5e4786aabea6a.jpg

Громада, як соціальне утворення та явище розглядається в системі держави, як самодостатня господарська, управлінська , правова, культурна одиниця – «елементарна клітина держави» ; громада , як підприємство, громада як військова базова одиниця, громада, як цілісна освітня інституція. Громада має мати власну сировинну та товарну біржу , податковий орган та власну фінансову структуру . Первинне завдання сформувати цілісну самодостатню одиницю та налагодити мережеву взаємодію таких громад. Львівська громадська мережа може нараховувати 95 цілісних громад на первинному етапі , в подальшому виходячи з господарських, територіальних та культурних потреб деякі громади можуть укрупнюватись підписанням відповідних договорів та проведення міні референдуму на місцях.
Громади можуть мати свої вищі освітні заклади , громадський суд у вигляді уповноважених комісій, центральний офіс в якому буде розміщено новостворені громадські інституції ; розвитку місцевої інфраструктури, генерального планування і зонування, організація питань забудови території (видача дозволів, виділення ділянок та ін.), житлово-комунальна інфраструктура, пасажирські перевезення, утримання доріг місцевого значення, громадська безпека, середня, дошкільна та позашкільна освіта, первинна охорона здоров'я, культура, соціальна допомога.

На рівні району та області вирішуються лише питання утримання об'єктів спільної власності району чи області, розвиток інфраструктури району/області, забезпечення лікування в лікарнях стаціонарного профілю (район) та високоспеціалізованої медичної допомоги (область) та освіта в школах-інтернатах (район) і професійно-технічна освіта (область).

Кожна громада повинна зрощувати та продукувати свою інтелектуальну еліту, всіляко підтримувати юні таланти та починання, тому що громадська мисляча еліта, яка знищувалась та нівелювалась віками, насправді постійно здійснює трансформацію суспільства в її кращий стан.

Громада в ідеальній соціальній конструкції розуміється
нами , як самодостатня заможня господарська одиниця, як громадська сильна і потужна прибуткова організація, куди входять всі члени територіальної громади.
Громада, як базова оборонна структура.
Громада, як самобутній культурний та освітній центр.
Громада, як самодостатня адміністративна одиниця – базова клітинка держави Україна.
Громада, як новітня парадигма державного устрою.

Громада в мережевій державі утворить суспільний лад з справедливим розприділенням ресурсів та засобів виробництва з якого вона буде отримувати прибутки та ділитись з державою. Громадянам потрібно здійснювати владу, а не делегувати своє право та мати сформовану парадигму економічного мислення. Громадянське суспільство складене з обєднань громадян будинку, вулиці, району, мікрорайону, міста. Ні область ні район не має мати власності. Державна власність формується з приватної власністі громадянина, сімї, громад та з стратегічних господарських спец об'єктів.

Наша тактиктична позиція відпрацьовування доступних цілісних бізнес ансамблів виробництв замкнутого циклу, крок за кроком, позиція за позицією об'єднуючи зусилля та організовуючи наступні структури цілісного характеру становлення громадянського капіталізму. Головне визначитись з первинною обґрунтованою та розрахованою послідовністю становлення громадянських структур згідно економічної доцільності та територіальної приналежності. Наша вторинна тактична лінія направлена на максимальне користуватування власними по територіальному імперативу товарами та послугами; збільшуючи власне споживання ми збільшуємо власний дохід та особисту та колективну капіталізацію.

Основним державним органом в громаді являтиметься «Громадська Магістратура» з мережі яких і вибудовуватиметься вертикаль двухпалатного парламенту мережевої держави.

Громадська Магістратура — представницький та контролюючий орган розміщений в кожній територіальні громаді. Завдання проведення швидких референдумів, контроль місцевого самоврядування та якості роботи трьох гілок державної влади . Управляє громадським магістратом уповноважений громадою «Трибун», при уповноваженні утворює та координує «громадянську сотню» ( 100 * 100 = 10 000 середня кількість жителів громади) , громадянська сотня крім референдумної функції відіграє щей військову функцію ( по новому законодавству всі громадяни включаючи жінок повинні бути в базові громадській армії). Громадські Трибуни утворюють Нижню Палату двохпалатного парламенту з ініціативотворчою та контролюючою функцією. Таким чином ми створимо обєкт вільної громадянської інституції, яка стане дієвим інструментом справедливого громадянського суспільства , структура буде уповноважена розглядати справи національної важності, дозволяти чи накладати громадянське вето.

Нація це організований народ , тому в якості звязуючого елементу виступить громадянська Магістратура , як вільна громадянська інституція , контролююча виконання прав та обовязків своїх громадян. Магістратура при необхідності може скликати національні збори. В очільника Магістратури «Трибуна» є три заступники: військовий старійшина, старший права, старший господарництва, які кожен в своєму секторі розвиває профільну громадянську політику. Громадська Магістратура це та громадянська інституція за якою посліднє слово, послідний підпис , крапка в прийнятті рішення. Магістратура це впорядкований «Майдан», зважене воєвиявлення громад та громадян держави, цілком новий інструмент громадянської республіки. Вимоги до трибуна – корінний житель громади, військовозобовязаний, результативна особистість ( послужний список) маючий вищу освіту, патріот. Громадський Капіталізм та сильну Республіку творитимуть саме громадянські Магістратури.

Громадська територіальна Магістратура включає
Центральний офіс територіальної громади в якому розміщені :
— офіс уповноважених громадян «трибунів»
— офіс територіальної оборони та сил правопорядку
— офіс громадської корпорації включаючи фінансову структуру

Та інші життєво-необхідні структури. Хай Сіяє.