрямках модернізації мережі АСУВ: безпосередньо створення і вдосконалення єдиної мережі; створення спрощеного набору командних додатків; поліпшення взаємодії між елементами армії поряд з партнерами по об'єднаним силам і коаліції; і забезпечення виживання командних пунктів.
Звичайно детальна інформація у відкритих джерелах не публікується. Причина проста: оперативно-стратегічний рівень автоматизації управління військами — це рівень національних розробок, що не перепродаються з силу чутливості інформації та софтів для всієї системи безпеки.
Українські розробки автоматизованої системи управління «Дзвін АС», які проводилися протягом чотирьох років, можуть не потрапити до ВСУ. Міноборони, після розголосу в ЗМІ про результати аудиту управлінських рішень, прийняло рішення зупинити на невизначений час подальше фінансування цієї розробки. До цього можна додати, що якщо раніше питаннями автоматизації пунктів управління ЗСУ, зв'язком і кібербезпекою займався безпосередньо Генеральний штаб (виступаючи замовником), то в даний час Управління розвитку автоматизації підпорядковане Головнокомандувачу безпосередньо (а управління J6 — через начальника Генштабу ЗСУ). Це важливо для розуміння вертикалі відповідальності за автоматизацію, а також зв'язок і кібербезпеку. Потреби армії в принципі формує Генеральний штаб ЗСУ, а з весни 2020 року головну роль в цьому процесі відіграє Головнокомандувач — виконавцем волі військового керівництва і реалізацією процесів є Міноборони.
Свого часу в області розробки автоматизованих систем управління ЗСУ був відкритий ряд дослідно-конструкторських робіт. Та й виходу іншого в цій сфері немає: якщо засоби зв'язку ще можна імпортувати, то АСУ продавати в світі не прийнято. Уже в листопаді 2019 р Генштаб продемонстрував депутатам профільного комітету Ради і Радбезу готовність ряду елементів Єдиної АСУ ВСУ, побудованої за принципами натовської концепції. Це АСУ Центру оперативного управління ( «Дзвін-АС»), АСУ бойового управління ПС ЗСУ «Ореанда ПС» і АСУ тактичної ланки управління ( «Простір»).
«Дзвін-АС» є базовою частиною єдиної автоматизованої системи управління ЗСУ. Це високоінтегрована автоматизована система управління і контролю бойовими діями стратегічного, оперативного і частково тактичного рівня. Вона, серед іншого, дозволяє в напівавтоматичному і автоматичному режимах генерувати документи бойового управління, створювати і відстежувати карти, оперативно обмінюватися вичерпними даними про свої війська, наявними розвідданими, даними про війська противника, а також проводити розрахунки співвідношення сил і засобів, оптимальності їх застосування в різних сценаріях. Система «Дзвін-АС» є децентралізованою (побудована на технології розподілених серверів) і продовжує працювати навіть тоді, коли немає каналу зв'язку або він занадто слабкий. АСУ «Простір» — це автоматизована система управління тактичної ланки (батальйон-рота-взвод-відділення-солдат), що дозволяє в автоматичному і напівавтоматичному режимах здійснювати управління до екіпажів бойових машин і розрахунків. Нарешті, «Ореанда-ПС» — це захищена АСУ авіацією і засобами протиповітряної оборони. Вона інтегрує комплекси управління авіації, радіотехнічної та авіаційної розвідки, а також засобів ураження і пунктів управління і працює в інтеграції з «Дзвін-АС». При цьому дозволяє на третину скорочувати чисельність оперативно-особового складу, багаторазово скорочує час планування на постановку і виконання бойових завдань. До моменту демонстрації ОКР «Ореанда-ПС» вже був завершений, і, на думку військових, вимагав деякого доопрацювання.
Зазначені АСУ тестувалися в ході ряду навчань, продемонструвати, що швидкість прийняття рішень зменшується до лічених секунд. У листопаді 2019 року, заступник начальника Генштабу генерал-лейтенант Радіон Тимошенко повідомив, що комплекси засобів автоматизації створюють єдину вертикаль, наприклад, в реалізованої роботі «Ореанда-ПС» (разом із суміжною ОКР «Вертикаль»), від пункту управління до пускової установки. Він також зазначив, що АСУ «Дзвін-АС» і «Простір» повністю адаптовані і готові до інтеграції в ЄАСУ. «У Генштабі вже розгорнуто пункт управління, який повністю працює в автономному режимі. Обмін інформацією, який раніше здійснювався протягом 4 — 6 годин, нині займає 20-30 секунд „, — резюмував тоді заступник начальника Генштабу ЗСУ.
