Популярні запитання-відповіді щодо роботи в Електронному кабінеті

ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/417065.html надала відповіді на шість популярних питань щодо роботи в Електронному кабінеті.

Про застосування штрафних санкцій та пені на період карантину

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02.04.2020, зокрема у новій редакції викладено п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Зазначеним пунктом визначено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:► порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;► відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;► порушення вимог законодавства в частині:● обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;● цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;● обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;● здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;● здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;● порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Пільги, передбачені Податковим кодексом України, для платників ПДФО

Порядок сплати податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) встановлений розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Нормами цього розділу ПКУ передбачено наступні пільги платникам ПДФО:- невключення до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу окремих видів доходів, що зазначені у ст. 165 ПКУ;- отримання податкової знижки у порядку, визначеному ст. 166 ПКУ;- отримання податкової соціальної пільги, за умови, що розмір заробітної плати на місяць не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (ст. 169 ПКУ).

Довідкова інформація: станом на 01.01.2020 місячний прожитковий мінімум, діючий для працездатної особи, складав 2 102 гривні.

З квітня 2020 року збільшено граничні обсяги доходу для платників єдиного податку: що необхідно знати

Державна податкова служба України (далі – ДПС) на головній сторінці офіційного вебпорталу повідомила наступне.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02.04.2020, внесені зміни до пункту 291.4 статті 291 глави 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), якими збільшено граничні обсяги доходу, які надають право суб’єктам господарювання застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Отже, з 02 квітня 2020 року для платників єдиного податку встановлено граничні обсяги доходу протягом календарного року:● для І групи – 1 млн грн (до 02.04.2020 було 300 тис. грн);● для ІІ групи – 5 млн грн (до 02.04.2020 було 1,5 млн грн);● для ІІІ групи – 7 млн грн (до 02.04.2020 було – 5 млн грн).

ВАЖЛИВО

Відповідно до п. 293.8 ст. 293 Кодексу платники єдиного податку першої – третьої груп, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначеного для таких платників згідно з нормами Кодексу, які діяли до 2 квітня 2020 року (п. 291.4 ст. 291 Кодексу) з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку відповідно другої або третьої групи, або переходять на загальну систему оподаткування.

Такі платники єдиного податку до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків. При цьому заява платниками подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

ЗВЕРТАЄМО УВАГУ

Платники єдиного податку мають право за власним бажанням змінити групу платника єдиного податку (у зв’язку з збільшенням граничних обсягів доходу), але лише з ІІІ кварталу 2020 року за умови дотримання інших вимог глави 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV «Спеціальні податкові режими» Кодексу (п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 Кодексу). Відповідна заява має бути подана в один з способів, визначений підпунктом 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 Кодексу, не пізніше 15 червня 2020 року. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому цим Кодексом, у разі обрання ним першої або другої групи.

Детально з інформацією та додатковими матеріалами можна ознайомитись на вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/416914.html

Внесено готівку до каси банку для подальшого її перерахування на рахунок отримувача: що з обмеженнями граничної суми?

Нормами п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, із змінами і доповненнями (далі – Положення № 148) встановлено, що суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:між собою – у розмірі до 10 000 (десяти тисяч) гривень включно;з фізичними особами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) гривень включно.

Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження, установлене в п. 6 розділу II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

Враховуючи вищевикладене, якщо розрахунки здійснюються платниками шляхом внесення готівки до каси банку для подальшого її перерахування на рахунок отримувача, то обмеження граничної суми готівкового розрахунку 10 000 (50 000) гривень на такі операції не поширюється.

З початку року анульовано 34 ліцензії за продаж алкоголю та тютюну неповнолітнім

У Дніпропетровській області станом на 01.04.2020 діє 16 318 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, роздрібну торгівлю пальним та зберігання пального по 6 291 суб’єкту господарської діяльності, серед яких щодо роздрібної торгівлі алкогольними напоями – 7 549 ліцензій, на тютюнові вироби – 6 386, на право роздрібної торгівлі пальним – 664 ліцензії по 98 суб’єктах господарювання та 1 719 ліцензій на зберігання пального по 1 488 суб’єктах господарської діяльності.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області ведеться систематичний контроль за своєчасністю сплати суб’єктами підприємницької діяльності за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. Так, з початку 2020 року за несвоєчасну сплату чергового платежу призупинено дію 278 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 268 ліцензій – тютюновими виробами.

Анульовано з початку 2020 року 617 ліцензій, з яких 34 ліцензії – за продаж алкогольних та тютюнових товарів особам, які не досягли 18 років.

Надання в оренду земельної ділянки (паю): порядок сплати ПДФО і військового збору

Податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) з доходів резидентів та нерезидентів зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України.

Норми встановлені п.п. 168.4.1 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ.

Абзацом 5 п. 2 ст. 64 Бюджетного кодексу України передбачено, що ПДФО, нарахований податковим агентом або фізичною особою, яка отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, з доходів за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), сплачується таким податковим агентом або такою фізичною особою до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису).

