Бідність чи багатство створює в першу чергу політичне керівництво та уряд держави, причому цілком свідомо і рішуче, орієнтуючись на інтереси великого бізнесу; ховаючись за складними для простих людей економічними термінами, пасивами, активами, деривативами з посередництвом куплених експертів переконують всіх нас в правильності та непорушності власної економічної дійсності.
Натомість альтернативна реальність «громадського капіталізму» пропонує участь кожного громадянина не тільки в мікро, але і в макроекономіці. Тому для прикладу, українському уряду пора вже перемикатися із зовнішніх позик на кошти в середині країни, тобто позичати гроші у громадян, а не продавати ОВДП незрозуміло кому з мінімальною вартістю в 100 000 грн."
Стандартний Фондовий ринок являється ядром ринкових економічних відносин, оскільки забезпечує доступ до вільного переміщення капіталу між різними секторами економіки, економіками держав та ін. Він сприяє більш точній класифікації та структуризації відповідно до вимог часу і являється одним із важливих індикаторів фінансового здоров'я економіки країни в цілому.
Але незважаючи на достатньо динамічний розвиток фондового ринку у світі у нас він пасе задніх, його інституційне становлення, набуття необхідних якісних параметрів ще досить далеке до власного цілісного становлення. Фахівці фондового ринку так і не виявили ключову проблему та бар'єри, що перешкоджають його розвитку, вони шукають стандартні рішення, які в нас не працюють. Щоб переорієнтувати вітчизняний фондовий ринок на вирішення низки нових завдань у процесі економічного розвитку, розробляються стереотипні заходи економічної політики, які не співпадають з особливостями нашого генетичного коду, адже спекулятивна природа діяльності відчужується у своїй більшості та незнайома на підсвідомому рівні. Те що працює на заході у нас може не працювати і навпаки. Тому питання продуктивної моделі національного фондового ринку ще досі відкрито.
Теперішній Фондовий ринок України – це сукупність учасників фондового ринку та правовідносин між ними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і похідних (деривативів).
Учасниками фондового ринку України є:
– емітенти або особи, що видали неемісійні цінні папери;
– інвестори;
– професійні учасники фондового ринку;
– фінансові посередники;
– органи державного регулювання;
– саморегульовані організації.
Емітенти виходять на фондовий ринок з метою формування коштів для провадження своєї діяльності як з використанням інструментів власності (акцій), так і з використанням боргових інструментів (найчастіше облігацій).
Цілі основних учасників фондового ринку України
Основною метою інвесторів (як фізичних, так і юридичних осіб) є пошук додаткових джерел доходів.
Фінансові посередники отримують прибуток завдяки їхній діяльності щодо пошуку джерел небанківського фінансування для емітента – з одного боку, а з іншого – небанківських фінансових інструментів для інвестора.
Професійні учасники фондового ринку (інфраструктурні учасники), зокрема депозитарії, торговці цінними паперами та організатори торгівлі, обслуговують інших учасників фондового ринку і надають послуги, які значно спрощують відносини з приводу обігу цінних паперів.
Регулювання фондового ринку в Україні здійснюється на двох рівнях – державному та недержавному. Так, органи державного регулювання встановлюють правила гри, яких мають дотримуватися всі без винятку учасники фондового ринку, з метою запобігання зловживанням у цій сфері.
Кожен із нас з різних джерел часто чує, що потрібно інвестувати у фондовий ринок, потрібно навчитись успішно грати на фондовій біржі. Але ця гра нам не зрозуміла і навідь якщо ми навчились майстерно грати з часом інтерес до цього виду заробітку згасає; він далекий, чужий і до кінця неясний. До інвестування у фондовий ринок нас закликають банки і брокери, але ми бачимо що у нас це чомусь не приживається. Кількість учасників невелика, пасивні показники стабільні, кількість інвесторів в порівняні з іншими розвинутими країнами росте дуже помало. Незважаючи на активну рекламу, тренінги, підтримки держави ці фінансові послуги мало приваблюють вітчизняних приватних інвесторів; люди не ідуть і гроші не ідуть. Так зване біржове явище прийшло до нас із західного світу і ніяк не може привабити наше змістове поле участі в спекультивних торгах фондового ринку. Це і багато подібних явищ перш за все пов'язано з національною культурною своєрідністю, де слово "торгаш" і "спекуляція", аж ніяк не вписується в систему цінностей. Воно десь на світоглядній переферії і ніяк не асоціюється у пересічного громадянина із серйозним заробітком грошей. Нам більш зрозумілі чесні завершені процеси; збудував дім – отримав заробіток, виростив і продав пшеницю – отримав свою частину заробітку… А спекулятивний характер другого та третього планів нами не сприймається та розглядається, як ризикована авантюра, яка до добра не приведе ніколи ну і в чомусь ми все таки праві. Гроші пахнуть, а торгувати боргами чи іншими подібними паперами, якось не вписується в стереотипну модель формування достатку.
