Ідея конструювання правильної причини з відповідними наслідками. В минулому було здійснено маленьке відкриття — «ідея поняття гріха, як промаху по цілі», яка держала планку людських цінностей на відповідному рівні та давала точки сингулярності етичним соціальним процесам. Все правління та законодавство відштовхувалось від норм антигріховності, які ввів цей духовний процес в загальні суспільні правила гри. Тоді і зародилася те сакральне формулювання богословської суспільної теорії, яка на даний момент спотворена та нівельована часом; Бог відкривається через слово і закон, Бог взаємодіє в посередності творіння, бог в людині розвивається через спільну справу в посередництві сотворіння в практиці. Адже сама практика являється здійсненою в життя теорією (древні елліни). Бог людину спеціально зробив такою, що може вільно рухатись в любому напрямку.
Третя точка напрямку пізнавати благо і бога в досліджені дійсності та освоєння нової реальності в якості сотворчої людської сили, яка в рамках цілого буде здійснювати конструювання альтернативної дійсності нового витка цивілізації – ноосфери, як концепту розумної планети. Але чи зможе народити альтернативну світоглядну парадигму наш народ, який втратив власну субєктність на світовій карті? Якщо консолідувати зусилля в єдиному напрямку то зможемо не тільки вирівняти позиції, але й прорватись вперед.
Ми маємо хороший приклад того, як в історичний період абсолютної гегемонії Древньої Персії, маленька Греція перемогла своєю культурою, дисципліною (Лаконіка), цивілізованістю, філософією, науковістю, цілісною «ейкономікою». Перемогла власними пошуками та знаходженнями, власними дослідами і відкриттями. Власною силою духу, волею та зарядом колективної народної енергії, яка консолідувавшись зрезонувала, «звернувши гори» вийшла переможцем.
Альтернативна установка на мислення, розум і мудрість тут і тепер має стати початком трансформації у кращий стан. Адже і всі наукові терміни раніше були метафорами; архаїчна філософія завжди живилась поезією (мистецтвом), благістю і любов'ю, математикою і політією так виникала філософія, яка народила цивілізацію. Ми втратили звязок з філософськими принципами, які створювали нашу цивілізацію; крах цього віку полягає у зведенні всієї дійсності до «міфу споживання» та споживчого суспільства; ввп, видуботок, прибуток, запас ресурсів та ін. Щоб приступити до практики нам потрібно розв'язати формулу «бермутського трикутника»; маси, влада, олігархи, трансформувавши її в формулу громадяни, влада, еліти. Дуже добре було б розпочати рух трансформації з народного організованого господарницького руху, даючи зайнятість та самовизначеність людям. Бо за самовизначенням наступає автономномна інерція та самоспроможність. А потім поступово змінінювати картину світу в якій Україна стає все більше послідовним іноватором альтернативної конструктивної думки, науки, систем управління та державотворення. Адже іновації беруть початок спершу з іноваційної системи мислення, думок з відповідною картиною реальності, яка пізніше втілюється на практиці. І не потрібно боятись зверхцілей; концепцій «Гіпербореї» чи «Ноосфери». Народною звичкою повинно стати поняття — інновації кожного дня, де швидкість впровадження найновіших технологій; від системи мислення до господарства та управління суспільством, здійснюється в найкоротші терміни, де постійна обнова та конструктивна зайнятість стануть повсягденною привичкою кожного громадянина держави.
В тому ж ключі потрібно трансформувати релігійні закаменілі та неживі інститути перепрофільовуючи їх на навчальні освітні центри по особистому росту та цілісному дозріванні людини. Адже навіть в християнстві є хороший приклад засновника течії, який продемонстрував всю суть власного меседжу в одному прикладі життя; «Бог Став Людиною, щоб Людина Стала Богом»; з чого випливає висновок, що основним завданням всіх разом узятих релігійних інституцій повинно бути навчання, як стати подібним образу божому, як дозріти до божественного рівня та сотворяти з вищим ієрархом дійсність разом; кожен у своїй справі та на власній території.
Бог став людиною, щоб людина стала Богом. Ось вся суть правильного християнства. Церкви мають навчати людей бути богоподібними по образу і подобі, замість принципу «держати баранами на колінах та стригти з них шерсть», без конструктивного прикладного навчання. За це і вбили «галілейського просвітителя» та філософа і далі взялись за старе, але вже приторговуючи його іменем та особистими досягненнями. Пора усвідомити головний меседж та взятись за настоящу духовну справу.
Пора переглянути власний світогляд застосовуючи архаїчний принцип древніх еллінів — Ейкос, як пізнаний світ з яким взаємодіяв древній еллін; поліс, ейкос, космос. Признати землю та екологію живим суб'єктом права з власним представниками захисту її інтересів. Земля та природа повинна виступити в ролі партнера, а не як ресурсний неживий об'єкт і майбутню співпрацю налагоджувати уже, як з живим партнером з яким можна сотворяти спільне благо, замість нещадної експлуатації ресурсів і соків землі. Нарешті почати розвивати сакральність особистого місця і часу проживання, утворювати місця сили з територій особистого проживання, переходити від хаосу до порядку, від збентеження та невизначеності до спокою і знань. Творити з власної особистості точку сингулярності співпраці з землею, небом і космосом.