Отже, у разі отримання фізичною особою – орендодавцем доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної ділянки (паю), майнового паю іншій фізичній особі – орендарю, яка не є податковим агентом (самозайнятою особою), орендодавець повинен сплатити (перерахувати) ПДФО/військовий збір до відповідного бюджету за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості).

Тобто, у разі отримання у 2019 році доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі – орендарю, яка не є податковим агентом (самозайнятою особою), орендодавець повинен визначити свої податкові зобов’язання у річній податковій декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік та сплатити ПДФО/військовий збір з таких доходів за своєю податковою адресою.

Звертаємо увагу, що Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 533) підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п. 523, яким встановлено, що річна декларація про майновий стан і доходи за 2019 рік, визначена ст. 179 ПКУ, подається до 01 липня 2020 року, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ, коли така декларація може бути подана пізніше цього строку.

При цьому вимоги п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ у 2020 році не застосовуються, тобто граничний строк подання декларації за 2019 рік з терміну до 01 травня подовжується до 01 липня 2020 року.

Крім того, відповідно до Закону № 533 фізична особа зобов’язана самостійно до 01 жовтня 2020 року сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею річній декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік.

Сервіс «Пульс» для платників – інструмент двостороннього зв’язку

Сервіс від ДПС України «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів (далі – Інформація).

У період карантину Заявники можуть надати Інформацію за номером телефону Контакт-центру ДПС 0 800-501-007, з 09.00 – до 18.00 (крім, вихідних і святкових днів) обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та з 18.00 – до 09.00 (також у вихідні і святкові дні) скориставшись послугою «Залиште запитання – ми Вам зателефонуємо» і на електронну пошту [email protected].

При наданні Інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Про результати розгляду Інформації клієнти повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів чи систем; відомості що надходить до ІДД ДПС електронною поштою щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску.

Заповнення таблиці даних платника ПДВ, що подається у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН

Відповідно до п. 2 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок), Таблиця даних платника податку – зведена інформація, що подається платником ПДВ до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ, ввозяться на митну територію України.

Згідно з п. 13 Порядку у Таблиці даних платника податку (далі – Таблиця) зазначаються:● види економічної діяльності відповідно до КВЕД ДК 009:2010;● коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ, ввозяться на митну територію України;● коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (далі – ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ, ввозяться на митну територію України.

Одночасне заповнення граф щодо придбання (отримання) і постачання/надання товарів/послуг в одному рядку Таблиці не допускається.

Коди послуг згідно з ДКПП у Таблиці мають містити від 5 до 14 символів.

Після подання Таблиці, надалі при складанні податкових накладних/розрахунків коригувань (далі – ПН/РК), коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП мають вказуватися на рівні тих знаків (цифр), які зазначені в поданій Таблиці. Якщо в Таблиці коди будуть вказані на рівні 4 перших цифр, а в ПН/РК – на рівні 12 цифр, то реєстрація такої ПН/РК може бути зупинена (наприклад, код «33.12» і код «33.12.24-00.00» не ідентичні і розуміються як різні коди).

Отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, не позбавляє платника ПДВ права навести у Таблиці інформацію щодо товарів відносно яких вона отримана.

Згідно з п. 14 Порядку Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника ПДВ.

Платник податків має право подати Таблицю без наявності факту зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

За донарахування єдиного внеску передбачені штрафи

Відповідно до п.п. 3 п. 2 розділу VІI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 449), за донарахування контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зокрема після 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Для розрахунку зазначеного штрафу кількість звітних періодів розраховується, починаючи з місяця, на який припадає термін подання звітності за період, за який донараховано (обчислено) суми єдиного внеску, та закінчуючи місяцем, на який припадає отримання таким платником акта перевірки від контролюючого органу або в якому він подав звітність, де зазначено такі донараховані суми.

Якщо за результатами перевірки виявлено в окремих місяцях суми донарахованого (своєчасно не обчисленого) єдиного внеску, то за кожне таке донарахування (кожний місяць) відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами накладається штраф у порядку та розмірах, визначених у абзацах четвертому – сьомому п.п. 3 п. 2 розділу VІI Інструкції № 449.

Для дотримання вимог щодо максимального розміру (50 відсотків) штрафу:► визначається сукупно сума донарахувань за всіма звітними періодами, в яких вони виявлені;► визначається сукупно сума штрафу за всіма звітними періодами, в яких виявлені донарахування та за якими нараховано такі штрафи;► здійснюється обрахування максимального розміру штрафу від сукупної суми донарахувань та порівнюється із фактично нарахованою сумою штрафів, визначеною сукупно за всі звітні періоди, в яких донараховано суми єдиного внеску.

До сплати визначаються суми штрафів, що не перевищують максимального їх розміру, визначеного п.п. 3 п. 2 розділу VІI Інструкції № 449.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску за формою згідно з додатком 13 до Інструкції № 449.

Підставою для прийняття відповідного рішення є акт перевірки платника єдиного внеску.

novokodatska.podatkova
Правобережне управління

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація

Рекомендації