Всерівно при будь якому впорядкованому і поступовому суспільному процесі, перехід від однієї форми руху до іншої завжди здійснюється стрибком (Майдан), вирішальним поворотом, до якого належним чином необхідно приготуватись, бо тільки система може протиставлятись системі. Адже будь яка недолуга система буде завжди перемагати хаотичний рух не зважаючи на кількісний та локальний показники.
Насправді в цьому немає нічого протиприроднього, адже істинне протиставлення, як раз і являється рушійним початоком будь-якого розвитку: поділ на протилежності, їх боротьба і дозвіл на основі набутого досвіду знову виводять на первинний вихідний пункт, але уже більш високого рівня. Дуалізм — базове явище природи.
В результаті чого більш високий рівень свідомості визначає в подальшому спосіб виробництва матеріального життя та зобумовлює соціальний, політичний і духовний процеси життя взагалі. Рівень свідомісті людей завжди визначає стан та якість їх буття.
Несвідомий без чіткої приналежності до народу та власної самоідентифікації громадянин ніколи не затверджує себе у власній праці, а навпаки заперечує її (пролетаріат), відчуває себе нещасливим та пригніченим, не розвиває вільно власну фізичну та духовну енергію, виснажує свою фізичну природу і руйнує свій дух. Тоді результат його праці сприймається як втрата , а освоєння предмета — як відчуження. Замість творити він руйнує, виставляючи претензії та звинувачуючи більш розумних та талановитих творців. Тому поняття пролітаріат являється деструктивним соціальним явищем . У нас та в пострадянському просторі така більшість. І це корінна проблема, без вирішення якої не відбудеться якісної трансформації суспільства вцілому.
Людина , яка відчужена від продукту власної та загальнонаціональної праці і надбання, відчужена від своєї родової сутності, від власної національної приналежності та самоідентифікації завжди продукуватиме відносини, які в кінцевому результаті будуть направлені на відчуження людини від людини. Тобто така особистість носитиме деструктивний характер і де б вона не знаходилась, вона руйнуватиме весь життєвий конструктивізм на власному шляху. Таку людину можна назвати «неопролетарій». «Український Неопролетарій» має власне вираження в теперішній ЗЕ владі і їх виборцях.
Тому ми маємо поставити край цим неопролетарським популістичним панівним, паразитарним думкам. Маємо навчити суспільство , як замінити ці ілюзії конструктивними ментальними конструкціями (думками), що відповідають справжній сутності людини. І якщо ми поставимось до цього відповідально з порядком і дисципліною, існуюча дійсність впаде, як химера.
Ну і тоді на десерт залишиться релігія, яка має бути трансформована в науково-філософську, цілісно обгрунтовану, конструктивну парадигму, яка буде зрозумілою, природньою та ефективною у вирішенні чи поясненні будь якого життєвого процесу. Бо архаїчна релігія являється специфічним типом свідомості людини чи суспільства, яка втратила себе, або ще не знайшла.
Давайте нарешті знайдемо себе справжнього, свій рід, нарід і країну, а тоді автоматично все піде, як по маслу прямо в десятку.
