Як правильно підійти до економічної та політичної трансформації, як інтелектуально створити правильний алгоритм та модель базису трансформації суспільства?

В першу чергу потрібно звернути увагу на справжню демократизацію «громадянського суспільства» разом з встановленням монополії народу на владу так, як зазначено в конституції з чітким визначенням власної громадянської світоглядної позиції. Так , як в даний час право на владу в народу повністю забрано, народ нічого не вирішує, а лише грає в ті політичні ігри, які пропонуються розробниками політ технологій.

Народу, як єдиному носію влади необхідно відновити власну домінацію в суспільній організації, яку у свій час перехопила купка комерційно зацікавлених, фінансово — політичних груп, які зараз явлаються елітами і диктують порядок денний життя цілої країни та створюють всі соціальні потрясіння в результаті чергових перерозподілів сфер впливу між собою. Вони у свій час викрали право на владу в країні та повністю відокремили її від власних громадян. Тому в першу чергу потрібно:

1. Відновити правову домінацію народу.

2. Відновити економічну владну домінацію народу, яка визначається власністю на засоби виробництва, що в свою чергу створить зміст і форму громадського капіталізму. Це своєрідний громадянський контроль в сфері економічного базису.

3. Відновити політичну владну домінацію народу, яка поверне народний контроль у сфері політики; мова йдеться про владу, яка проявляється в партіях, в державі та в класичних атрибутах політичної системи.

4. Відновити владну домінацію народу в структурі світоглядного базису з необхідним балансом установок нерівності і панування у сфері культури, інтелектуального і експертного співтовариства, мистецтва і науки. Цей напрямок має таку ж ступень відносної самодостатності, як і політична домінація.

В Україні за часи незалежності сформувалась своєрідна олігархічна гегемонія, яка у сфері економіки встановила власну капіталістичну систему, в політиці домінуючі політичні сили, а в інтелігентному середовищі ситуацію в якій інтелектуали обслуговують інтереси олігархічних політичних сил та служать інтересам їх капіталу.

5f05ac2a7734a.jpg

Всі вище перечислені суспільні явища відносяться до сфери політики, які мали б розробляти політичні партії. Бо сутність сучасних політичних партій в більшій мірі проявляється в їх організаційних структурах, ніж в програмах. Адже внутрішній устрій будь-якої партії має бути, такою собі моделлю, уявлення її членів щодо функціонування державної влади в цілому. І жодна з них не пропонує моделі в якій народ може стати повноцінним господарем власної країни. Якщо політична сила запропонує модель в якій пересічний громадянин може стати господарем своєї країни, громади і держави то на таку політичну силу слід звернути увагу.

З чого повинен розпочати роботу такий народний політичний рух? Відповідь на питання просте з нормативно правових документів вищої інстанції, які у вигляді суспільного договору встановлюють чіткі правила гри в країні. І назва такому документу — Конституція.

Ви скажите конституція в нас досконала просто її необхідно виконувати. Але в повній мірі не можливо по природі виконувати те що у своїй суті протирічить саме собі. І так розглянемо деякі елементи суті тексту даного документу. Конституція в одній із статей декларує, що єдиним джерелом влади в державі є народ, а статтями нижче вже уповноважує ще інші пять джерел скритої влади; законодавчу, виконавчу, судову, а потім окремо призидентську і владу конституційного суду чим юридично нівелює перше і єдине джерело влади — власний народ. Тобто ми в першому ж документі стикнулись з таким собі юридичним трешом, який від імені народу, минувши референдум безпідставно приняла законодавча влада, тобто Верховна Рада на підставі положень старої радянської конституції неіснуючої уже УРСР. Ви запитаєте, а де тут воля народу чи його думка, а вони відповідять, а навіщо. Тому відповідно в такому правовому треші, який породив соціальний треш і живемо до тепер.

Конституція і п'ять чи шість влад; але коли народ є єдиним джерелом влади то далі повинні працювати служби, а не автономні елементи влади; не судова гілка влади, а судова служба, яка також повинна обиратись, далі законодавча служба вона якось так собі вже обирається, виконавча служба, але вона уже наполовину назначається і так далі. Має бути одне чітке джерело влади — народ і відповіні служби замість чотирьох, пяти чи шести скритих, автономних видів влади; законодавча, виконавча, судова і місцеве самоврядування та скритою владою інституту президента та інституцією конституційного суду. Ось де потрібно розставити перший і основний приорітет в реконструкції основного суспільного договору — конституції. Наша конституція це правовий треш, який з одного боку наділяє громадян правами, а з іншого боку забирає ті ж самі права. Не виконується право на житло та інші декларовані документом права. В новій редакції потрібно вибудувати чітку послідовність розвитку реалізації первинного права на владу громадянина, як господара та співзасновника власної держави. Конституція в першу чергу має надати право пересічному громадянину право оскаржити будь який закон чи рішення, будь якої служби, яка зараз рахується гілками влади. Конституція має надати мені право обирати не судову владу, а судову службу. Основний приорітет альтернативного варіанту конституції це коли громадянин стане повноцінним господарем власної країни, починаючи розвивати здійснення влади покроково з власної громади. Це включення народу в процес створення і розподіл фінансів країни. Якщо створити умови в яких народ буде брати участь у вирішенні фінансових процесів то все стане більш прозоро і впорядковано. Ще одною скритою державною владою являється інститут президенства з його дерективами і указами, які в деякій мірі є незалежні і неоскарженні. Потім ще один приклад — конституційний суд, як маленької такої собі незалежної влади і далі ще порядок інших мілких різновидів трешової влади, які нівелюють в цілому ту єдину та базову владу народу. Тому необхідно першочергово реконструювати конституцію у цілком новій редакції по розділах, з особливим акцентом на судочинство і власність громадян, які повинні повернути собі статус господара країни з рентою в грошовому еквіваленті від експлуатації ресурсів з перерахунком коштів на особистий рахунок. І тоді уже процес розбудови країни піде жвавіше коли кожен усвідомить та відчує себе господарем власної країни тоді і цінити буде буде і берегти.