Тоді передбачалося створення стаціонарних захищених пунктів управління для стратегічного рівня і військового управління оперативного рівня. За 2020 р планувалося ввести в експлуатацію 12 нових об'єктів ЄАСУ ЗСУ. На жаль, вони залишилися нереалізованими. Незважаючи на те, що було відкрито кілька нових ОКР для побудови стійкої системи управління військами: «Логістика IT», «Регламент IT», «Базис», «Сфера», «Артилерія IT», «Радник». Тобто, фронт робіт для створення ЄАСУ було розгорнуто чималий (по суті — по АСУ всіх видів і родів ВСУ). При цьому тоді з реальних, але усунених проблем, називали хіба що сумісність деяких складових ЄАСУ.
Тепер же, на тлі позначених результатів цілком успішно проведеної АСУВ «Дзвін АС» роботи по ряду завдань автоматизації можуть бути згорнуті. Незважаючи на використання АСУВ «Дзвін АС» на десятках навчань і підтвердження ефективності. До речі, до завершення цієї багаторічної розробки фактично залишилося кілька етапів — вона фактично на «фініші».
На рішення військових різко негативно відреагували в Лізі оборонних підприємств України — об'єднанні, куди входить близько 70 приватних структур ОПК. «Поки у громадськості (на основі припущень і суб'єктивних висновків, без доведення факту провини) сформовано негативне ставлення як до керівництва Міністерства оборони України, Збройних Сил України, ТОВ» Еверест ЛІМІТЕД «, так і до самого факту необхідності виконання ДКР, шифр» Двзін АС «і використання її результатів».
По ходу стало відомо, що аудит проводився для оцінки управлінських рішень Управління розвитку автоматизації Генштабу ЗСУ. І це був зовсім не технічний аудит ОКР «Дзвін АС» — його проводили аудитори військового відомства, які мають ні досвіду, ні спеціальних знань. Про це вони самі повідомили в звіті. Але це ще не все. Справа в тому, що до аудиту залучили сумнівних «експертів», які просувають в ЗСУ іншу систему — «Дельта». Навіть в самому Міноборони профільні фахівці вважають, що в разі бойових дій істотні недоліки «Дельти» — архітектурне рішення по моделі «клієнт-сервер», — зроблять її безпорадною перед засобами придушення і марною для армії. Оскільки вона розгорнута на центральному сервері і повністю залежить від якості каналу інтернету.
Фактично виходить, що рішення військових базується на публікаціях ЗМІ, а публікації в ЗМІ з'явилися шляхом очевидних маніпуляцій — підключення до формування висновків людей, що мають з розробником прямий конфлікт інтересів. Попросту — конкурентів, хоча в технічному відношенні вони конкурентами бути не можуть в принципі, в силу непорівнянності технологій. Тобто, по суті справи, не виключено, що керівництво ВСУ і Міноборони просто спритно підставили — рішення адже приймають люди, спираючись на надану інформацію та її інтерпретації.
Але в підсумку Збройні Сили можуть виявитися надовго відкинутими назад в галузі управління військами і озброєнням.
Висновки
Нова Стратегія військової безпеки, істотна корекція в області закупівель нових озброєнь, уточнені відносини з західними партнерами в частині військово-технічного співробітництва, оголошені завдання оборонно-промислової реформи — всі ці факти і прийняті рішення говорять на користь позитивних змін в головах військово-політичного керівництва. У нас начебто навчилися вибирати пріоритети.
Але в частині їх реалізації, як і раніше, панує плутанина. Тільки такий висновок можна зробити лише на одному прикладі — реалізації завдання побудови АСУВ.
Навіть побіжний огляд систем управління противника говорить про кричущу відсталість України. Київ же, замість того, щоб вправно використовувати санкції проти РФ і скоротити прогалини в області переозброєння, дивує непослідовністю. При тому, що Україна є батьківщиною одних з кращих в світі IT-фахівців і здатна за кілька років подолати дистанцію, на яку інші держави витрачали десятиліття. В тому числі, в області автоматизації управління військами і озброєнням.