Стереотипна модель формування фінансового достатку:
Збереження та заощадження , популярна своєрідна заначка на чорний день, яку ми держемо під матрасом; на весілля дітей, на лікарню, похорони та інші непередбачувані витрати майбутнього; ця група складає більшість нашого населення.
Далі йде накопичення це притаманна властивість більш заможної групи людей, яка уже має більш менш стабільний дохід; здача в аренду нерухомості, будь яка інша власна справа... Така група ще менша та в основному вкладає кошти у банківський депозит.
Далі йде зовсім малий прошарок людей, які інвестують в акції, в проекти, та інші дохідні бізнес процеси. Також ця група інтенсивно інвестує в ризиковані політичні проекти, телеканали та інші види масмедія. Практично це сама багатша група і в основному і грає на політичній арені сприймаючи політику, як власний інвестиційний проект з владними девідендами, які з часом обналічуються. Так і живемо.
І такі явища, як фондова біржа всерівно ніяк не укладаються в наш культурний код, тому простим людям не зрозуміла біржа і вони туди масово не йдуть. Гроші для нашого менталітету не являється найвищою цінністю, наш менталітет більш ірраціональний і менш прагматичний. Тому участь у подібного роду секулятивних іграх, що пропонується класичним фондовим ринком не укладається в основу системи цінностей та в систему потребностей. Тому на порядку денному створення більш зрозумілої та більш діючої моделі, такого потрібного для економіки ядра ринкових відносин, але уже згідно властивому нам генетичному коду і в рамках громадського капіталізму — моделі громадського фондового ринку.
Громадський Фондовий Ринок.
В свою чергу ГФР має досить хороший шанс розпочати і вдало завершити розбудову економіки, країни власників та співвласників; де основним буде являтись явище "громадського краудфандінгово руху", яке може замінити досить важливу функцію стандартної фондової біржі.
Майбутня, альтернативна платформа громадського фондового ринку повинна вибудовуватись з генетичного архетипу нашої людини. Не дивно нікому, що фондовий ринок в нас не особливо активний та популярний, а все тому, що ми холодні до його спекулятивного характеру. Все, що не являється трудовим доходом, переважною більшістю населення, на рівні підсвідомості сприймається не серйозно. Діяльність спекулятивного характеру давно в нашій генетиці не являється привабливою зайнятістю та сприймається опосередньо; "так собі, якісь торгаші, щось там незрозуміле роблять та пропонують; фючерси, акції, облігації, якісь індекси, котіровки". Пропонується запутана гра, де потрібно десь і щось купляти та продавати; в загальному якась путанина, яка відторгає кожного десь глибоко ще у підсвідомості. Тому класичні спекулятивні системи типу стандартної фондової біржі не будуть масово приживатись до тіла народу, живучи тільки у вузьких професійних колах. Тому на прядку денному створення торгівельної платформи, яка буде мати менш спекулятивну природу, але за то буде зрозумілою та привабливою для нашого архетипу. І яка можливо стане двигуном національної економіки.
За цінним папером крім прагматичного дохідного розрахунку для нашого менталітету повинна стояти ясна ціль. Нашим людям потрібно розуміння потрібності та значущості, крім малозрозумілої спекулятивної гри на біржі. Тут важлива додаткова цінність, де крім доходу ми отримаємо ще моральне задоволення від загального вкладу в розвиток власної держави, отримавши позитивне моральне та емоціональне задоволення . Тут важлива ірраціональна цінність важливості правильного поступку у сфері інвестицій, яка принесе ще і примножить моральне задоволення від співучасті у спільній справі.
Така система подібна до краудфаундінгового методу, який більш зрозумілий для нашого менталітету ніж біржова спекулятивна гра. Класична біржа пропонує долю від виторгу, а громадянська фондова система, крім статусу акціонера, пропонує ще й вклад в систему цінності людини, а реалізація майбутніх інвестиційних проектів надасть дух значущості, зрозумілості та необхідності.
Так наприклад, купляючи інвестиційні сертифікати на платформі Громадської Фондової Біржі через банки Ви стаєте інвестором конкретних проектів. Подібна інвестиційна пропозиція була застосована в Єгипті при будівництві другого Суетського каналу, який збудували всього за рік часу. Єгиптяни відказались від зовнішніх інвестицій залилишивши інфраструктурний стратегічний об'єкт у власності держави. Спочатку пропонувалось класично західне фінансове рішення; давайте створимо акціонерну компанію та привабимо західних інвесторів. Але вони вчасно передумали йти стандартним капіталістичним методом і застосували власний, більш зрозумілий фінансовий механізм. Держава напечатала інвестиційні сертифікати номіналом 10, 100, 1000 єгипетських фунтів і продала їх через банки населенню. Всього за вісім днів зібрала 8 млрд. доларів США. Дохідність сертифікату була 12 відсотків річних з щомісячною виплатою з терміном на п'ять років.
Тому на порядку денному актуальна, як ніколи, власна модель фондового ринку, більш схожа до краудфандінгової системи на державному рівні. Далі буде.
