Третій Шлях для громад напрямлений на розвиток мережевої громадської макроекономіки, яка складена з прибуткових громад, як цілісних та самодостатніх елементів мікроекономіки; громада подібна клітині в органі макроекономіки. Звісно клітини мають бути здорові та самодостатні і не бути носієм вірусу чи паразитувати подібно раковим клітинам. Тому громада, як клітина мікроекономіки повинна бути продуктивна, здорова, прибуткова та об'єднана в консолідовану господарську мережу.
Як відомо гроші то кров економіки. Тому першочерговим політичним рішенням необхідно розвинути своєрідну мережеву фінансову структуру. Розрахунок альтернативної фінансової структури громади може обслуговувати, як потреби громадської корпорації на території громади так і бюджетної частини громади.
Майбутня трьох рівнева система сільської кредитної кооперації може складатись на першому рівні з кредитних кооперативних організацій (сільські кооперативні каси, кредитні спілки чи кооперативи); на другому регіональному рівні вони об'єднуються в місцеві та регіональні кооперативні банки, а ті, в свою чергу, створюють на треьому національному рівні центральну кооперативну фінансово-кредитну установу — центральний кооперативний банк. Така кооперативна фінансово-кредитна система фінансової взаємодопомоги належатиме простим громадянам і може стати фінансовою основою малого і середнього бізнесу та аграрного сектора в умовах ринкової економіки та дає можливість повністю забезпечити жителів сільських і міських громад доступними кредитами та іншими фінансовими послугами.
Перший рівень кредитної кооперативної системи могли б складати кредитні спілки, що діють у районних центрах, і кредитні кооперативи, членами яких є підприємства АПК. Ці організації формують основу системи, перебувають у власності селян і надають їм необхідні фінансові послуги. Слід зазначити, що необхідність створення таких організацій, як кредитні кооперативи, викликана лише одним — існуючою забороною кредитним спілкам надавати фінансові послуги юридичним особам (фермерським господарствам, малим сільським підприємствам). У разі законодавчого вирішення цієї проблеми функції установ першого рівня могли б успішно виконувати лише кредитні спілки.
Другий рівень системи формують безпосередньо місцеві (обласні) кооперативні банки. Це — повноцінні банківські установи, власниками і клієнтами яких є кредитні кооперативи та спілки.
Третій, національний, рівень — Центральний кооперативний банк — логічно завершує побудову кооперативної фінансової системи аграрного сектора, об'єднуючи обласні кооперативні банки та кредитні кооперативи і спілки, що працюють із аграрним сектором.
При цьому вони надають весь спектр банківських послуг, навіть можуть обслуговувати бюджети місцевих територіальних громад.
Всі ці кооперативи мають тримати власні кошти в своєму банку, всі розрахунки проводити через нього, дотримуватися типового статуту, розробленого банком. У свою чергу, банк надає кооперативам пільгові кредити. Народний кооперативний банк створить безпрецедентну систему генерації нових кооперативів. Майбутні ініціатори створення нового підприємства отримують зарплату в банку, за допомогою і за рахунок банку проводять тривалі і складні дослідження ринку (до двох років). Після цих досліджень розраховується бізнес-план, який дає можливість отримати безвідсотковий кредит на перший рік роботи, і пільговий кредит на наступні два роки. Якщо новий кооператив виділяється зі складу існуючого, то він отримує від материнського кооперативу кадрову, фінансову, організаційну та т. д. допомогу. Для розширеного розвитку кооперативний банк має мати підприємницький відділ, який розбитий на 7 підрозділів:
1) Дослідницький центр — для вивчення кон'юнктури ринку;
2) Промисловий відділ;
3) Сільськогосподарський відділ;
4) Консалтинговий відділ;
5) Аудиторський відділ;
6) Інформаційний відділ;
7) Відділ міського будівництва.
Майбутній Земельний та Кооперативний банки в зв'язці мають ініціювати створення внутрішньої фондової біржі та ресурсного ринку з широким використанням вексельної системи взаєморозрахунків. Таким чином створяться досить хороші умови для створення Громадської Кооперативної Корпорації, яка стане флагманом громадського капіталізму з справедливим розподілом прибутку, праці та ресурсів.
